Підвищення тарифів зборів за приватне копіювання повинні збільшуватись не за рахунок додаткового навантаження на легальних імпортерів, а за рахунок розширення переліку платників внаслідок детінізації ринку техніки та електроніки, - про це говорили під  час прес-конференції в інформаційному агентстві Інтерфакс-Україна. Представники провідних бізнес-асоціації України (ЄБА, АПІТУ, СУП, АСС, УІПЕ), звернулися до народних депутатів із закликом терміново розглянути та прийняти Верховною Радою України  законопроект № 4537, який передбачає вдосконалення системи збору та розподілу авторських відрахувань за так-зване приватне копіювання на користь правовласників. Законопроєкт не лише захищає права авторів, зобов'язуючи акредитовані організації колективного управління (ОКУ) розробити та впровадити он-лайн систему адміністрування та звітності  по розподілу зібраних коштів,  але й  враховує ситуацію з товарною "контрабандою", яка в Україні вкрай кричуща. Адже за даними дослідницької компанії GFK-2020 кожний четвертий смартфон та кожний п'ятий телевізор ввезений у країну нелегально, з використанням різноманітних схем мінімізації податків.

"Товарна контрабанда є ТОП-схемою по ухиленню від сплати податків, а найпопулярніша товарна група в структурі нелегального імпорту - "устаткування та електроніка", займає  21,4 % від усіх товарів, які ввозяться нелегально. Така ситуація призводить до того, що бізнес, який легально імпортує та реалізує свої товари на ринку України зі сплатою всіх обов’язкових та додаткових податків та зборів програє конкуренцію нелегально ввезеному товару. В таких складних умовах збори за приватне копіювання та репрографію стають додатковим податковим навантаженням саме для легального бізнесу, адже нелегальний товар заїжджає в країну без будь-якого податкового та митного навантаження. Наразі відсоток відрахувань пропонують істотно збільшити, що призведе до подорожчання офіційної техніки і споживач заплатить додаткові гроші, а легальний бізнес стане ще більш неконкурентним.   Внаслідок чого  програють всі: споживач, легальний бізнес, держава на користь тіні, а ось тінь та підживлення корупції виграє", - зауважила Софія Арасланова, генеральний директор Асоціації "Українські імпортери побутової електроніки" .

Учасники прес-конференції просять владу активізувати заходи протидії тіньовому ринку та реформувати систему авторських зборів, яка наразі є одним з проявів корупції та додаткового навантаження на легальний бізнес. Наразі організації колективного управління, які уповноважені державою збирати збір за приватне копіювання та збір за репрографічне відтворення, вимагають від імпортерів збільшити відсоток відрахувань за приватне копіювання і формують новий перелік обладнання по репрографії. Що призведе до подорожчання техніки в середньому  на 4%. Тобто зробить легальний товар, ще більш неконкурентним.

"Багато є питань до прозорості та звітності системи зборів. Опитування авторів та численні журналістські розслідування показують, що розподіл коштів відбувається непрозоро, за незрозумілою логікою і до авторів часто гроші не доходять. Самі конкурси з акредитації ОКУ проходять також з порушенням законодавства України, про що свідчать судові рішення. Наприклад, нещодавно апеляційний суд підтвердив, що рішення Комісії про акредитацію однієї з організацій колективного управління, а саме ВААП, було прийняте з порушеннями чинного законодавства, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню судом. Тобто ми бачимо, що транспаретність в системі ОКУ відсутня", - заявила Вікторія Куликова, менеджер Комітету побутової електротехніки Європейської Бізнес Асоціації.

