Опитування Інституту соціальної та політичної психології АПН України "Україна передвиборна: електоральні наміри, уявлення і преференції громадян"

Прес-реліз підготовлено за даними всеукраїнського репрезентативного опитування, проведеного Інститутом соціальної та політичної психології

АПН України. Опитано 1998 респондентів в АР Крим, усіх областях України та

м. Києві. Охоплено 240 населених пунктів, з яких 94 – міські, 146 – сільські. Вибірка репрезентує населення віком від 18 років і старше. Похибка вибірки становить 2,2 %.

Опитування проводилося 1–7 листопада 2009 року, тобто вже після того, як в Україні було офіційно визнано поширення епідемії грипу, що дає певні підстави судити про її вплив на перебіг виборчої кампанії.

Анкета, за якою опитувалися респонденти, містила чотири блоки запитань: 1) електоральні наміри громадян України щодо президентських і гіпотетичних парламентських виборів; 2) уявлення про кандидатів у президенти, побоювання і цінності виборців; 3) самооцінка громадянами своєї чутливості до політичного впливу і їхнє ставлення до передвиборних рейтингів; 4) обговорення президентського проекту Конституції України.

Аналіз даних щодо електоральних намірів громадян засвідчує:

• Поширення в Україні епідемії грипу загалом не позначилося на рівні очікуваної електоральної активності громадян і їхніх політичних симпатіях. Схильність взяти участь у голосуванні на момент опитування тією чи іншою мірою виявили 77,6% респондентів проти 74,2% у попередньому місяці. Якби вибори Президента відбулися під час опитування, голоси виборців, більш чи менш схильних до участі в голосуванні, розподілилися б так: В. Янукович – 31,5%, Ю. Тимошенко – 21,8%, А. Яценюк – 9%, П. Симоненко – 4,8%, С. Тигипко – 4%, В. Литвин – 3,6%, В. Ющенко – 3,4%. Усі інші кандидати, включені до списку, разом отримали б 7,9% голосів і розташувалися в такому порядку: О. Тягнибок – 2%, Н. Вітренко – 1,2%, А. Гриценко – 1,1%, О. Мороз – 1%, І. Богословська – 0,9%, Ю. Костенко – 0,5%, О. Рябоконь – 0,1%. Вагаються з вибором 8,7% активного електорату (проти 13,9% у жовтні). Голосували б проти всіх 5,3% респондентів, які мають намір прийти на виборчі дільниці.

• За останній місяць обсяг свого активного електорату В. Янукович наростив на 4,4%, Ю. Тимошенко – на 1,8%, унаслідок чого розрив між ними знову збільшився (минулого місяця спостерігалося скорочення розриву). Рейтинг А. Яценюка залишається практично незмінним, що дає підстави говорити про його стагнацію. Попри невелике абсолютне число прихильників виражену позитивну динаміку має рейтинг С. Тигипка (червень – 1,5%, жовтень – 3,1%, листопад – 4%). На 1,2% порівняно із жовтнем зменшився обсяг активного електорату П. Симоненка.

• Істотний приріст прихильників В. Януковича за останній місяць зафіксовано в усіх регіонах, крім Центрального, де він залишився фактично незмінним (трохи більше 14%). У Західному регіоні рівень підтримки лідера виборчих перегонів становить 10,2% (проти 6% у жовтні); у Південному – 34,9% (проти 32%); у Східному – 42,5% (проти 33,8%).

Ю. Тимошенко зберегла свій електорат на Заході (25,7%), дещо збільшила його в Центрі (26,4% проти 22,5% у жовтні) та на Сході (9,1% проти 7,2%) і повернула втрачений раніше електорат на Півдні (13% проти 6,5%).

• У молодшій і середній вікових групах респондентів частки електорату

В. Януковича співмірні з частками електорату Ю. Тимошенко. У старшій віковій групі (56 років і більше) частка прихильників Ю. Тимошенко вдвічі менша, ніж прихильників

В. Януковича (16,6% проти 30,7%), хоча ще місяць тому цей розрив становив лише 7%. Отже, схоже, боротьба В. Януковича і Партії регіонів за підвищення соціальних стандартів дала результат.

