Медовий сезон 2021: особливості, тенденції та прогнози
Зміни клімату і їх вплив на бджільництво в Україні
Глобальні зміни клімату в останні роки впливають на бджільництво в усьому світі, у тому числі, і в Україні. Порівняно теплі, безсніжні зими з температурними гойдалками від мінусових до плюсових температур вкрай негативно впливають на зимівлю бджіл. Не менш небезпечна і затяжна холодна весна: бджоли вилітають з вулика при температурі не менше 14 градусів Цельсія, а якщо йде дощ - то взагалі не вилітають, незалежно від температури повітря. Цвітіння медоносів так само залежить від погодних умов - при холодній і дощовій погоді воно досить мізерне, під час спеки - квіти «згорають», а сильні дощі вимивають з квітів нектар. Через примхи погоди змінюються стандартні терміни початку і закінчення медозбору, сам медозбір переривається раптовими похолоданнями або тривалою спекою, суховіями т. д.
В результаті кліматичних змін порушується нормальний розвиток бджолосімей, бджоли виходять до медозбору ослабленими, а хороший взяток може забезпечити лише велика і сильна бджолина сім'я. Все це ускладнює і без того непросту роботу бджолярів, а також підвищує ризики галузі в отриманні хороших врожаїв.
Якщо в 2020 році практично не було весняних медів (сади і акація), то бджолярі змогли отримати мед з літнього різнотрав'я, соняшнику і гречки. 2021 рік за непередбачуваністю погодних факторів перевершив всі попередні - періоди з дощами змінювалися похолоданнями, а ті спекою, до них додавалися сильні вітри, гради й інші катаклізми.
«Через дощові періоди недобір меду з акції склав до 40%, а у підсумку спеки 30-35 градусів, недобір меду з липи склав до 50%», - говорить Валерій Курейко, бджоляр і бортник, засновник ТМ «Знатний Мед».
У цих умовах пасічники, традиційно, сподівалися на ключову медоносну культуру - соняшник, але цього разу і з ним виникли складнощі.
«Соняшник виділяє нектар при відносній вологості повітря більше 45-50%, що спостерігалося тільки рано вранці і ввечері. Тому бджоли працювали по принесенню нектару не 10-12 годин, а від сили 4-5 годин за світловий день, що скоротило медозбір мінімум на 30% », - стверджує Валерій Курейко.
Крім того, в поточному році в багатьох областях України посіяли швидкодозріваючі гібриди соняшнику, які цвітуть всього 5-7 днів, у той час як звичайний період цвітіння соняшнику - 3-4 тижні. Таким чином, період медозбору з соняшнику істотно скоротився.
Розглядаючи медовий клин України, в цілому, можна відзначити, що все більше значення набувають дикороси - крім лісів, медоносну базу можна розширити за рахунок багаторічних насаджень в лісосмугах і на узбіччях доріг, шляхом збереження луків, травостою в ярах, навколо озер та річок. Більшість дикоросів, особливо трави, менше схильні до кліматичних змін, ніж посівні культури.
Ціноутворення на медовому ринку: чому зросли ціни на мед
У 2021 році ціни на мед зросли, в середньому, на 50-100 грн. за 1 кг, що обумовлено низкою причин. Перш за все, складні погодні умови другий рік поспіль скорочують обсяг зібраного меду кожним окремим пасічником. Крім того, ніяких залишків торішнього врожаю, які могли б вирівняти ціни на початку літа, у пасічників не залишилося. Також подорожчали бджолопакети, інвентар (вулики, рамки, костюми, інструмент і т. д.), препарати для профілактики і лікування хвороб бджіл.
«Меду стає менше, а дається він пасічнику складніше. Так, цієї весни вперше за багато років виник справжній дефіцит бджолопакетів - незважаючи на збільшення ціни до 1600-1800 грн. за пакет, вони розкуповувалися, як то кажуть, «з коліс». Ще приклад: раніше бджіл підгодовували 1 раз за сезон, при підготовці до зимівлі. Зараз доводиться проводити підгодівлю 2 рази - навесні перед початком сезону і наприкінці літа. Це істотно збільшує витрати пасічника. В цілому, в умовах, коли постійно зростають ціни на електроенергію, паливо, продукти харчування, вартість меду просто не може залишатися незмінною», - зазначає Руслана Плис, керівник Інтернет-магазину«Знатний Мед».
