Комітет охорони здоров'я Європейської Бізнес Асоціації разом з низкою асоціацій звернувся до уряду з приводу розвитку фармацевтичного ринку України з метою недопущення дисбалансу сил та зникнення інноваційних лікарських засобів, що може бути спричинений прийняттям Державної концепції імпортозаміщення фармзасобів.

Під час прес-конференції представники асоціацій фармвиробників та пацієнтів розглядали загрози, що може нести прийняття Проекту Концепції Державної цільової програми "Розвиток імпортозамінних виробництв в Україні та заміщення імпортованих лікарських засобів вітчизняними, у тому числі біотехнологічними препаратами та вакцинами на 2011-2021 роки", що наразі знаходиться на розгляді у відповідних органах влади. Учасники аргументували, що цей документ є надзвичайно тривожним сигналом, що може свідчити про погіршення умов функціонування фармацевтичного ринку України та доступу українців до ефективних лікарських засобів через вміст системних протиріч та порушень міжнародних угод, що націлені на встановлення рівних конкурентних умов для ведення бізнесу.

"Викликає тривогу, що Концепція, яка розрахована на тривалий проміжок часу (2011 – 2021 роки), розроблялася не прозоро. У лютому цього року Європейська Бізнес Асоціація пропонувала Міністерству зустріч для обговорення переліку ключових питань в контексті реформування галузі охорони здоров'я, запропонувавши співпрацю задля забезпечення населення України ефективними лікарськими засобами та виробами медичного призначення, але ця зустріч так і не відбулася. Для роботи над Концепцією Міністерство Охорони Здоров'я не залучило ані міжнародні асоціації фармацевтичних виробників, ані асоціації пацієнтів. Водночас Міністерство своїм Наказом № 82-адм. від 18.03.2011 р. залучило у робочу групу з розробки проекту Концепції представників приватного українського фармацевтичного бізнесу.", - Віталій Кірик, Голова Комітету з охорони здоров'я ЄБА.

Проект Концепції, що був розроблений із залученням надто вузького кола виключно вітчизняних фармкомпаній, не може не спричиняти стурбованість серед представників фармацевтичного бізнесу в Україні через потенційну дискримінацію компаній, що виробляють і імпортують лікарські засоби на український ринок. Оскільки в контексті просування України в напрямку завершення переговорів щодо створення зони вільної торгівлі країна вже взяла на себе певні зобов'язання, Асоціація звертає увагу на ризик створення нерівних конкурентних умов для вітчизняних і іноземних виробників в Україні, у разі якщо Проект Концепції буде схвалено Урядом. Крім того, з 2008 р. Україна є повноправним членом СОТ, і Проект Концепції щодо "імпортозаміщення", який було запропоновано, може поставити під сумнів виконання країною принципів і норм СОТ через можливість дискримінації імпортованих товарів.

"В даному контексті також вважаємо за необхідне нагадати, що Україна - член Світової організації торгівлі. Дискримінація імпортованої продукції суперечить букві й духу зобов'язань країн-членів і може мати масштабний негативний ефект для української економіки." - говорить Володимир Ігнатов, виконавчий Директор Асоціації міжнародних виробників фармацевтичної продукції.

Підтримуючи в цілому тезу щодо того, що перехід вітчизняної фармацевтичної галузі до інноваційно-інвестиційної моделі є необхідним для подальшого розвитку України, Асоціація має констатувати, що цей перехід повинен відбуватись виважено, зводячи до мінімуму можливі негативні наслідки для споживачів лікарських засобів в Україні. Самому Проекту Концепції бракує фінансового обґрунтування як в частині видатків, так і в частині потенційного очікуваного обсягу доходів.

Проект Концепції містить низку суперечливих положень, наприклад, передбачається цільове фінансування переліку досліджень нових лікарських засобів вітчизняного виробництва, що з огляду на досвід розвитку фармацевтичної галузі в країнах ЄС не є прийнятним, оскільки має натяк на можливість підтримки приватних бізнес-структур за рахунок бюджетних коштів, які доцільно було б спрямувати на впровадження можливих державних проектів, пов'язаних з розвитком фармацевтичної галузі, роботу в межах державно-приватного партнерства та здійснення державних закупівель.

Не може не непокоїти відсутність в документі порівняльного аналізу за категорією "якість-ціна" та той факт, що в кінцевому рахунку така програма позбавляє обов'язкового вільного вибору лікарських засобів, який повинен мати українських споживач, як представник країни, що має своєю стратегічною метою розвитку наближення до ЄС. "Для споживача "вільний вибір" передбачає можливість самостійно приймати рішення щодо придбання того чи іншого лікарського засобу незалежно від країни його походження, а користуючись лише власними преференціями стосовно його ціни та якості. Головне при цьому фізична наявність відповідного препарату та вибір препаратів згідно з міжнародними протоколами лікування". Саме цю тезу під час прес-конференції озвучили Дмитро Коваль, лікар, Керівник Організації пацієнтів "Зупинемо гепатит" та Ярослава Подунай, керівник Проекту, Асоціації людей з рідкісними захворюваннями.