• Звертає на себе увагу мотивація респондентами свого наміру голосувати за того чи іншого кандидата. Понад третину опитаних (35,6%) заявили, що віддадуть голоси за названого претендента лише тому, що вважають його меншим злом, боячись перемоги когось іншого. Тим, що кандидат найбільшою мірою відповідає їхнім уявленням про те, яким має бути Президент, обґрунтували свій вибір 58,6% респондентів. Інші аргументи навели 2,5%, не змогли нічим пояснити свій вибір 3,3%. Серед прихильників

В. Януковича 59% заявляють, що він найбільше відповідає їхнім уявленням про Президента, 36,5% вважають його меншим злом. Серед прихильників Ю. Тимошенко це співвідношення краще: 62,8% проти 32,9%. Ще кращим воно є у П. Симоненка (77,5% проти 17,5%), а найгіршим – у В. Ющенка (43,9% проти 49,1%). У А. Яценюка ці частки майже рівні (48,1% проти 45,5%).

• У разі виходу в другий тур президентських виборів В. Януковича і

Ю. Тимошенко, що найбільш імовірно, за лідера Партії регіонів готові проголосувати 41,5% респондентів, схильних взяти участь у виборах. Це на 1% більше, ніж місяць тому, але трохи менше відмітки червня 2009 р. (43,3%). За Ю. Тимошенко мають намір віддати голоси 32,7% активного електорату, що менше, ніж у жовтні і червні (34,1% і 34,3%, відповідно). При цьому за Ю. Тимошенко проголосувало б 26%, а за В. Януковича 8,4% тих, хто в першому турі голосуватиме за А. Яценюка, який, імовірно, опиниться на третій позиції.

Якби всупереч результатам опитування у другий тур вийшла пара

Ю. Тимошенко – А. Яценюк, шанси обійняти президентський пост були б набагато більшими у лідерки БЮТ. За неї проголосувало б 36,8% тих, хто прийде на виборчі дільниці, а за

А. Яценюка – 24,2%. Вихід у другий тур В. Януковича і А. Яценюка забезпечує безперечну перевагу В. Януковичу (44% проти 23,7%). Як і під час попередніх опитувань, в інших гіпотетичних парах другого туру В. Янукович і Ю. Тимошенко перемагають усіх можливих суперників, а В. Ющенко зазнає поразки не тільки від них, а й від А. Яценюка і В. Литвина.

При цьому великою є кількість респондентів, які не визначилися на другий тур голосування. Навіть за виходу в другий тур найбільш імовірних кандидатів, тобто

В. Януковича і Ю. Тимошенко, 25,7% активного електорату ще не знає, за кого голосувати.

• У разі призначення виборів до Верховної Ради України тією чи іншою мірою схильні взяти участь у голосуванні 74,3% опитаних, що на 4,7% більше, ніж у жовтні. Якби парламентські вибори відбувалися на момент опитування, 3-відсотковий бар’єр подолали б шість політичних сил: Партія регіонів (за неї готові проголосувати 32,6% активного електорату), Блок Юлії Тимошенко (21,9%), Блок Арсенія Яценюка “Фронт змін” (8,9%), Виборчий блок лівих та лівоцен¬трист¬сь¬ких сил – 5,2%, Блок Литвина – 4,7%, Всеукраїнське об’єднання “Свобода” – 3,3%. Блок Віктора Ющенка “Наша Україна” протягом останнього місяця втратив майже 1% свого активного електорату і залишився за

3-відсотковим бар’єром (2,6%). Вагаються з вибором 11,1% активного електорату, 4,4% – висловлюють намір голосувати проти всіх.

• Порівняно із жовтнем ц. р. рівень підтримки Партії регіонів і, меншою мірою, Блоку Юлії Тимошенко та Блоку Литвина має позитивну динаміку, Блоку Арсенія Яценюка – негативну. Негативними виявились і наслідки створення Комуністичною партією України Виборчого блоку лівих та лівоцентристських сил. Частка активних прихильників цього блоку є майже на 2% меншою, ніж у самої КПУ минулого місяця.

* * *

• Із запропонованих респондентам 43 іміджевих характеристик складаються своєрідні політико-психологічні портрети кандидатів у Президенти України, які дають можливість зрозуміти мотиви схильності громадян голосувати чи не голосувати за того або іншого кандидата.

Віктор Ющенко

Прихильники В. Ющенка роблять наголос на високих моральних якостях і чеснотах свого кандидата (простота, порядність, урівноваженість, доступність, розуміння проблем людей), високо оцінюють його державницьку позицію (патріот України, обстоює її інтереси), спроможність поліпшити ситуацію в державі, підвищити добробут, бачать у ньому поборника вступу до Євросоюзу і НАТО, політика європейського типу, захисника ідеалів демократії. На притаманність цих якостей В. Ющенкові вказують від 70% до майже 90% його симпатиків.