«Схоже, епоха дешевого меду пройшла. Треба визнати, що український мед був недооцінений - як на міжнародному ринку, так і на внутрішньому», - вважає експерт, і прогнозує роздрібні ціни на соняшниковий мед на рівні 130-150 грн. за 1 літр, 150-180 грн. на різнотрав'я, 200-300 грн. на липовий і гречаний, 300-400 грн. за 1 літр - на акацієвий. Також на 20-40% подорожчають і продукти бджільництва.
Український пасічник: як змінюється портрет бджоляра
За останні 10-20 років портрет українського бджоляра суттєво змінився. Це вже давно не «сільський дідусь в солом'яному брилі». Сьогодні середньостатистичний бджоляр - це сімейний чоловік 40-45 років, часто з вищою освітою, з середнім достатком, має мінімум один автомобіль. Кількість бджолосімей на пасіці у одного бджоляра - в середньому, від 50 до 150. Сучасний бджоляр стежить за тенденціями галузі і є користувачем соцмереж, багато хто веде свої канали на YouTube.
Кількість жінок серед українських бджолярів можна оцінити приблизно в 15%, але це без урахування того факту, що жінки часто допомагають в роботі на пасіці, особливо в період медозбору і в частині обробки продуктів бджільництва, часто добре знаються в бджільницьких тонкощах. В такому ракурсі частку участі жінок в бджільництві можна оцінити в 40-50%.
«В Україні безліч міні-пасік з кількістю бджолосімей до 10 шт. У зв'язку з тим, що бджільництво стає більш складним, а витрати зростають, в найближчі роки можна очікувати скорочення таких пасік. Адже за 2 останні роки погода ставила у безвихідь і багатьох бджолярів з 20-30-и і навіть 50-річним досвідом», - зазначає Валерій Курейко, засновник ТМ «Знатний Мед».
Портрет споживача меду 2021: зміна переваг, мотивація до покупки, рівень споживання
За останні 5 років споживач меду в Україні помітно «помолодшав» - пенсіонери вже давно не займають першу позицію серед активних покупців меду. Змінюється також і мотивація до покупки. Якщо раніше основною мотивацією була профілактика і лікування простудних захворювань, то зараз багато хто розглядає мед, як натуральний еко-продукт повсякденного споживання, важливу складову здорового способу життя.
Цікаво, що найактивнішими покупцями дорогих видів меду (бортьовий, акація, липа) є офісні працівники, у тому числі зі сфери IT, а також керівники та співвласники бізнесу.
Серед тих, хто купує багато і часто - домогосподарки, які піклуються про свою сім'ю, а молоді люди, що займаються спортом та фітнесом купують не так багато, але теж часто.
В цілому, за підсумками опитування споживачів Інтернет-магазину «Знатний Мед», основна мотивація до купівлі меду наступна (опитано більше 300 осіб в травні-липні 2021 р., можна було обрати не більше 2 варіантів відповіді):
• Для регулярного споживання, з метою підвищення імунітету - 83%
• Для профілактики і під час лікування різних захворювань - 71%
• Як натуральне джерелр вітамінів, мінералів і мікроелементів (елемент здорового способу життя) - 49%
• Як ласощі, десерт (на першому місці - смакові якості) - 15%
• У якості подарунку - 11%
Також спостерігається зростання рівня споживання меду - багато років вважається, що в Україні він становить в середньому 1 кг на душу населення, але очевидно, що лише за останні 2 роки пандемії, обсяг споживання меду виріс. За даними, отриманим на основі аналізу продажів і опитування клієнтів ТМ «Знатний Мед», активний споживач меду з'їдає на рік 14-15 кг меду, а звичайний - близько 2 кг, при цьому частка активних споживачів становить близько 30% від загальної кількості. Таким чином, середній рівень споживання може становити більше 5 кг на людину за рік.
Продукти бджільництва як драйвер роздрібних продажів в 2021 р.
