4 асоціації бізнесу звернулися до влади: не підтримуйте №3853-1 та №3853-2
Розмір тіні в галузі ліків, автозапчастин, алкоголю та електроніки еквівалентний 82 млрд. грн., що становить 30% загального обсягу сірого імпорту та контрабанди в Україні.
24 вересня в інформаційному агентстві Інтерфакс-Україна представники бізнесу дали прес-конференцію "Не можна допустити скасування норм законів №128-IX та №129-IX про програмні РРО і прозорі правила підприємництва". Про ситуацію у чотирьох економічних галузях торгівлі, де рівень тінізації сягає 50%, а саме – в торгівлі електронікою, лікарськими засобами, автокомпонентами та харчовими продуктами й алкоголем, - розповіли представники профільних бізнес-асоціацій України. Учасників заходу дуже непокоїть висока ймовірність зриву реформ, заданих цими Законами України. Від часу їх прийняття було зареєстровано більше десятка різних законопроектів, направлених на їх скасування. Серед останніх законопроекти №3853-1 та №3853-2. "Популістичні законопроекти знівелюють все те, що почало працювати в державі, і створять прецедент, коли частина ринку піде в тінь, - відзначив директор господарської спілки "Аптечна професійна асоціація України" Володимир Руденко. Наша асоціація не підтримує ці законопроекти, і ми офіційно просимо депутатів не підтримувати їх".
"Ринок побутової техніки та електроніки в Україні характеризується великою часткою нелегально ввезених товарів (до 30%), які не відповідають вимогам українського законодавства, можуть не підлягати гарантійному обслуговуванню та становити небезпеку для громадян, - відзначила Вікторія Куликова, менеджер Комітету побутової електротехніки Європейської Бізнес Асоціації.
На її думку рішення цієї проблеми полягає в обов’язковій видачі фіскальних чеків при купівлі техніки та електроніки. Ця вимога була введена в законодавство в 2017 році. Але штраф за не видачу фіскального чеку складав 1 грн, був відсутній контроль за видачею чека і це призвело до того, що реформа не спрацювала і суттєва частина ринку залишилася в тіні. Ситуація змінилася наприкінці 2019 року, коли президент України ініціював законопроєкти направлені на детінізацію економіки та готівкових розрахунків (№128, 129), які були підтримані Верховною Радою.
"Норма щодо можливості використання програмних РРО (каса в смартфоні) почала діяти з 1 серпня цього року, і за цей період запрацювали більше 34 тис. програмних РРО, за допомогою яких було видано більше ніж 20 млн. електронних фіскальних чеків. Це спрощення для бізнесу, і ми його дуже підтримуємо", - зауважила Вікторія Куликова. На її думку треба розвивати новацію, а не припиняти її реалізацію сумнівними законотворчими ініціативами.
Крістіна Лініченко, керівник напрямку FMСG Європейської Бізнес Асоціації зауважила, що 40% алкогольного ринку знаходиться в тіні, що у грошовому еквіваленті становить 12 млрд. гривень недонадходжень до державного бюджету. При цьому найбільша прогалина – реалізація алкоголю через мережу Інтернет.
"Програмні РРО для бізнесу – це нові можливості, - зауважила Крістіна Лінніченко. - Якщо інтернет-магазин хоче легально працювати та доставляти вам продукцію, аби ви зробили розрахунок на території місця, куди її замовляли – то наразі це неможливо з використанням залізного РРО, яке прив’язане до місця торгівлі та ліцензії, в якій це місце зазначено. Якщо будуть зроблені деякі уточнення у законах "Про застосування розрахункових операцій" та "Про державне регулювання обігу алкогольних напоїв", то можна буде робити розрахунок за доставку алкоголю як абсолютно легальну операцію, і кожен споживач зможе користуватися інтернет-магазинами в повній мірі. Це дуже важливо для споживачів під час пандемії, оскільки з програмним РРО кур’єр може передати чек під час покупки. А підприємець зможе уникнути питань від податкової. Програмні РРО – це новий поштовх для подальших позитивних змін. Скасовувати його не можна, інакше ми просто застрягнемо у 19 сторіччі.
Колегу підтримав й Володимир Руденко директор громадського об'єднання "Аптечна професійна асоціація України", наголосивши, що з реалізацією законів 128-IX та 129- IX стане легальною дистанційна торгівля лікарськими засобами. За його словами в Україні до 10% обороту лікувальних засобів – фальсифікат.
- Введення повної фіскалізації для суб'єктів господарювання, які займаються реалізацією лікарських засобів, посилить контроль за діяльністю інтернет-аптек. Це спростить роботу фіскальним органам, державній службі лікарських засобів за рахунок наявного обліку, але, найголовніше, кінцеві споживачі будуть впевнені в тому, що вони отримують якісні та безпечні ліки, які будуть обліковуватись у визначеному законодавством порядку, - сказав Володимир Руденко.
Вікторія Черкач, генеральний директор Асоціації імпортерів та дистриб''юторів автокомпонентів оцінила загальну долю тіні на ринку автокомпонентів щонайменше в 15-20%, а у найбільш масовій групі автозапчастин у 50%. При загальному обсязі ринку незалежних автокомпонентів близько 115 млрд грн, виходить, що "в тіні" знаходиться орієнтовно 36-48 млрд грн. Втрати бюджету від недоотриманих платежів становить щонайменше 25% (що складає близько 9-12 млрд грн щорічно). "Це викривляє умови конкуренції на ринку – як національні виробники, так і офіційні імпортери, які сплачують податки в повному обсязі – не спроможні конкурувати з підприємцями, які реалізовують товари без сплати або з мінімальною сплатою будь-яких податків, - сказала Вікторія Черкач. На її думку покращити ситуацію можна шляхом впровадження комплексних системних заходів, спрямованих на боротьбу з торгівлею нелегально ввезеного товару, які передбачені Законами України № 128-IX та № 129-IX. А саме скасування неоптимального штрафу в 1 гривню, можливість отримувати електронний чек при інтернет-торгівлі та інноваційний механізм кешбеку – це прогресивні норми, які стимулюють покупців отримувати чек та таким чином здійснювати опосередкований контроль за дотриманням законодавства з РРО.
Софія Арасланова, генеральний директор Асоціації "Українські імпортери побутової електроніки" навела свіжі дані по галузі торгівлі електронікою: експертне опитування (компанія GfK) показало, що середні обсяги сірого імпорт тут складають 23% від загального обсягу продажів 2019 року по всіх категоріях. У грошах - це 20,5 млрд. грн, бюджет втратив тільки на несплаті імпортних податків і зборів більше 5 млрд грн. за 2019 рік. Узагальнюючи проблематику, Софія навела аналіз схем ухилення від сплат оподаткування, які були представлені на днях аналітиками Інституту соціально-економічної трансформації. "За останніми даними обсяги сірого імпорту та контрабанди сягнули розміру до 320 млрд.грн в рік і втрати бюджету до 96 млрд.грн в рік. Ці цифри можна порівняти зі звітом минулого року цього ж інституту, вони показують, що з року в рік в незаконних схемах контрабанда посідає позицію №1 й залишається актуальною, - сказала Софія Арасланова.
Узагальнена цифра тіні від сірого імпорту, яку надали учасники прес-конференції по своїх галузях торгівлі (алкоголь, техніка і електроніка, автокомпоненти, ліки), склала більш ніж 82 млрд. грн. на рік. Обсяг тіні в 4-х галузях в середньому складає 30% від загального обсягу контрабанди та сірого імпорту за даними Інституту соціально-економічної трансформації.