Беручи до уваги те, що координування державного розвитку вітчизняної фармацевтичної галузі повинно забезпечувати відсутність перепон і перерв у задоволенні потреб українського населення у доступі до високоякісних лікарських засобів, учасники прес-конференції висловили занепокоєння фактом відсутності в Проекті Концепції зазначення чітких часових періодів для поетапного виконання всіх завдань, включаючи внутрішню розробку інноваційних лікарських засобів, і їх відповідного обґрунтування. Такий підхід ризикує позбавити українських споживачів інноваційних лікарських засобів, принаймні на певний довготривалий період, оскільки розробка вітчизняних інноваційних лікарських засобів включатиме багато етапів, які триватимуть роками, - доки новий лікарський засіб увійде в обіг.

"Ми вважаємо, що відміна захисту ексклюзивності даних може призвести до того, що міжнародні виробники інноваційних лікарські засоби будуть остерігатися реєструвати в Україні інноваційні препарати, оскільки з'явиться високий ризик порушення прав інтелектуальної власності, які є основою для подальших розробок та впровадження нових ліків. Це у свою чергу обмежить доступ українських пацієнтів до новітніх технологій лікування", зазначає Юрій Савко, Виконавчий директор Асоціації виробників інноваційних ліків "АПРАД".

Впровадження Проекту Концепції несе ризик значного скорочення надходжень до бюджету від іноземних інноваційних компаній, які можуть залишити український ринок. Митні збори та різні види податків, які на сьогодні іноземні компанії сплачують до бюджету країни згідно з існуючим законодавством, не відноситимуться більше до дохідних статей бюджету у разі виходу іноземних компаній з ринку. В той час як Концепція взагалі не містить деталізації видатків, які матиме держава для впровадження ініціативи в цілому і для виконання кожного завдання зокрема, яка б обґрунтовувала її.

В ситуації, коли на сьогодні в Україні не створено систему розроблення та цільового виготовлення лікарських субстанцій, вакцин, антибіотиків нового покоління, а також спеціалізованих лабораторій з відповідним науково-технологічним обладнанням для проведення доклінічного випробування нових хімічних сполук, Концепція передбачає певну заміну лікарських засобів іноземного виробництва, яка має відбуватись вже в 2012 р.

Ще одним прикладом протиріч, закладених в Проекті Концепції, які говорять про необхідність її докорінного поетапного опрацювання, є з одного боку, положення про встановлення рівних вимог до виробників лікарських засобів – як вітчизняних, так і іноземних, але при цьому декларування необхідності "запровадити в практику стандарти лікування з пріоритетним використанням генеричних* та оригінальних препаратів вітчизняного виробництва".

"Концепція містить цілий блок запланованих задач і кроків, серед яких, зокрема, запровадження пільг, звільнення від оподаткування та надання інших преференцій при державних закупівлях виключно вітчизняним виробникам ліків. Виходячи з формулювання проекту, ми змушені розглядати зазначені кроки планами надання конкурентних переваг певній групі виробників з боку держави. При цьому не можна виключити, що надання таких переваг відбудеться на рівні змін до законодавства, а сама програма у повній мірі реалізована не буде", говорить Борис Даневич, Співголова Комітету охорони здоров'я Американської Торгівельної Палати в Україні.

ЄБА звертає увагу на те, що в Проекті Концепції йде мова про постійне надання преференцій вітчизняним виробникам на різних етапах розвитку їх виробництва. Асоціація наполягає на необхідності встановлення та постійного забезпечення рівних конкурентних умов для всіх гравців фармацевтичного ринку, які б базувались на відповідній регуляторній базі.

ЄБА звертається до уряду з пропозицією зняти з розгляду Проект Концепції з метою його ретельного докорінного поетапного опрацювання із залученням всіх ключових сторін фармацевтичної галузі, включаючи бізнес-спільноту, яку представляє Комітет з охорони здоров'я Асоціації.

Генеричні препарати - це препарати, які використовують в медичній практиці взаємозамінно з оригінальними препаратами.

Для отримання додаткової інформації; будь ласка; звертайтеся до Марії Савченко; менеджера з PR та комунікацій Європейської Бізнес Асоціації за телефонами +38 (044) 496-06-01 або по e-mail: [email protected].

Довідка:

Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) - неприбуткова організація; що об'єднує понад 750 іноземних та вітчизняних компаній; які працюють на Україні. Сьогодні Асоціація є провідною організацією міжнародного бізнесу в Україні. Європейська Бізнес Асоціація була створена в 1999 році. Ініціатором створення Європейської Бізнес Асоціації була Європейська Комісія; яка зацікавлена в підтримці європейського бізнесу на Україні та налагодженні двосторонніх зв'язків Україна-ЄС. Беручи до уваги пріоритети України щодо інтеграції в Європейський Союз; основною метою діяльності Асоціації є налагодження стосунків європейського бізнесу з представниками влади в Україні для співпраці щодо створення сприятливих умов ведення бізнесу та залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України.

Пріоритетними завданнями ЄБА на 2011 рік є: зменшення перешкод для інвестування; підтримка різних механізмів; які сприяють економічній інтеграції до ЄС та сприяння позиціонуванню України як країни привабливої для інвестицій та ділового партнерства. Детальна інформація на сайті www.eba.com.ua