Пандемія коронавірусу викликала інтерес споживачів до природних продуктів, які зміцнюють імунітет і захищають організм від несприятливих впливів - а це не лише мед, а й продукти бджільництва: пилок, перга, забрус, прополіс, підмор, різні настоянки та мазі на їх основі. Саме продукти бджільництва можуть стати драйвером подальшого розвитку медового ринку - адже вони унікальні за своїм складом і цінуються дорожче, ніж мед.
«Через підвищений попит, в цьому році продукти бджільництва подорожчали на 20-30%. При цьому, треба враховувати, що обсяг збору таких продуктів завжди обмежений, а сам процес збору досить трудомісткий, тому продукти бджільництва в майбутньому будуть тільки збільшуватися в ціні », - зазначає Руслана Плис, директор Інтернет-магазину« Знатний Мед».
Також стабільним попитом користується натуральний бджолиний віск, який широко застосовується у косметології.
Фальсифікат на ринку меду: як убезпечити себе від підробки
Фальсифікат меду, на жаль, присутній в усіх країнах світу. Наприклад, в листопаді минулого року в Великій Британії було проведено дослідження меду з супермаркетів - з 14 зразків 9 виявилися фальсифікованими дешевими сиропами (тести проводилися в лабораторії FoodQS, Німеччина, за замовленням британської організації Honey Authenticity Project).
В Україні проблема фальсифікату теж існує, і вона загострюється в період, коли на ринку з'являється свіжий мед, оскільки рідкий мед підробити набагато легше, аніж кристалізований.
«Фальсифікат найчастіше продають на базарах, особливо в період активної закупівлі меду на зиму - серпень-жовтень. Такі фактори як занадто низька ціна, дуже рідка або неоднорідна консистенція, неприродний колір повинні насторожувати покупця в першу чергу», - каже Валерій Курейко, бджоляр і бортник. Оскільки точно встановити натуральність і якість меду можна лише в лабораторії, експерт радить купувати продукцію у перевірених і надійних постачальників, найкраще - безпосередньо у бджолярів, яким стояти на ринку зазвичай просто ніколи, та й немає сенсу, з огляду на велику кількість постійних клієнтів. Також краще уникати «ноу нейму», адже виробник турбується про репутацією своєї торгової марки.
Прогноз медового врожаю 2021 в Україні
Соняшник, як і раніше, становить 80-90% медового врожаю нашої країни, хоча його недобір в окремих областях може скласти 30% і більше. Недобір весняних і ранньо-літніх медів перевищив попередній рік приблизно на 50%. А ось гречаного і ріпакового меду в цьому році буде більше приблизно на 20-30%. В цілому, Україна може зібрати від 80 до 100 тис. тонн меду за рік, але до Нового року на руках у пасічників меду вже не буде, а до кінця зими - може не бути і на складах, через підвищений попит на зовнішньому і внутрішньому ринках.
Підвищення попиту на український мед за кордоном підтверджують не лише зростаючі обсяги експорту, а й зростання ціни.
У 2018 році обсяг експорту меду з України склав 49,4 тис. тонн на суму 98 млн. доларів, в 2019 році - 55,7 тис. тонн на 101,8 млн. доларів, а в 2020 році - 80,8 тис. тонн на суму 139,8 млн. доларів, тобто, середня ціна за тонну весь час зменшувалася. За 1 півріччя 2021 року було експортовано 25,9 тис. тонн (це менше, ніж за аналогічний період минулого року), але при цьому сума валютної виручки склала 56,873 млн. доларів, тобто, мед був проданий за вищою ціною, ніж в минулому році.
Як відомо, в 2020 році основними покупцями українського меду стали країни ЄС і США, з них: Польща (26% від загального обсягу експорту), Німеччина (19%), США (10%), Бельгія (10%) і Литва (6 %).
Обсяги експорту меду з України за останні 3 роки
- 2018 - 49,4 тис. тонн, 98 млн. дол.
- 2019 - 55,7 тис. тонн, 101,8 млн. дол.
- 2020 року - 80,8 тис. тонн, 139,8 млн. дол.
- 2021, 1-е півріччя - 25,9 тис. тонн., 56,873 млн. дол.