Сума збитків АТ "Житомиргаз" в 2019 році вже сягнула 282,1 млн грн. Це на 86,4 млн грн більше, аніж в минулому році. Вже четвертий рік поспіль тариф для товариства є економічно необґрунтованим. За цей час загальна сума збитків компанії сягнула 543,4 млн грн. Спровокована держрегулятором НКРЕКП криза змусила сотні кваліфікованих працівників йти з займаних посад.

НКРЕКП вже четвертий рік поспіль ухиляється від  перегляду тарифу для операторів ГРМ. Діючий тариф на розподіл природного газу  для АТ "Житомиргаз" складає всього 9% від діючого тарифу на газ для кінцевого споживача. Ціна на газ для кінцевого побутового споживача це - 6,47 грн за куб м, в свою чергу частка АТ "Житомиргаз" - 0,58 грн. Ці кошти йдуть на виконання інвестиційної програми: встановлення індивідуальних приладів обліку, ремонт елементів системи газопостачання області, а також виплату заробітних плат працівникам компанії.

За декілька років акціонерне товариство "Житомиргаз" відчуло суттєвий відтік та нестачу кваліфікованих працівників компанії. Всього з початку року заяву про звільнення написало 247 працівників. Основна причина – низька заробітна плата, Відтік кадрів пов’язаний із низькою зарплатнею, що закладена в тарифі на рівні 2016 року. За цей же період середня зарплата в Житомирській області зросла в 2,03 разів (або 203%).

Низку проблем доповнює й забезпечення паливно-мастильними матеріалами, технічними засобами для служб, наприклад  як аварійно-диспетчерська служба. Якщо у 2014 році АТ "Житомиргаз" забезпечувало цілодобове вартування у місті Житомир та районі чотирьох бригад АДС, то сьогодні товариство може утримувати всього дві.

Подальше ігнорування держрегулятором НКРЕКП прохання операторів ГРМ переглянути частку в тарифі ускладнюють ситуацію, створюючи все більше ризиків щодо безпечного та стабільного газорозподілу усім категоріям споживачів. У випадку аварійних ситуацій відключення в опалювальний період від джерела газопостачання теплопостачальних, теплотранспортних і теплогенеруючих організації, які забезпечують енергією населення, підприємства, установи та організації, може призвести до надзвичайної ситуації техногенного характеру, яка за своїми наслідками може бути визнана надзвичайною ситуацією регіонального або державного.