Новий закон про землю не для фермерів: більшість українських аграріїв не мають коштів на придбання землі
Прийняття нового законопроекту про землю викликало чимало суперечностей серед українців. Одна з основних претензій до авторів закону: очевидно, їх не цікавлять інтереси малих та середніх підприємців. Після відкриття ринку землі 1 липня стало очевидно, що більшість фермерів не готові та не можуть купувати землю.
Чиї інтереси захищає законопроект про землю?
Відкриття ринку землі могло б стати успішним проектом. Проте, через очевидні помилки законотворців, несприятливу економічну ситуацію в країні та загальну бідність населення, новий закон може стати трагедією для українського народу.
Ті, хто вочевидь виграє від земельної реформи - це великі агрохолдинги, що мають доступ до колосальних ресурсів. Можна передбачити, що саме великі компанії незабаром намагатимуться монополізувати ринок землі. Щодо малих і середніх фермерських господарств, які не мають зайвих коштів та адекватної системи державного кредитування, вони опинились у скрутному становищі.
Сьогодні дрібні родинні фермерські господарства (яких за приблизними підрахунками в Україні більше 32 тисяч) кредитуються в банках за схемою 8% під оборотні кошти. Кредити в принципі не можуть бути великими, оскільки в бюджеті просто не закладені кошти на компенсацію цільових кредитів. Хоча Світовий банк підготував проект, за яким виділив кошти українським банкам. Тож цих ресурсів вистачить на задоволення потреб приблизно 1% фермерів, що хочуть придбати землю.
Незважаючи на законопроект про землю, аграріям важко буде отримати кошти на купівлю ділянки, оскільки гарантійний фонд ще тільки в процесі. Створити його неможливо, тому більшість фермерів просто не мають можливості отримати кредит, не маючи гарантій. Це важливий момент, до якого варто повернутися далі.
В сьогоднішній ситуації абсолютна більшість фермерських господарств не має навіть можливостей для викупу власних земель, якими користуються вже понад 20 років.
На думку експертів, прийняття законопроекту про землю може призвести до повторення досвіду з сумнозвісною приватизацією в 90-ті роки. Малі та середні фермерські господарства очевидно не можуть створити конкуренцію на ринку землі величезним аграрним холдингам.
Які наслідки земельної реформи можна передбачити зараз? Досить невтішні. Хоча законопроект про землю встановлює ліміт на те, скільки можна придбати “в одні руки”, завжди існують способи його обійти. Ніхто, по факту, не завадить крупній компанії створити нову юридичну особу, маючи все того ж кінцевого власника. Як швидко латифундисти монополізують українську землю - за таких умов це лише питання часу.
Чи є у дрібних аграріїв шанси на ринку землі?
Україна є унікальним зразком в аграрній сфері. Прибутковість цього господарства в нашій країні набагато вища в процентному відношенні, ніж у країнах ЄС. Якщо в європейській країні для виходу “в плюс” потрібно обробити не менш ніж 500 гектарів землі, в Україні це можливо зробити на 100 гектарах. Здавалося б, з такою маржинальністю аграрного бізнесу після прийняття законопроекту про землю у фермерів не мало б бути проблем з отриманням кредитів.
Але насправді це зовсім не так. Відкритий ринок землі не покращив фінансової ситуації. Представники крупних банків України, хоча й стверджують, що зацікавлені у фінансуванні аграріїв, на практиці не поспішають схвалювати кредити. Причинами називають відсутність фінансової грамотності та культури ведення звітності у фермерів, а також відсутність у них адекватних кредитних застав. І якщо перші фактори можна вважати зоною відповідальності самих аграріїв, то вирішення останньої проблеми - виключно на совісті держави.
На фоні діючого законопроекту про землю малий та середній бізнес потребує спеціальних фінансових інструментів, які дозволять фермерам отримати кошти на викуп землі. Судячи з того, що держава не квапиться такі інструменти створювати - прості фермери очевидно не в фокусі уваги “земельних реформаторів”.
