"Чорна п’ятниця": як онлайн-магазини електроніки обдурюють покупців

Менше половини онлайн-магазинів, що продають побутову техніку та електроніку, видають фіскальні чеки, а "Чорна п’ятниця" для багатьох з них – це лише маркетинговий хід.

Такого висновку дійшли співробітники Науково-дослідного центру незалежних споживчих експертиз "Тест", які проаналізували продажі смартфонів у період "Чорної п’ятниці". Результати проведеного дослідження було оприлюднено 23 грудня під час прес-конференції в "Інтерфакс-Україна". 

За словами президента центру "Тест" Валентина Безрукого, було проаналізували 20 головних інтернет-магазинів, де в основному купують  електроніку українські споживачі.

Виявилося, що лише 9 магазинів видали покупцям фіскальні чеки, а обслуговування клієнтів проводилося на високому рівні.  11 магазинів  не видали такого чеку - allo.ua, avic.ua, c.ua, citrus.ua, elmir.ua, estore.ua, f.ua, mobileplanet.uz, mobilluck.com.ua, stylus.ua (Докладніше). Від імені  6 відомих бренд-продавців товар реалізовували ФОП.

За словами Валентина Безрукого, не всі споживачі  розуміють необхідність отримання фіскального чеку. "Але його відсутність може істотно ускладнити гарантійне обслуговування. Адже відсутність фіскального чеку може взагалі свідчити про те, що апарат не призначений для українського ринку або ввезений нелегально. Пощастить, якщо його візьмуть на гарантійне  обслуговування. Та ми зустріли випадки, коли згідно документів, щоб пред’явити гарантійні претензії треба їхати до Москви", - зазначив експерт.

За словами Валентина Безрукого, "Чорна п’ятниця" лише для деяких магазинів відповідала назві та суті акції, і магазини справді знижували ціни. Але для деяких з них це був просто маркетинговий хід, який майже не вплинув на ціну товару. Більше того, після закінчення "Чорної п’ятниці" деякі продавці навіть знизили ціни на свої товари.

Крім того, під час дослідження було виявлено факт того, що серед продавців які не видавали фіскальний чек, гроші за товар були перехраовані фізичним особам. Ми встановили це  за  отриманими розрахунковими документами за фінансову послугу від кур’єрської служби.  Одну фізичну особо  не вдалось ідентифікувати у  державному реєстрі суб’єктів господарювання, а інша – припинила свою діяльність як ФОП. 

Також було зафіксовано й інші порушення. Зокрема, чотири  інтернет-магазина вказали на своєму псевдо фіскальному чеку тільки назву інтернет-магазину, а ще по одному з платіжних документів взагалі не вдалося ідентифікувати ні назву магазину-продавця, ні  суб’єкт підприємницької діяльності.

Своєю чергою член правління Всеукраїнської асоціації споживачів "Пульс", співробітник Інституту економіко-правових досліджень НАН Україна Андрій Лига поділився власним досвідом щодо купівлі у "Чорну п’ятницю": товар, за ціною якого він слідкував протягом року, коштував 39 тисяч, в день акції його знизили до 35 тисяч, але перекреслена ціна стояла – 57 тисяч. Типова маніпуляція: магазин стверджує, що знизив ціну на 40%, а насправді – лише на 10%.    

Що стосується фіскального чеку, то, на думку Андрія Лиги, в його отриманні повинні бути зацікавлені самі споживачі. Бо в окремих випадках пред’являти претензії з гарантійного обслуговування довелося навіть до Північної Кароліни в США.

Андрій Лига категорично заявив, що громадські організації по захисту прав споживачів однозначно виступають за максимальну фіскалізацію, бо товарні чеки, як правило несуть інформацію, яка дасть можливість повністю зрозуміти, хто вам продав товар і до кого звертатись за захистом своїх прав в разі проблем із покупкою.Особливо це актуально щодо  покупок в Інтернеті, тому  жодного послаблення чи виключень для онлайн-торгівлі не може йти й мови.

"В питаннях фіскальних чеків для складної побутової техніки закон діє майже 4 роки. І фактично всі ці роки ситуація не покращується, а навіть погіршується через відсутність відповідальності за невидачу фіскального чеку. Усілякі "мораторії" і "відстрочки" знищують надію на рівні умови роботи для цього сектору та справедливість у покаранні недобросовісних продавців.  Якщо не буде державного контролю, то ситуація буде тільки погіршуватися. Бо самі бізнесмени не бояться погіршення ділової репутації: компанія, яка себе дискредитувала, просто  проводить ребрендинг, змінює вивіску і знову починає торгувати", - зазначив пан Лига.

Натомість економіст Сергій Фурса переконаний, що на ринку склалася така ситуація через те, що нікому не вигідно міняти правила гри. Споживачам і так зручно, а влада не вміє правильно "продавати" реформи.

"У нас слабкі інституції, не прийнято грати за правилами, а держава не стимулює гру за правилами. От зараз (у ситуації з ФОПами – ред) вони ідуть на компроміс з тіньовою економікою. Це і є метод українських реформ. Якщо щось працює неправильно, його треба змінювати. З одного боку, люди бідкаються, що контрабанда заважає бюджету, з’їдаючи 3-4 млрд щороку. З іншого – протестують проти введення фіскальних чеків. А пояснити, що між цим є прямий зв’язок – нікому", - резюмував експерт.

Також Сергій Фурса з жалем констатував, що нині політика держави стимулює чесний бізнес замислюватися над доцільністю працювати по правилам.

"Держава дає сигнал, що грати за правилами погано. Приміром є чесний та нечесний бізнес. Свій товар вони продають по одній ціні. А це означає, що моржа в них різна. Відповідно, нечесний бізнес заробляє значно більше. А чесний бізнес за цим спостерігає й думає "Я що, дурень?". Вони заробляють значно більше й всім на це все одно. Й державі, яка це не зупиняє. Й покупцям – яким фактично плювати на фіскальний чек. Й це анти стимулює чесний бізнес. Анти стимулює конкуренцію в цілому. А конкуренція – це двигун будь-якого економічного росту", - резюмував Сергій Фурса.