Трансформація охорони здоров’я України крізь призму Полтавського пілоту

Пілотний проект переходу на нову модель фінансування системи вторинної ланки в Полтавській області можна вважати успішним. Про це заявив  Віктор Лисак, директор Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА.

"Пацієнт хоче отримати послуги на більш високому рівні, і ми розуміємо, що саме на регіональному рівні важливий комплексний підхід. Тому зміни відбувалися на принципах послідовності, етапності, базувалися на доказовості та оцінці ефективності медичних закладів та регіональної системи охорони здоров’я в цілому", - зазначив Віктор Лисак, розповідаючи про перші результати пілотного проекту.

Він додав, що процеси, які відбуваються в Полтавській області – історичні, тому що це перший досвід реформування вторинної ланки, який буде поширений на усі регіони України.

Серед позитивних змін, які відбулися та відбуваються в області, Віктор Лисак назвав, зміни в роботі з низкою розповсюджених захворювань, створення перинатальних центрів, впровадження інформаційних та телемедичних технологій.

Що стосується стаціонарної медичної допомоги, він додав, що за підсумками першого півріччя 2019 року, кількість госпіталізацій скоротилася на 4,1%. Скоротився термін госпіталізації, збільшилася середня складність пролікованих випадків через зменшення кількості пацієнтів з необґрунтованою госпіталізацією. Це перші результати роботи лікарень в умовах підготовки та реалізації пілотного проекту.

"У нас в регіоні є команда готовності змін. Така сама команда має бути в кожному медичному закладі, з постійним навчанням кадрів", - сказав Віктор Лисак. Також він зазначив, що трансформація не відбудеться без партнерів. Такими партнерами є національні інститути, громадські організації, міжнародні, владні та приватні інституції.

Віктор Лисак пояснив, що трансформація фінансування не означає автоматичного збільшення видатків на заклад: "Ми працюємо в межах медичної субвенції, закладеної в бюджеті на 2019 рік, але ми раціонально використовуємо кожну копійку, бачимо, кого, та як лікуємо", - прокоментував нові правила роботи медичних закладів Віктор Лисак.

Сергій Дяченко, заступник директора ДЗ "Центр медичної статистики МОЗ України", розкрив тему підготовки закладів охорони здоров’я вторинного та третинного рівнів надання медичної допомоги до фінансування за результатами, та аудиту роботи як невід’ємної складової такої підготовки.

"Є робота, яку треба провести кожній лікарні, перед тим, як переходити на нову модель фінансування. За лікування пацієнтів з однаковими діагнозами різні лікарні отримають однакову кількість грошей від НСЗУ. Однак по відношенню до фактичних видатків на лікування одна лікарня буде в "плюсі", а інша – в "мінусі". Керівникам лікарень важливо провести аналіз всіх аспектів роботи закладу, щоб не бути в "мінусі", - наголосив Сергій Дяченко.

Експерт зазначив, що реальне зростання фінансування відбувається в тих закладах, де люди бачать кращі умови для лікування. Такі лікарні збільшують оборот ліжко-місць, термін лікування знижується. Якщо лікарня не займається розвитком та підготовкою до реформування, то фінансування зменшується. Сергій Дяченко закликав власників лікарень займатися підготовчою роботою.

Євген Прилипко, Голова правління Асоціації "ЕСО здоров'я України", розповів про ініціативу створення експертної Асоціації та розкрив структуру першого етапу Комплексної програми "Впровадження регіональних систем Ефективного Управління Мережами Медичних Закладів в умовах децентралізації на основі ціннісно-орієнтованого підходу до медичного догляду".

"Перетворення, що відбуваються на Полтавщині – це результат більш як 5-річної роботи. У інших закладів залишається менше року, щоб підготуватися до трансформації. У керівників виникає дуже багато питань, на які вони не знаходять відповіді. Програма "Впровадження регіональних систем Ефективного Управління Мережами Медичних Закладів в умовах децентралізації на основі ціннісно-орієнтованого підходу до медичного догляду", яку ініціювала Асоціація "ЕСО здоров'я України", спрямована на те, щоб допомогти медичним закладами стати на ноги з найменшими втратами", - сказав Євген Прилипко.

Він розповів про засновану за ініціативою Асоціації Фейсбук-групу #ЛікарВторинки (https://www.facebook.com/groups/likarvtorynky/), яка допомагає вивчити, чим дихає медична спільнота на вторинній ланці, та об’єднати зусилля експертного середовища, щоб підготуватися до змін.

"Ми починаємо велику Програму, вона буде тривати 5 років. Перший етап найважливіший – створення мотиваційного середовища. Цей шлях потрібно пройти, щоб кожен з учасників розумів, що відбувається, навіщо, яка буде вигода кожному з них в цих процесах", - наголосив Євген Прилипко.

Тимофій Бадіков, Голова правління громадської організації "Платформа здоров’я", наголосив на важливості довгострокової Національної стратегії eHealth у забезпеченні стабільності якісного розвитку охорони здоров’я в Україні, включаючи регіональний аспект.

Тимофій Бадіков процитував доктора Жужанну Якаб, Директор Європейського регіонального бюро ВООЗ: "Інвестиції в здоров'я - це найбільш розумні інвестиції, які завжди окуповуються".

Продовжуючи цю думку, Тимофій Бадіков зазначив: "Міжнародні інвестори не будуть інвестувати в Україну, якщо не буде прозорості, не буде чіткої інформації, яка є актуальною з точки зору глобального здоров'я. Цих умов не буде без повноцінної електронної системи охорони здоров’я. В свою чергу, щоб в eHealth пішли інвестиції, потрібен чіткий довгостроковий план - національна стратегія розвитку eHealth, якої досі немає в Україні".

Він додав, що результати аудиту, який розпочався в Україні, мають бути враховані в Національній стратегії електронної системи охорони здоров’я. Важливо врахувати досвід регіонів, тому що вже є розуміння, наприклад, того, як запровадити інтернет в кожному населеному пункті, де взяти на це кошти. Це потрібно для реалізації ініціативи "Держава у смартфоні".

"На мою думку, за умови інвестицій в охорону здоров’я та eHealth знадобиться 5-10 років, щоб кожен громадянин відчув переваги цифрового здоров’я", - підсумував Тимофій Бадіков.