16:36 15.10.2019

Податкова реформа має бути збалансованою, - експерти на форумі Міжнародне оподаткування: трансформація бізнесу

8 хв читати

Зміни та новації в оподаткуванні міжнародної діяльності українських компаній та бізнесу іноземних компаній в Україні мають бути збалансованими. Це означає врахування інтересів як держави, суспільства, так і бізнесу. До такого висновку дійшли представники Міністерства фінансів, народні депутати України, представники провідних юридичних та аудиторських компаній України на Національному форумі “Міжнародне оподаткування: трансформація бізнесу” в Києві.

Податкова політика кожної країни має на меті забезпечення добробуту громадян країни, де ведеться бізнес та в результаті отримується додана вартість, - з цього почала Форум Габріела Міранда менеджер проектів ОЕСР в Україні. За її словами, ОЕСР, після Революції гідності, стала тісніше співробітничати з Україною, зокрема, з метою гармонізації податкового законодавства. На сьогодні, на думку Габріели Міранди, найбільш актуальною є імплементація пакету BEPS, який унеможливить ухилення від податків у країні, де ведуть бізнес компанії.

Нагадаємо, що 28 лютого цього року Верховна Рада ратифікувала Багатосторонню конвенцію про виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування (Багатостороння конвенція MLI). Наразі певні кроки з імплементації пакету  BEPS закладені в законопроекті №1210, що найближчими тижнями заплановано до розгляду у парламенті. За словами Тетяни Острікової, народного депутата 8 скликання, експерта з міжнародного оподаткування, цей законопроект передбачає імплементацію 6 кроків BEPS. Проте, законопроект визвав жваву дискусію як серед бізнесу, так і серед юристів та консультантів.

На думку Світлани Мусієнко, партнера компанії SayenkoKharenko, поспішати дійсно не варто. Перш за все, вважає Світлана, потрібно окремо приймати зміни в адмініструванні податків, яке не повинно ускладнювати життя підприємцям. По друге, слід починати з мінімального пакету BEPS. Дві позиції з мінімуму, Україна вже імплементувала (за конвенцією MLI). Залишилось запровадити трьохрівневий звіт, звіт за країнами та  автоматичний обмін інформацією за стандартами GRS. І цього достатньо, щоб за рівнем прозорості бути на рівні розвинених країн. Все ж інше, як стверджує Світлана, - наразі не є вкрай необхідним, тим більше щодо цих питань точаться дискусії навіть в ОЕСР. “Навіщо нам конструктивні дивіденди та інші тонкощі? Ці правила створюють більше невизначеності, що веде за собою ускладнення звітності, збільшення витрат на витрат на юристів, - констатувала експерт SayenkoKharenko.

Дійсно, як вважає народний депутат Ніна Южаніна, в дуже стислі така імплементація неможлива, особливо без обговорення з бізнесом. Як вона заявила під час підсумкової  дискусії, реально данні норми стосовно міжнародного оподаткування не запрацюють раніше 2023 року.

До речі, що стосується норм Конвенції MLI, то вона дійсно запрацює вже з 1 грудня цього року. Дмитро Савчук, асоційований партнер “Lavrynovych & Partners” Law Firm, докладно зупинився на тому, що несе дія цих норм для українського бізнесу. Зокрема, він зазначив, що з Кіпром та Швейцарією ці норми застосовуватися поки що не будуть. Головна ж умова MLI - тест основної мети – буде працювати з більшістю країн, що підписали конвенцію. Суть цього тесту – якщо транзакція була використана виключно з метою уникнення чи мінімізації оподаткування, без економічного сенсу, то податкові органи будуть наполягати на позбавленні компанії права використовувати норми угод про подвійне оподаткування. Також експерт “Lavrynovych & Partners” Law Firm звернув увагу бізнесу на посилення вимог до статусу постійного представництва згідно конвенції.