Геннадій Сморжевский, голова Комітету інтелектуальної власності Асоціації підприємців інформаційних технологій України розповів, що на ринку вже є  сумний приклад по такій групі товарів, як карти пам’яті.  Один з імпортерів, членів асоціації, по цій групі товару мав долю ринку більше 70%,  коли він починав платити цей збір за приватне копіювання,  тариф на них був всього лиш 0,75%.  Й зараз, після декількох років обкладання збором, доля компанії скоротилася в три рази. "Навіть такий відносно невеликий відсоток відрахування за приватне копіювання для окремих категорій товарів може бути дуже чутливим. Тому бізнес дуже чутливо ставиться до самих розмірів цих тарифів. Сьогодні по деяким групам товару є намагання збільшити ставки тарифів від 3 до 5 разів. Ми  звертаємось до органів влади і просимо змінити парадигму -  збільшувати надходження авторам  за приватне копіювання не за рахунок збільшення збору, а за рахунок розширення переліку його платників – детінізуючі ринок. Тобто не вирішувати всі наявні в державі проблеми за рахунок навантаження на легальний бізнес, а створювати умови, коли база тих, хто сплачує буде розширюватись і від цього виграють всі  зацікавлені в розвитку економіки і Україна загалом, - наголосив Геннадій Сморжевський. - Але паралельно потрібно  створити прозору систему збору та розподілу коштів за приватне копіювання, коли кожен правовласник буде мати доступ через електронний кабінет до інформації про збір та чітко розуміти принципи його розподілення".

Андрій Єрашов, голова Аналітичного центру Спілки українських підприємців, зауважив на необхідності встановлення чіткого переліку техніки, з якої сплачується збір, виходячи з економічного обґрунтування доцільності та враховуючи технологічний прогрес, адже сьогодні вже багато техніки має функціональне обмеження на копіювання.

"Компанії-виробники вже вкладаються у розробку та впровадження  систем захисту від копіювання, наприклад системи Digital rights management, яка не дозволяє створювати неавторизовані цифрові копії контенту і унеможливлює відтворення та перегляд контенту на іншому обладнанні, зокрема телевізорі чи комп’ютері, але згідно існуючого законодавства з цієї техніки все одно потрібно сплачувати збір за приватне копіювання. Тобто законодавство не встигає за технологічним розвитком. Треба це врахувати, і ми вбачаємо доцільним залишити збір виключно на певні типи матеріальних носіїв, що можуть використовуватись для здійснення та зберігання копій об’єктів авторського права, а збір за репрографію скасувати", - зауважив Андрій Єрашов.

Андрій  пояснив цю тезу на прикладі офісної техніки: збір при імпорті принтера стягується за те, що споживач теоретично може купити електронну книгу і роздрукувати її. Але це економічно невигідно. Адже за розрахунками, якщо ми беремо книгу на 500 аркушів, її виготовлення на офісному принтері чи МФУ буте коштувати приблизно 1500 грн. Проте, така сама книга надрукована із захистом авторських прав буде коштувати щонайменше втричі дешевше.

Бізнес-асоціації просять владу не створювати "інвестиційно привабливі умови" для нелегального бізнесу,  не заганяти цілу галузь в тінь додатковим фінансовим тиском, а сприяти  створенню рівних умов ведення бізнесу та  пропонують:

- створити прозору систему збору та розподілу коштів за авторське право, коли кожен правовласник буде мати доступ через електронний кабінет до інформації про збір та принципи його розподілення;

- збільшувати надходження авторам за приватне копіювання не за рахунок збільшення збору, а за рахунок розширення переліку платників – детінізуючі ринок;

- встановити перелік техніки, з якої сплачується збір виходячи з економічного обґрунтування доцільності та враховуючи технологічний прогрес;

- регулювати тариф тільки з урахуванням результатів з детінізації.

Одним з кроків наближення до  вирішення проблемних питань галузі бізнес вбачає законопроект 4537, який дозволить реформувати систему збору та розподілу відрахувань на користь правовласників, зробить систему прозорою, мінімізує  корупційний чинник та не створить тиску на легальний бізнес.

 Нагадаємо, що на початку 2021 року ОКУ “Українська Агенція з Авторських та Суміжних Прав”  звернулась до Президента України стосовно нечесних конкурсів з акредитації  та вимагали прозорості в сфері колективного управління, імпортери техніки підтримали власним відеозверненням.