В Україні лісові ресурси називають значною часткою природнього багатства. Неабиякий внесок до бюджету України робить лісове господарство, але головна місія його полягає в тому, щоб екологічне майбутнє країни було безпечним.

Спільнота "Екологічна ліга України" оприлюднила звіт "Катастрофічні наслідки відсутності державної лісової політики", де проаналізувала дії органів виконавчої влади України та висвітлили негативні політичні, економічні та соціальні наслідки. 

Щорічно світ втрачає близько 100 млн дерев, і Україна вже сьогодні вважається однією з найменш лісистих країн Європи — лісами покрито 16% території, а повинно бути не менше 20%.  

Якщо коротко основна причина проблеми: відсутність державної лісової політики, в результаті чого ліс вирізають за наказом влади, а точніше окремих її представників.  За оцінкою авторів звіту, свідченням цього став прийнятий Радою корупційних законопроект №5495 "Про внесення змін до деяких законів України щодо збереження українських лісів і запобігання неналежному переміщенню необроблених лісоматеріалів". Голосування в залі парламенту — результат лобістської діяльності Радикальної партії Олега Ляшка з просування приватних олігархічних інтересів групи Юрушева-Косюка. Екологічна ліга України стежила за розвитком подій навіть після того, як президент Петро Порошенко наклав вето на законопроект. І проаналізували дії органів урядовців (прихованих лобістів олігархів), а також висвітлили негативні політичні, економічні та соціальні наслідки, до яких вони призвели.

Згідно з розрахунками, які наведені у звіті "Катастрофічні наслідки відсутності державної лісової політики" прямі фінансові втрати виробників склали 15 млн.грн. Розпорядження Укрзалізниці ЦЦЩ №144 щодо заборони експорту перевезень вантажів за кодом 4401 створило проблеми з реалізацією дров для постійних лісокористувачів та повністю паралізувало роботу приватних суб’єктів господарської діяльності, що займаються виробництвом та реалізацією на експорт тріски та пілет.

"Зазначені обставини призвели до накопичення залишків дров’яної деревини на складах лісгоспів. За інформацією на складах знаходиться близько 750 тис. м3 деревини, в тому числі 350 тис. м3 дров паливних. До запровадження обмежень на складах лісгоспів знаходилось близько 500 тис. м3, з яких 250 тис дров." - зазначається у звіті.

Крім того, експортери були змушені переадресувати свої вагони (знову оплативши зворотній рух вагонів)  на внутрішній ринок та продати дрова по значно меншим цінам. За попередніми даними, авторів звіту, за рахунок різниці в цінах  постачальники втратили 5 млн. грн  та на переадресацію вагонів витратили близько 10 млн. грн.

Також у звіті наведені економічні розрахунки, де середня реалізаційна ціна дров’яної деревини для технологічних потреб, що склалась на спеціалізованих аукціонах – 450 грн/без ПДВ на умовах франко-нижній склад. Середня реалізаційна ціна дров паливних на внутрішньому ринку – 350 грн/без ПДВ на умовах франко-нижній склад. Середня реалізаційна ціна дров паливних на експорт – 560 грн/без ПДВ на умовах франко-нижній склад. Таким чином різниця в ціні між дровами, що постачаються на експорт та техсировиною, що реалізується плитним підприємствам становить близько 210 грн. Тільки за рахунок різниці в цінах держлісгоспи можуть щорічно недоотримати близько 100 млн грн надходжень від реалізації деревини.

"Дії Державної фіскальної служби призвели до припинення діяльності 750 підприємств лісового господарства на період до двох тижнів. Прямі втрати зазначених підприємств за цей час склали, за оцінкою УЕЛ, від 8 до 10 мільйонів гривень. Дії органів виконавчої влади фактично заохочують поширення контрабанди лісу і незаконні вирубки, через те, що позбавляють підприємств можливостей нормального функціонування і своєчасної виплати заробітної плати. Рішення державних органів викликали зростання емоційної напруги серед працівників підприємств, їх невдоволення діями влади. Це загрожує неприємними наслідками для самої ж влади, особливо в передвиборний період" - налогошують автори звіту.  

Щодо політичних наслідків стало зрозуміле протистояння між прем'єр-міністром Володимиром Гройсманом та президентом Петром Порошенко. Прем’єр-міністр використав "лісову проблему" у власних інтересах для політичного піару. Прийняті ним рішення грунтувалися на необ'єктивних даних, які він отримав з нелегітимних джерел.

Тривалість "лісової проблеми" свідчить про наявність системних недоліків в державному управлінні, відсутності ефективної інституційної системи самоконтролю і корекції публічного адміністрування.