Стівен Кемпбелл провів дослідження британської системи освіти та як вирішується проблема навчання студентів з дислексією. Дослідження показало шалений розрив у зарплаті зі звичайними викладачами та поставило під сумнів потребу у спеціалізованих курсах.

Дослідження британської сфери освіти виявило великий розрив між зарплатами звичайних викладачів та викладачів-спеціалістів з дислексії

Стівен Кемпбелл десять років тому працював на двох контрактах на неповний робочий день у двох університетах Великобританії. В одному його працевлаштували як викладача з навичок потрібних для навчання у ВНЗ (доволі популярний курс в Великобританії та США), в якому він давав студентам поради щодо написання есе, стратегій читання, підготовки до іспитів та управління часом.

В іншому університеті його працевлаштували як викладача-спеціаліста з дислексії, в якому він… викладав абсолютно те саме. Якщо ж цей курс із Стівеном Кемпбеллом не вирішував проблеми учнів з навчанням, то вони йшли за допомогою з написанням есе та інших академічних робіт до masterpapers.com.

Особливість британської освіти

У Великобританії студенти, які страждають на дислексію, мають право подати заявку на грошову допомогу студентам-інвалідам (ДСІ). Це державне фінансування, яке виплачується в додаток до звичайної стипендії людям з обмеженими можливостями.

Так, наприклад, студент з вадами слуху може отримати таке фінансування для занять з перекладачем жестової мови, щоб студент зміг відвідувати усі лекції. Студентам з фізичними вадами або аутизмом може бути надано ДСІ для фінансування витрат на поїздки до своїх університетів. Студентам з дислексією можуть бути виділені кошти на сеанси навчання один на один, аби такі студенти мали можливість пройти матеріал з кваліфікованим репетитором.

Дослідження освітньої сфери

Кемпбелл зосередив своє дослідження на опитуванні викладачів-спеціалістів з дислексії, щоб визначити, що вони знають про дислексію та звідки вони отримають останню інформацію щодо правил викладання. Він також здійснив аналіз спеціалізованих підручників, які давали поради щодо викладання навичок, потрібних для навчання у ВНЗ студентам з дислексією.

Дослідження показало, що студенти з дислексією проходили «спеціалізовані» курси, де педагогічні методи майже або зовсім не відрізнялися від тих, за допомогою яких навчали всіх інших студентів.

Великі вимоги та низькі зарплати

Взаємодія фахівців з дислексії та студентів з дислексією останнім часом набуває додаткової актуальності, оскільки британський уряд переглянув те, хто може, а хто не може претендувати на посаду вчителя-спеціаліста з дислексії. Це дуже болюча тема для британських викладачів, тому що вчителі, які займають такі «спеціалізовані» посади, отримують значно більші виплати – ДСІ як плату за свої послуги.

Колеги Кемпбелла, що працюють як в державних, так і в приватних навчальних закладах, розповіли, що такі зміни сильно погіршили їхні умови роботи та додали жахливого напруження усій сфері освіти. У багатьох випадках викладання на таких «спеціалізованих» посадах є їхнім основним джерелом доходу, а плата для звичайних викладачів сильно занижується.