Частина висотних і приватних житлових будинків, які уже збудовані або будуть зведені в заплаві річки Ірпінь, можуть опинитися в зоні підтоплення у разі розгортання на цій території масштабної забудови. Будь-яка зміна ландшафту, і передусім, нове багатоповерхове будівництво, призведе до екологічної катастрофи у передмісті Києва. Про це заявили екологи та громадські діячі в ході прес-конференції “Забудова заплави річки Ірпінь - потужна еко-бомба під Києвом” у п’ятницю.
Учасники заходу, зокрема, презентували дослідження Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України, відповідно до якого забудова заплави р.Ірпінь 10-ти та 16-поверховими будинками є не лише шкідливою для навколишнього середовища, але й небезпечною для наявних і потенційних мешканців Ірпеня. Окрім того, екологічна катастрофа напряму торкнеться і мешканців Києва.
За даними дослідження, площа потенційної забудови на заплаві вже зараз становить понад 15 га. Відомо, що 80% площі заплави займають торфовища, в деяких місцях потужність пласта сягає 6 м. Зміну цільового призначення цих земель здійснити неможливо. На рівні від 30 см до 2 метрів від поверхні знаходяться ґрунтові води (при нормі для житлової забудови - 2-2,5 м). Це означає, що вся територія ділянки уже сьогодні належить до потенційно підтоплюваних. А забудова може ще погіршити дренувальні властивості ґрунту.
 

«Ці земельні ділянки - заплави річки Ірпінь - мають цільове призначення для ведення сільськогосподарської діяльності, їх забудова суттєво погіршить екологічний стан і може спричинити екологічну катастрофу», - повідомив правник Сергій Гапон.
Він наголосив, що місцева влада, забудовуючи сільгоспземлі, присвоїла повноваження головного управління Держгеокадастру Київської області. Адже згідно із Земельним кодексом, лише цей орган має право змінювати цільове призначення земель. При цьому, за словами юриста, листи мешканців Ірпеня щодо порушень залишаються без належної реакції, перевірки не проводять, а забудовники продовжують будівництво без належної зміни цільового призначення та отримання необхідних дозволів.

Голова ВГО «Асоціація рибалок України» Олександр Чистяков повідомив, що річка Ірпінь - це наочний приклад тієї ситуації, яка відбувається з усіма водоймами України. “За останні 25 років з карти України зникло більш як 10 тисяч малих річок. Ми вважаємо, що ставлення до водних ресурсів країни не просто нераціональне, воно часом злочинне”, - сказав Чистяков.

Він наголосив, що останні 20 років практично не проводяться меліоративні роботи з розчищенню витоків малих річок, вони замулюються, пересихають. Це ускладнює ще й те, що в останні роки спостерігається дуже серйозне маловоддя, коли річки наповнюються лише на 70% від норми.
Ключові ризики, які виділили експерти в разі забудови заплави річки Ірпінь:
ризик затоплення під час екстремальних опадів, яких стає все більше з кожним роком, зокрема в разі блокування точок скидання ґрунтових вод з більш високих ділянок;

• підтоплення ділянки забудови внаслідок перевантаження території будинками без інженерних рішень;

• скидання технічних вод і нафтопродуктів у ґрунтові води та в річку;

• зміна умов дренування, руйнування осушувальних каналів - ризик підтоплення вже всієї ділянки, яку вони обслуговували;

• неглибоке залягання ґрунтових вод робить неможливим облаштування цоколів, підвалів, підземних гаражів;

• “слабкі” ґрунти, які мають погані несучі властивості, ризики будівництва багатоповерхових будинків на торфовищах;

• осушення торфів - великий ризик пожеж, а відтак - ризик і для мешканців нових масивів;

• вилучення торфу та заміщення його побутовим і промисловим сміттям - екологічна загроза, зокрема, забруднення  ґрунтового середовища і ґрунтових вод;

• звуження заплави призведе до більшого ризику підтоплень навколишніх територій, зокрема, околиць Києва та сіл, що межують з Ірпенем.