Ще один механізм запобігання мінімізації бізнесом податків запропонував партнер Юридичної компанії КМ Партнери Олександр Шемяткин. Експерт теж вважає правила BEPS занадто складними в їх застосуванні з точки зору адміністрування, та навіть більше – не такими вже й ефективними. Так, в Україні податок на репатріацію капіталу було сплачено в обсязі лише 3 млрд. грн. Більш ефективним Шемяткин бачить запровадження податку на виведений капітал замість податку на прибуток. Зрозуміле та просте адміністрування та дійсно ефективний бар’єр для розмивання бази оподаткування – такі позитиви вбачає Олександр в цьому податку. Проте, за його реплікою під час дискусії, парламентська більшість поки не чує цих аргументів – альтернативний проекту 1210 законопроект про НВК №1185 не виноситься навіть на обговорення.

Зазначимо, що результат дискусії вже ж був конструктивним. Так, Ярослав Железняк, перший заступник голови комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики, заявив, що законопроект 1210 не буде розглядатися в спрощеному режимі. За словами Железняка, буде і громадське обговорення, і потужна робота робочих груп, тобто зауваження та пропозиції бізнесу, юристів та консультантів будуть враховані.

Чималий час на Форумі був приділений обговоренню практичного застосування вже діючих норм міжнародного оподаткування, зокрема з Трансфертного ціноутворення та комплайєнсу в міжнародних операціях.

Ярослав Романчук в межах другої сесії, що  була присвячена ТЦУ та BEPS як інструментам прозорості, розповів про ризики в операціях з низькоподатковими юрисдикціями, звернувши увагу, що європейські юрисдикції, зокрема Польща, можуть стати альтернативою для структурування бізнесу. Окрім того, Романчук підкреслив, що при виборі юрисдикції слід аналізувати наявність юрисдикції в “чорному”/”сірому” списках ЄС, ефективні ставки податку на пасивний та інші доходи, наявність правил ТЦУ та КІК, наявність конвенції про уникнення подвійного оподаткування з Україною та ін. аспекти. Експерт зробив акцент на тому, що з імплементацією плану BEPSприйшов кінець епосі офшорів, що означає кардинальні зміни у сфері як національного, так і міжнародного оподаткування. На його думку, план BEPS не приведе до нових податків, а дозволить встановити єдиний підхід контролю в майбутньому.

Про особливості нюансів з низькоподатковими юрисдикціями докладно розповіла і Євгенія Абросимова, керуючий партнер, керівник департаменту трансфертного ціноутворення  компанії “Аудит-Інвест”. Як свідчить її доповідь, найбільш актуальними питаннями тут є: 30% корегування фінансового результату (в сторону збільшення, якщо активи, товари чи послуги були придбані у країнах з низьким рівнем податків); визнання контрагентів номінальним посередниками; коректне відображення внутрішніх аналогів при співставленні операцій. Експерт “Аудит-Інвесту” порекомендувала бізнесу зважувати ризики та бути готовими до 30% корегувань, перевіряти контрагентів на наявність суттєвих функцій та ризиків, уважно перевіряти умови співставності внутрішніх операцій.

Про особливості комплайенс-контролю та комплайєнс-ризики в транснаціональних транзакціях цікаву доповідь зробив Максим Лавринович, керуючий партнер “Lavrynovych & Partners” Law Firm. Він зупинився на особливостях роботи з досить привабливими Австрією та Кіпром. Привабливі, тому що є комфортна правова система, засоби захисту прав власності (холдингові компанії про відношенню до активів в Україні). За його словами Кіпр, з 12,5% податку на прибуток вже давно нормально розглядається податковими органами країн ЄС. Крім того, на сьогодні банки Кіпру посили контроль за бенефіціарами та походженням коштів – вони звітують своєму регулятору, який, в свою чергу направляє запити до українського фінмоніторингу та правоохоронних органів. Попередив Максим Лавринович і про ризики запитів українського фінмоніторингу до органів юстиції європейських країн , Австрії чи Швейцарії. Дуже часто за такими запитами рахунки компаній блокуються.

