Київ, 31 травня 2024. 74 % українських роботодавців вже зараз стикаються з нестачею робочих рук і це питання в найближчий час буде серйозним викликом для нашого майбутнього економічного відновлення. Саме цей факт був головною темою експертного обговорення, котре відбулось в рамках реалізації проекту «Візія-2033. Збереження та розвиток трудових ресурсів України в найближче десятиріччя»  в Інституті демографії та проблем якості життя НАН України.

              Головною думкою експертного обговорення стало те, що сучасні процеси у світовій економіці вказують на розширення ролі трудових ресурсів, як визначального чинника у формуванні міжнародної конкурентоспроможності. Зокрема, виокремлено важливість розвитку інновацій, ефективності бізнес-процесів та кадрового забезпечення. Присутні експерти та науковці також звернули увагу на необхідність стратегічного управління розвитком ринку праці з урахуванням внутрішніх та зовнішніх факторів, що впливають на економічне відновлення та стійкий розвиток країни.

              Учасники експертного обговорення висловили спільну думку щодо необхідності якнайскорішої розробки та винесення на розгляд ВРУ проекту змін до Закону «Про зайнятість населення», що забезпечує розв’язання актуальних та майбутніх проблем ринку праці,  пов’язаних, насамперед, з такими загрозами як дефіцит робочої сили за певними професіями і кваліфікаціями, потреба в яких може бути задоволена переважно за рахунок імміграції. З урахуванням зазначених загроз  також має бути переглянута та актуалізована стратегія  Державної міграційної політики, сформульовані рекомендації щодо розробки нових та внесення змін до діючих нормативних документів.

              Найбільш важливими і пріоритетними завданнями, на думку науковців та експертів,  для зняття бар’єрів на шляху до залучення іноземної робочої сили в Україні є:

              – запровадження єдиного документу замість посвідки на тимчасове проживання та дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства;

              – підвищення терміну для працевлаштування для іноземців, які навчаються або перебувають, зокрема реалізують бізнес-проекти,  в Україні до 180 днів;

              – захист права на працевлаштування найманих працівників-іноземців, угода з якими розривається з вини роботодавця або за об’єктивних обставин, що не залежать від працівника.  

              «Потрібно актуалізувати стратегію  Державної міграційної політики та внести зміни до діючих нормативних документів, бо цього вимагає час», - заявила Елла Лібанова, директорка Інституту демографії та проблем якості життя НАН України.

              «При формуванні міграційної політики слід уникати помилок, допущених країнами ЄС. Зокрема, необхідно відмовитися від ідеї мільтикультуралізму на користь інтеграції мігрантів в українське суспільство», -  сказав Олексій Позняк,  завідувач сектору міграційних досліджень Інституту демографії та проблем якості життя НАН України, кандидат економічних наук.

               «Доцільним буде використання напрацювань Європейського Союзу у сфері трудової міграції, тим більше що імплементація відповідних нормативних актів (директив ЄС, Конвенцій МОП, Європейської соціальної Хартії і т. п.) у разі вступу України до ЄС буде обов'язковою. Зокрема йдеться про директиву щодо єдиного дозволу на працевлаштування та перебування та єдину процедуру його оформлення, директиви, що передбачає надання права на перебування іноземним випускникам українських ЗВО щонайменше протягом дев'яти місяців з метою пошуків роботи чи відкриття власної справи тощо», - розповіла Олена Малиновська, головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень.

               «Повоєнне відновлення економіки України має відбуватись виключно на основі впровадження нових технологій, впровадження і використання яких сформує значну потребу у кваліфікованій робочій силі. Беручи до уваги, з одного боку, значні матеріальні та людські втрати в результаті війни, а з іншого значну інерційність трансформацій системи професійної освіти всіх рівнів, для технологічного оновлення господарський комплекс країни потребуватиме залучення кваліфікованих працівників із-за кордону, що пришвидшить процеси відновлення. Відповідно, виникне значна потреба у спеціалістах щодо вибору, оцінки ефективності та впровадження необхідних технологій (професійна група «професіонали»), застосування таких технологій на виробництві (професійна група «фахівці») та кваліфікованих працівників, які будуть безпосередньо задіяні на виробництві (професійні групи «кваліфіковані робітники»), які будуть найбільш чисельною групою працівників-мігрантів», - сказав Олег Ярош, провідний науковий співробітник відділу дослідження ризиків у сфері зайнятості населення Інституту демографії та проблем якості життя НАН України.

               «Проблема дефіциту робочої сили в країні посилюється. Наразі 74% компаній в Україні відчувають нестачу працівників (восени 2023 року таких було 55%). Причинами цього є нерівномірне відновлення ринку праці та відтік кваліфікованих кадрів через мобілізацію й міграцію за межі країни», -    додав Павло Швець,  провідний науковий співробітник відділу дослідження ризиків у сфері зайнятості населення Інституту демографії та проблем якості життя НАН України.

              «Для обґрунтованого розв’язання проблеми залучення трудових мігрантів необхідно здійснити кількісну оцінку і організувати моніторинг попиту на іноземну робочу силу за секторами економіки, професіями і кваліфікаціями, навичками/компетенціями. Необхідно також визначити вимоги до роботодавців та працівників щодо умов та термінів дії відповідних угод, контрактів та дозволів», - сказав Володимир Саріогло, д.е.н., професор, завідувач відділу моделювання соціально-економічних процесів і структур, Інституту демографії та проблем якості життя НАН України.

              «Перспективи цивілізаційного розвитку напряму залежать від науки, створення умов для професійної самореалізації науковців. Від наявності наукових кадрів залежить економічний прогрес і майбутнє», – розповіла Світлана Калініна, декан економіко-правового факультету  Маріупольського державного університету (м. Київ), доктор економічних наук, професор, Академік Академії економічних наук України.

              «Необхідно оновити міграційну політику України. Залучення кваліфікованих трудових мігрантів може стати ключовим фактором подолання кадрового дефіциту та стимулювання економічного розвитку країни», - зауважив Воскобойник Василь, Президент Асоціації «Всеукраїнська Асоціація компаній з міжнародного працевлаштування».

              Захід організовано Асоціацією «Всеукраїнська асоціація компаній з міжнародного працевлаштування» в межах реалізації проєкту «Візія-2033: збереження та розвиток трудових ресурсів України в найближче десятиріччя» за підтримки Програми USAID «РАДА: наступне покоління», що виконується ГО «Інтерньюз Україна».

              Дана подія стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст не обов'язково відображає погляди USAID чи уряду Сполучених Штатів.

              Дослідження «Оцінка ситуації яка склалась з трудовими ресурсами в Україні» проведено за підтримці Міжнародного фонду «Відродження».

 

Довідка:

Всеукраїнська асоціація компаній з міжнародного працевлаштування є неприбутковою громадською організацією, що опікується питаннями та проблемами, пов’язаними з працевлаштуванням за кордоном громадян України. Членами асоціації є незалежні приватні компанії, що надають послуги у сфері міжнародного працевлаштування. Асоціація існує заради координації зусиль всіх учасників ринку працевлаштування за кордоном та ефективного захисту інтересів українських працівників, що працюють за межами України.

Міжнародний фонд  «Відродження» – одна з найбільших благодійних фундацій в Україні, що з 1990-го року допомагає розвивати в Україні відкрите суспільство на основі демократичних цінностей. За час своєї діяльності Фонд підтримав близько 20 тисяч проектів на суму понад 350 мільйонів доларів США.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».