В уявленнях респондентів, що стоять на боці В. Януковича, Ю. Тимошенко і А. Яценюка, В. Ющенко постає зовсім іншим. Для них він головний винуватець сьогоднішніх негараздів (85,9%, 92,2% та 87,9%, відповідно), що в разі переобрання приведе країну до остаточного краху (81,2%, 73,1% та 74,5%). З прихильністю В. Ющенка до Євросоюзу та НАТО (до 70–88%) явно співвідноситься оцінка його як маріонетки в руках іноземних політиків (80,6%, 66,4% та 69,4%). Для більш як 80% опитаних головні особистісні риси чинного Президента – млявість і нерішучість.

Юлія Тимошенко

Для прихильників Ю. Тимошенко характерною є упевненість, що саме вона в разі обрання її Президентом поліпшить ситуацію в державі та підвищить добробут (87,6%) – завдяки компетентності та професіоналізму (87,4%), енергійності та рішучості (85,8%). Вони вважають прем’єрку патріоткою України, здатною забезпечити спокій і суспільну злагоду, борцем з мафією, відзначають її яскравість, несхожість на інших, схильність до рішучих, швидких і кардинальних дій (70% і більше). Дещо рідше сприймають її як політика європейського типу, прибічницю демократії (64%).

Респонденти, що зробили вибір на користь інших кандидатів, хоч і визнають певною мірою популярність Ю. Тимошенко (серед прихильників В. Ющенка таких 57,9%, В. Януковича – 17,6%, А. Яценюка – 34,4%), але здебільшого схильні бачити в ній красномовного демагога, який роздає пусті обіцянки (63,2%, 71,7% та 62,4%, відповідно), ніж компетентного професіонала (36,8%, 11,2%, 24,2%). Результатом її помилок пояснюють сьогоднішні негаразди 82,5% прихильників нинішнього Президента, менше поділяють цю думку в електоральних сегментах В. Януковича (57,8%) та А. Яценюка (55,4%). Разом з тим симпатики інших кандидатів майже одностайно сходяться в тому, що Ю. Тимошенко прагне влади і тільки влади (в стані прихильників В. Ющенка – 77,2%, В. Януковича – 85,1%, А. Яценюка – 72,6%), а також приписують їй хитрість, підступність, агресивність та конфліктність (від майже половини до 60%).

Віктор Янукович

Серед громадян, які у виборчих перегонах стали на бік лідера Партії регіонів, найпоширенішою є думка, що це компетентний професіонал, здібний організатор (76,4%), політик, який обстоює державні інтереси (73,4%), здатний поліпшити ситуацію в державі, добробут (88,6%). Майже 90% відзначають його прихильність до зближення з Росією. А з людських якостей виділяють його простоту, доступність, розуміння проблем людей (80%), чесність, порядність і справедливість (60,7%). Так само оцінюються члени його команди (66,1%).

У контингентах електорату В. Ющенка, Ю. Тимошенко і А. Яценюка теж на перший план ставлять націленість В. Януковича на зближення з Росією (89,5%, 85,8%, 82,2%), проте часто-густо схильні оголошувати його маріонеткою в руках іноземних політиків (61,4%, 35,8% та 35%). На думку 70,2% електоральних симпатиків В. Ющенка, В. Янукович в разі обрання Президентом приведе країну до краху. Цю думку поділяють 55,6% прихильників Ю. Тимошенко і менше – А. Яценюка (49,7%). Переважна більшість респондентів, схильних голосувати за цих кандидатів, вважають В. Януковича злодієм, казнокрадом, людиною з кримінальним минулим (серед прихильників В. Ющенка – 91,2%, Ю. Тимошенко – 83,9%, А. Яценюка – 77,7%), тоді як прихильники самого лідера ПР відносять його політичних суперників до злодіїв, казнокрадів і пов’язують їх з криміналітетом значно рідше (В. Ющенка – 26%, Ю. Тимошенко – 49%, А. Яценюка – 6,4%). У середовищі симпатиків цих кандидатів В. Януковичу приписують також зарозумілість, пихатість, конфліктність, агресивність (до 70%).

Арсеній Яценюк

З іміджевих характеристик цього політика як серед його власних прихильників, так і серед симпатиків інших кандидатів домінують пов’язані з його віком. Для одних це представник нової генерації, у якого все попереду, для інших – занадто молодий політик як для претендента на найвищу в країні посаду. Респонденти, які зробили вибір на користь А. Яценюка, вважають його перспективним політиком (87,9%), виразником інтересів молодого покоління (79,6%); патріотом України, який обстоює її інтереси (77,7%) і якому до снаги поліпшити ситуацію в державі і добробут людей (77,1%), забезпечити стабільність, спокій і суспільну злагоду (72,6%); політиком європейського типу, компетентним професіоналом та здібним організатором (близько 65%). Тих, хто його підтримує, він приваблює своєю схильністю до рішучих, швидких і кардинальних змін, енергійністю, витриманістю, чесністю, порядністю, простотою та здатністю розуміти проблеми людей (понад 65%).

Прихильники В. Ющенка, визнаючи А. Яценюка перспективним політиком нової генерації (54,4%), погоджуючись, хоч і меншою мірою, з наявністю у молодого претендента на президентський пост якостей, які називають його симпатики, усе ж перконані, що його обрання Президентом нічого не змінить (38,6%), помічають серед властивих йому рис хитрість і підступність (36,8%). Думка про те, що прихід А. Яценюка на найвищу посаду нічого не змінить, ще більше поширена серед симпатиків В. Януковича (43,8%). Третина з них бачить в А. Яценюкові виразника інтересів новоявлених багатіїв і вважає його сірим, непоказним, не кращим за інших. В електоральному сегменті Ю. Тимошенко до вже згаданих позитивних і негативних оцінок А. Яценюка додають прагнення насамперед влади (40,6%).