Між тим, за словами Андрія Сегала, адвоката, контрактного партнера ЮК “Amber”, на сьогодні українські банки теж суттєво посили коплайенс-контроль за операціями клієнтів.  І кожний банк зараз запроваджеє західну модель комплайєнс-контролю – і це треба враховувати бізнесу, особливо під час обгрунтування походження коштів, - вважає представник ЮК “Amber”. В тому числі і завдяки новим критеріям ризикованості операцій від НБУ, за порушення яких регулятор передбачив великі штрафи.

Віталій Оджиковський, радник Sayenko Kharenko звернув увагу представників бізнесу на питання пільг в податку на репатріацію. Він порекомендував аудиторії звернути увагу на ознаки, що підтверджують резидентство компанії, а саме: фізична наявність офісу, призначення на посаду директора компанії і в раду директорів компанії кваліфікованого спеціаліста, який бере участь в обговоренні і підготовці прийняття рішень; проведення зборів такої ради в країні, резидентом якої є відповідна компанія; адекватний розподіл грошових потоків. В разі відсутності таких ознак, податкова може не визнати іноземне резидентство і не надати пільг згідно договорів про уникнення про подвійне оподаткування. І в такому випадку навіть в суді доказати резидентство буде важко.

Щодо перевірок з трансфертного ціноутворення, то за даними В'ячеслава Кругляка, начальника Управління перевірок трансфертного ціноутворення ДФС України за останні роки завершено 60 перевірок, 22 - триває. В результаті донараховано податку на прибуток підприємств більше 740 млн. грн., зменшено збитки на 5,3 млрд. грн., компаніями проведено самостійне коригування на суму, яка перевищує 8 млрд. грн.

Керівник практики трансфертного ціноутворення ID Legal Group Тетяна Савчук виступила під час форуму з доповіддю на тему “Прості правила як уникнути перевірок з ТЦУ”. Також Тетяна Савчук детально розповіла про етапи спілкування з податковими органами саме на етапі доперевірочного аналізу. Бо, на її переконання, це дозволяє здійснити ті заходи, які дозволять підприємству уникнути ризику потрапляння в перелік підприємств до перевірки. “Найкращий результат перевірки - це уникнути її початку” - резюмувала Тетяна Савчук.

Проте, якщо ж перевірка відбулася і компанія не згодна з її  висновками, вона йде до суду. “Успішність судового розгляду залежить від правильно підібраних аргументів. Аналіз вітчизняної судової практики з трансфертного ціноутворення демонструє, що найкраще на захист позиції платника податків спрацьовують аргументи по суті, а не власне "адвокатські" аргументи”, підкреслив на Форумі Іван Шинкаренко, партнер, “КМ Партнери”.

Повертаючись до теми  перевірок та штрафів, особливо нових, які пропонується законопроектом №1210,  Олена Жукова, керуючий партнер Сайвена Груп, що виступала з доповіддю “Податкова амністія та план BEPS. Точки перетину. Ризики”, внесла дуже слушну філософську пропозицію. “З метою очищення карми, пропоную всім написати пропозиції щодо зниження штрафу за неподання звітності  контрольованою іноземною компанію, що складає зараз в законопроекті №1210 -  5 (!) млн.грн. І пропонувати знизити його  в 10 разів”,  підкреслила очільниця Сайвена Груп.

Національний Форум “Міжнародне оподаткування: трансформація бізнесу” відбувся за участі Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики, Міністерства фінансів України і Державної податкової служби України. Партнери Форуму: АО “Лавринович та партнери”, “Аудит-Інвест”, “ID LEGAL GROUP”, ЮК “Amber”, Адвокатське об’єднання “EUCON”, Адвокатське об’єднання “КМ Партнери”, PWC в Україні, SayenkoKharenko, Сайвена Груп, ТОВ “Акс-Аргус”. Інформаційні партнери: “Інтерфакс-Україна” — генеральний новинний партнер, “Україна Бізнес Ревю”, ІА “Українські новини”, “Обозреватель”, “ACC”, “MaxEvents”, “TAX Link”, Федерація професійних бухгалтерів і аудиторів України, Перший діловий, NEWS ONE, “Юридична практика”.

Організатори форуму: журнал “Рейтинг. Бізнес в офіційних цифрах”, агенція “Маркет. Інфо”.

Загрузка...

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

Завантаження...
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА