Виживання замість розвитку: 67% медіа відмовилися від проєктів і планів – опитування ІМІ

67% українських редакцій перебувають в так званому “стратегічному паралічу”, відмовились від планів розвитку і нових проєктів, і сфокусувались на виживанні. 

Про це свідчать результати анонімного адресного опитування журналістів, проведеного Інститутом масової інформації (ІМІ) у квітні–травні цього року.

Що стосується інших стратегій адаптації до фінансової кризи, то частка тих, хто звільняє людей, зменшилася з 40% в січні до 31% в травні 2025. Схоже, основні скорочення вже відбулися раніше (ефект “першої хвили”), і в редакцій залишилися лише “кістяк” команди, якого вже не можна зменшити.

Падіння з 32% до 13% у категорії “відмова від офісу” свідчить, що цей інструмент антикризового менеджменту також вже вичерпаний. Хто міг перейти на ремоут – станом на травень уже зробив це.

При цьому опитування ІМІ виявило новий тренд – зростання волонтеризації. Цілих 15% опитаних медіа вказали що перейшли на волонтерську основу. Це ознака вже крайнього виснаження ресурсів, коли медіа існують, бо є віддані люди, які працюють без зарплат.

Опитування показало, що понад половина редакцій (55%) скоротили кількість інформаційної продукції, яку здатні створювати. Це може означати зменшення кількості щоденних новин, відмову від проєктів, розслідувань, аналітики і перехід на “режим економії” – тобто лише найнеобхідніше для підтримки своєї присутності.

49% опитаних втратили доступ до критично важливих ресурсів (наприклад, неможливо здійснювати поїздки). Перш за все, це удар по польовій, репортажній і розслідувальній журналістиці, яка й так є рідкісною в умовах війни. Без цих ресурсів журналісти стають копіпастерами, а не свідками подій. 

43% опитаних заявили що змушені були скоротити зарплати. 

8% медіа вдалися до непрозорих джерел фінансування, зокрема джинси та реклами казино – і, на думку експертів ІМІ, ця цифра зростатиме. Це по суті інформаційна корупція яка ставить під загрозу етичні стандарти журналістики. У підсумку виграють маніпулятори, а програють як медіаринок, так і суспільство. 

Опитування Інституту масової інформації (ІМІ) засвідчило певний колапс очікувань медіа на зовнішню підтримку. Найгостріше впала частка редакцій, які сподівалися на три види альтернативного фінансування – по перше, на гранти європейських донорів – мінус 33% в цій категорії. Ще в січні на них сподівались 84% опитаних ІМІ медійників, а в травні вже 51%. Редакції або не бачать сенсу подаватися, або на ринку не вистачає нових грантів, або не мають ресурсу для того щоб писати заявки і конкурувати. 

На 26% впали очікування заробітків від реклами чи комерційних партнерств (з 53% у січні до 27% у травні). 

І, нарешті, впали сподівання отримати підтримку від краудфандингу – на 17% (в січні на нього розраховувало 48% опитаних медійників, в травні вже 31%). Це свідчить про низьку платоспроможність аудиторії, відсутність культури донатів на медіа в Україні. А також, можливо, про емоційне виснаження як редакцій, так і аудиторії.

Найбільше зростання має тривожна категорія “перебуваємо в стані виживання” (ріст з 8% в січні до 29%, тобто +21%). Це означає, що як мінімум третина медіа не має жодної стратегії пошуку нових джерел фінансування. Фактично йдеться про втрату стратегії і управлінського контролю, розчарування і відсутність фінансових перспектив.

Цікаво, що при цьому зменшилась і частка тих хто сподівався на етично сумнівні джерела (джинсу, гральний бізнес). Ймовірно на практиці доступність і розмір фінансування від таких моделей виявились суттєво меншими, ніж очікувалось деякими респондентами. 

Порівняння січня і травня 2025 року демонструє глибоку демотивацію українських медіа в питанні фінансування. Це і зменшення довіри до зовнішніх і внутрішніх джерел, і втрата стратегічного оптимізму і перехід значної частини у режим пасивного виживання. Це ознака не лише фінансової, а й психологічної втоми сектора.

Інститут масової інформації (ІМІ) зафіксував тенденцію до відносного зростання впевненості у середньостроковій стійкості редакцій. Категорія “можемо працювати 3–6 місяців” зросла з 34,2% до 45,3%. Це означає, що певна частина медіа перейшла з “критичного режиму” (протягнемо до 3 місяців) у “режим адаптації”, часто завдяки внутрішній мобілізації, скороченню витрат і тимчасовим компенсаторним механізмам (донати, місцеві джерела, відкладені резерви, маленькі брідж-гранти). 

Впродовж січня-травня 2025 року дещо знизився рівень тривожності серед журналістів щодо впливу припинення американського фінансування. Якщо в січні 59,2% респондентів називали ситуацію “катастрофічною”, то в травні таких було вже 38%. При цьому, більшість українських редакцій станом на травень 2025 року досі не мають стабільних джерел фінансування. 

Найбільший приріст показала категорія “значний вплив, але є можливість адаптації”: з 30% у січні до 46% у травні. Це, як зазначають автори дослідження, вказує на поступовий перехід від шоку до формування адаптаційних стратегій.

Разом із тим, частка тих, хто вважає, що ситуація стабільна, зменшилася з 4,2% до 2%. Це може свідчити про появу труднощів навіть у тих редакцій, які на початку року почувалися впевнено.

За результатами річного опитування ІМІ, 80% журналістів скористалися різноманітними формами міжнародної підтримки впродовж 2024 року. 

Анонімне кількісне онлайн-опитування журналістів було проведено методом адресного анкетування з 24 квітня по 15 травня 2025 року. В опитуванні взяли участь 150 представників всіх типів медіа з усіх регіонів України. Було проведено середнє зважування результатів за регіонами та типами медіа з метою підвищення репрезентативності вибірки. Зокрема, враховувалися пропорції різних типів медіа в загальній структурі українського медійного ринку (онлайн, друковані, телевізійні та радіо, медійні сторінки в соціальних мережах), а також географічний розподіл активних редакцій по регіонах. Зважування здійснювалося шляхом застосування відповідних коефіцієнтів до кожної групи респондентів відповідно до їх частки у генеральній сукупності.

Сума відповідей не дорівнює 100%, адже респонденти могли обрати кілька з них.

Важливо! В цьому опитуванні ми порівнюємо результати з аналогічним опитуванням, яке ІМІ проводив одразу після раптової зупинки фінансування США у січні-лютому 2025 року. Таке порівняння дозволяє оцінити, як змінюються очікування та реальні дії медіа у відповідь на кризу, а також виявити ступінь адаптації ринку до нових умов. Воно показує, які антикризові механізми виявилися ефективними, а де ситуація навпаки – погіршилася. Це дає змогу сформувати обґрунтовані рекомендації для донорів, медіаспільноти та держави щодо підтримки незалежної журналістики.