• В атмосфері нескінченного взаємопоборювання провідних українських політиків уявлення про них загалом у суспільстві набули переважно негативного забарвлення. Як наслідок, іміджі Ю. Тимошенко, В. Януковича, а особливо В. Ющенка значно погіршилися порівняно з тими, які вони мали перед виборами 2004 року. Притлумилися позитивні риси, а на перший план вийшли негативні. • Перспектива обрання будь-кого з найбільш відомих кандидатів у президенти викликає у громадян цілу низку страхів, перелік яких включає як однакові, так і специфічні, пов’язані виключно чи передусім з окремими кандидатами. Найхарактернішими побоюваннями, пов’язаними з можливістю переобрання В. Ющенка, є: відсутність позитивних змін, занепад і розпад держави, загострення економічних і соціальних проблем, зниження рівня життя. Ці побоювання висловили відповідно 15,1 %, 11,6 % і 10,7 % опитаних. Найбільш типовими побоюваннями, пов’язаними з перспективою перемоги Ю. Тимошенко, є загострення економічних і соціальних проблем, зниження рівня життя (16,3 % опитаних) та обман, невиконання обіцянок (16 %). Імовірність обрання президентом В. Януковича відлякує респондентів передусім перспективою тотальної корупції, беззаконня, утвердження влади криміналітету. Побоювання такого штибу висловили понад 20 % опитаних. У разі обрання президентом А. Яценюка громадяни найчастіше побоюються, що він ще занадто молодий і недостатньо “зрілий” для цієї посади (12,8 % опитаних). Причому чим старші респонденти, тим частіше вони вказують на це. Прикметно й те, що ці побоювання майже не залежать від політичиних уподобань опитаних: серед прихильників А. Яценюка про них згадали 13,5 %, серед прихильників В. Януковича − 13,8 %, В. Ющенка − 15,7 %, Ю. Тимошенко − 15,8 %. • Політичний вибір громадян у своїй глибинній основі зумовлюється їхніми ціннісними орієнтаціями. По Україні загалом орієнтації виборців на цінності контролю (порядку, обов’язку), авторитаризму, консерватизму, колективізму, інтеграції, рівності, екологізму, моральності, роботи, перетворень (діяння, практичності) та споживання виражені більшою мірою, ніж орієнтації на цінності свободи, демократії, інноваційності, індивідуалізму, диференціації (відокремлення, розділення, незалежності), елітарності, технократизму, доцільності, споглядальності, розваг та аскетизму. Ставлення до цінностей еволюційності–революційності і націоналізму– космополітизму назагал є амбівалентним. Прихильники кандидатів у президенти істотно різняться за цінностями, на які вони орієнтуються. Так, у прихильників В. Януковича орієнтації на цінності інтеграції, перетворень, але водночас і консерватизму більше виражені, ніж у прихильників Ю. Тимошенко, натомість останні частіше за прихильників Януковича орієнтуються на цінності національні та екологічні. Хоча роботу цінують більше від розваг прихильники усіх кандидатів у президенти, найдужче цей пріоритет виражений у симпатиків П. Симоненка та В. Януковича, найслабше – у симпатиків А. Яценюка, що зумовлено почасти їх віковим складом, адже поціновування роботи зменшується зі зниженням віку респондентів. Революційні цінності найбільшою мірою поділяють симпатики П. Симоненка та О. Тягнибока. А крім того, електорат П. Симоненка різко виділяється на загальному тлі своїм тяжінням до цінностей контролю, авторитаризму, рівності. * * * • Лише кожний п’ятий з опитаних (20,1%) згоден визнати вплив засобів масової інформації на формування його думки з політичних питань, ще менше (17 %) визнають такий вплив з боку оточення. Близько 60 % респондентів вважають, що на їхню позицію з політичних питань думка ЗМІ і оточення суттєво не впливає. Проведене 10 років тому подібне опитування дає можливість зробити висновок, що вплив ЗМІ зменшився істотно (тоді його визнавали 32 % респондентів). Частка тих, хто визнає вплив оточення, зменшилася не так помітно (з 23 % до 17 %). • Порівняно з передвиборчим періодом 2004 року рівень інтересу до соціологічних рейтингів, що їх оприлюднюють ЗМІ, зріс на 14 %. Кількість тих, хто стежить за ними постійно, збільшилася з 6 % до 11 %; тих, хто робить це час від часу, з 23 % до 29 %; тих, хто цікавиться, хоч і рідко − з 28 % до 31 %. • Оприлюднені рейтинги впливають на рішення і дії майже 30 % респондентів, які тією чи іншою мірою цікавляться ними. Рейтинги спонукають людей докладати більших зусиль для підтримки “свого” кандидата і помітно менше допомагають тим, хто хоче вибрати “прохідного” кандидата. Перших майже вдвічі більше, ніж других − 20,5 % і 9,3 %, відповідно (до числа тих, хто хоча б зрідка цікавиться даними опитувань). • Найменше впливають рейтинги на прихильників В. Януковича, 60,8 % з яких заперечують такий вплив. Рідше вважають, що рейтинги жодним чином не позначаються на їхніх рішеннях та діях, прихильники А. Яценюка (48,1 %) і Ю. Тимошенко (53,7 %). * * * • Опитування громадян засвідчило, що обговорення президентського проекту Конституції України навряд чи можна вважати всенародним. Лише 3,3% респондентів детально ознайомилися із цим проектом. Загальне уявлення про його основні положення завдяки повідомленням засобів масової інформації склали 18,3% опитаних. Чули, що такий проект існує, але не мають про нього виразного уявлення 52%, і взагалі вперше почули про цей документ під час опитування 26,4%. У Західному й Центральному регіонах частки респондентів, які детально ознайомилися з проектом чи бодай склали про нього загальне уявлення із ЗМІ, трохи більші, ніж у цілому по вибірці (32,5% – на Заході і 24,2% – у Центрі). У Південному і Східному регіонах, навпаки, більше переважають респонденти, котрі не мають виразного уявлення про проект або й зовсім не чули про нього – 90,1% та 82,2%, відповідно. Простежується певна позитивна залежність показників ознайомленості з президентським проектом Конституції від освітнього рівня респондентів. Але й серед високоосвічених людей 67,8% не мають уявлення про нього. • В обговоренні запропонованого Президентом України проекту Основного Закону брали участь (у будь-якій формі – були учасниками відповідних зборів громадськості, інтернет-конференцій, дискусій у режимі он-лайн, надсилали пропозиції на адресу Національного інституту стратегічних досліджень, до засобів масової інформації тощо) лише 4,6% опитаних. При цьому видається парадоксальним той факт, що в Західному регіоні кількість респондентів, які обговорювали президентський проект, більш як удвічі перевищує частку тих, хто його прочитав (10,5% проти 4,5%). Це дає підстави припустити, що людей могли організовано приводити на обговорення, як у старі часи. Не брали участі в будь-яких заходах з обговорення проекту в цілому по вибірці 95,4% респондентів, а у Східному і Південному регіонах – понад 98%. • Найбільша частка респондентів (43,8%) вважає, що нову Конституцію України слід приймати на всенародному референдумі. Лише 9% опитаних схиляються до того, щоб прийняти Основний Закон на засіданні Верховної Ради, а 14,7% підтримують ідею всенародного обрання Національної конституційної асамблеї і прийняття Конституції на її засіданні. Третина респондентів (32,5%) вагається у виборі способу прийняття Конституції.