Розбудова ресурсоефективної економіки є трендом розвинутих країн. Європейським Союзом були прийняті "Дорожня карта ресурсоефективної економіки Європи" та "Стратегія економіки замкненого циклу" (2015). При цьому середня продуктивність ресурсів у Європі з 2000 по 2016 рік зросла майже в півтора рази: з 1,47 до 2,08 євро/кг.

Про це йшлося сьогодні під час прес-конференції представників Платформи зростання зеленої економіки: директора Центру ресурсоефективного та чистого виробництва Ігоря Шиловича, директора Інституту зеленої економіки Вячеслава Потапенка, заступника національного координатора демонстраційного проекту "Ресурсоефективне та чисте виробництво" програми "Екологізація економіки країн Східного партнерства ЄС" (EaP GREEN) Андрія Ворфоломеєва та виконавчого директора Центру ресурсоефективного та чистого виробництва Тараса Сакалоша.

У 2017 році країни Великої двадцятки сформували нову платформу "Діалог з ресурсної ефективності G-20" для більш тісної співпраці у сфері ефективного та сталого використання природних ресурсів впродовж усього життєвого циклу природних ресурсів, продуктів та інфраструктури.

"Змінилися ринки і українські підприємства шукають шляхи для того, щоб аргументувати конкурентоздатність своїх товарів. Одним з таких аргументів є перехід на рейки зеленої економіки", - зазначив Ігор Шилович.

На жаль, у сфері екологізації економіки Україна відстає не тільки від найбільш розвинутих країн, але й від найближчих сусідів. Як повідомив Андрій Ворфоломеєв, за індексом "Малі та середні підприємства (МСП) в зеленій економіці" Україна посідає останнє місце серед країн Східного партнерства ЄС, хоча є найбільшою країною регіону. Відсутність значного прогресу на національному рівні з 2012 року пов’язана з тим, що на даний момент держава не здійснює активного заохочення вітчизняних підприємств у напрямку підвищення ресурсоефективності. Показник продуктивності енергії (ВВП на одиницю загального постачання первинної енергії (ЗППЕ)) в Україні приблизно у 6 разів нижчий, ніж у країнах ОЕСР, та у понад 2 рази – ніж у країнах Східного партнерства.

"Насправді у нас ситуація з ресурсо- та енергоефективністю є кращою. Але через те, що підприємства мають тіньове виробництво, тобто не демонструють продукцію, яку вони виробляють, здається, що ми витрачаємо настільки більше ресурсів та енергії. Тобто "зелена економіка" фактично підсвічує проблему корупції і тіньової економіки", - зазначив Вячеслав Потапенко.

Саме з метою покращення умов ведення бізнесу на засадах ресурсоефективності в 2015 році в Україні було створено Платформу зростання зеленої економіки. Учасниками Платформи стали Центр "Розвиток корпоративної соціальної відповідальності", Мережа Глобального договору в Україні, Програма сприяння зеленій модернізації української економіки, Інститут зеленої економіки, Центр ресурсоефективного та чистого виробництва, Торгово-промислова палата України. Платформа ставить за мету популяризацію ідей зеленої модернізації економіки та її складових; сприяння розвитку послуг ресурсозбереження в Україні; підтримку державних органів, бізнесу та громадянського суспільства в адаптації Порядку денного сталого розвитку 2030.

Під час зустрічі відбулася презентація посібника "Основи ресурсоефективності підприємств", підготовленого в рамках діяльності Платформи зростання зеленої економіки. Посібник спрямовано на вирішення проблеми обмеженого доступу до нових технологій і сучасних методик удосконалення виробництва, яка є актуальною для більшості українських підприємств. Видання містить методики та інструменти, які дозволяють знижувати ресурсоємність виробничих процесів, застосовуючи навіть маловитратні заходи, а також конкретні приклади ресурсоефективних заходів на вітчизняних підприємствах.