Що має почути світ на головній події року з відновлення України?
Цьогоріч, 10-11 липня, у Римі (Італія) вже вчетверте відбудеться Ukraine Recovery Conference (URC2025) – міжнародний форум, на якому уряди, міжнародні організації і фінансові установи представлятимуть свої плани з відновлення України після повномасштабного вторгнення.
Напередодні події заступник Генерального секретаря ООН і в.о. адміністратора Програми розвитку ООН (ПРООН) – провідною організацією ООН з розвитку – Хаолян Сюй вирушив до України, щоб побачити, як йде процес відновлення на місцях та сформувати основні меседжі для конференції.
Київ: бізнес-стійкість у час війни
Перша зупинка на маршруті – відкриття Хабу стійкого бізнесу, створеного за підтримки ПРООН та Уряду Японії, у самому центрі Києва. Простір в укритті розрахований на підтримку малого та середнього бізнесу, який до повномасштабної війни становив до 70% ВВП України. Сюй пояснює: «Підтримка цих підприємств – це не лише питання економіки, а й захист засобів до існування мільйонів людей».
Приміщення обладнане системою вентиляції, дизельним генератором і супутниковим інтернетом Starlink. Члени Торгово-промислової палати України України зможуть користуватися ним безкоштовно. Для цього вони мають зареєструватися через сайт організації. Одночасно в приміщенні можуть працювати до 15 осіб. Також у просторі є конференц-зала на 100 учасників та переговорна кімната.
Сюй наголошує, що така підтримка бізнесу і інвестиція у людей допомагають у побудові інклюзивного економічного відновлення України. Він зазначає, що рівень бідності в країні значно зріс внаслідок війни. Якщо до повномасштабної війни у 2022 році, середній рівень бідності по країні становив 20%, то зараз він перевищує 35%. Представник ООН наголошує, що рівень інвестицій у країну залишається критично низьким через ризики безпеки.
Сюй зазначає, що за фінансування країн-донорів і підтримки ПРООН за останні три роки допомогу отримали 25 тисяч підприємств. Нові хаби мають з’явитися у Вінницькій, Волинській, Одеській та Харківській областях.
Заступник міністра економіки України Віталій Кіндратів підтримує цю ідею: «Такі простори, як цей бізнес-центр, дають можливість продовжувати створювати нові проєкти, вести переговори, співпрацювати з іноземними партнерами та будувати перспективи для розвитку».
Миколаїв: небезпека під водою
У Миколаєві в.о. адміністратора ПРООН відвідує об’єкт ДСНС, щоб подивитися на роботу переданого раніше обладнання для виявлення вибухонебезпечних предметів під водою. Попри те, що під час візиту на об’єкт погода почала погіршуватися, фахівцям все ж вдається провести демонстрацію. Вони запускають дрон у воду з берега, пристрій сканує дно і передає координати на монітор спеціалістам.
Сюй також вручає службі сертифікат на систему виявлення вибухонебезпечних предметів на основі БпЛА Mines Eye українського виробництва. За словами заступника голови ДСНС Віталія Мариніна, отримання нової техніки вже дозволило зменшити кількість постраждалих серед підрозділів.
Від початку повномасштабного вторгнення Росії Україна стала однією з найбільш замінованих країн світу, проблема охоплює приблизно 138,5 тис. кв км суходолу та 14 тис. кв. км водних територій. Наразі основна увага зосереджена саме на очищенні земель для забезпечення безпеки цивільного населення, однак міни у водоймах також несуть серйозну загрозу – особливо з наближенням літа.
Підводне розмінування наразі здійснюється точково — коли є конкретне повідомлення про загрозу. Наприклад, якщо у водойму впав боєприпас або ця ділянка використовується для купання, туди виїжджає спеціальна група.
«Обстеження ускладнюється майже нульовою видимістю – практично ніде під водою нічого не видно», - пояснює начальник групи підводного розмінування частини піротехнічних робіт підводного та гуманітарного розмінування РЗСП, капітан служби цивільного захисту Антон Івченко.
Він наголошує, що акваторія Чорного моря - дуже велика, і роботи з її обстеження можуть тривати роками. Водночас, за словами Івченка, навіть очищені ділянки знову можуть стати забрудненими у разі обстрілів. Тож гарантувати стовідсоткову безпеку ніхто наразі не може.
Експерт з дистанційного зондування Наталія Шепель розповідає, що в Україні триває робота і над вітчизняними системами для підводного розмінування. Однак, за її словами, їхнє створення потребує часу, зокрема через складність навчання систем штучного інтелекту.
«Є таке правило: кожного класу об’єкта має бути щонайменше тисяча фотографій – для того, щоб цей клас можна було завантажити в систему нейронних мереж і з більш-менш високою точністю виявити. Поки що в нас немає такої великої розміченої бази, тому зараз ведеться робота і над її наповненням, і над розробкою системи штучного інтелекту – а саме Computer Vision, комп’ютерного бачення – для виявлення таких об’єктів», - пояснює експерт.
Миколаїв: освіта для країни, що бореться
Після цього Сюй відвідує Миколаївське вище технічне училище №21. За його словами, ринок праці в Україні переживає серйозні виклики через масштабні переміщення населення і втрату роботи багатьма людьми.
«Відбулося дуже велике переміщення людей в країні та з неї. І це створило багато викликів. Одним з них є порушення роботи ринку праці. Тож багато людей втратили роботу, багато підприємств закрилося. А люди, які переїхали на нові місця та шукають роботу, стикаються з тим, що їхні навички можуть не відповідати тому, що потрібно на ринку», - зазначає він.
Сюй наголошує, що вирішенням цієї проблеми може стати перепідготовка людей в залежності від потреб ринку. За підтримки ПРООН в Миколаївському училищі створили семінари та короткострокові курси, які допомагають отримати необхідні навички для затребуваних професій внутрішньо переміщеним особам (ВПО), ветеранам та іншим постраждалим від війни. Більшу частину вступників навчального закладу все ж складають учні 9-11 класів.
Місцеві підприємці також долучаються до підготовки кадрів: виконавчий директор ТОВ «Електропотенціал» Денис Руснак відзначає, що випускники мають міцну базу, а на робочих місцях їх лише «допрацьовують».
Сюй зазначає, що українці швидко адаптуються до нових умов і активно використовують наявні ресурси. Особливо він наголошує на інноваційності підходу, коли потенційні роботодавці надають обладнання для навчання.
Представник ООН також підкреслює важливість короткострокових курсів, які дозволяють швидко здобувати нові навички.
«Наразі 4 чи 5 років навчання в університеті – це не єдина можливість. Це не єдина відповідь на всі вимоги до роботи», - наголошує він.
Під час спілкування гостя зі студентами шістнадцятирічна Ганна, єдина дівчина в групі електромонтажників, ділиться, що у навчанні найбільше їй подобається саме практична частина: «Насправді це не так складно, як здається».
Одеса: автономна енергія для мільйона людей
Після Миколаєва в.о. адміністратора ПРООН відвідує енергетичний об’єкт в Одесі. Місто, в якому проживає понад мільйон людей, регулярно опиняється під ворожими ударами. За підтримки урядів Швеції, Норвегії та Японії ПРООН працює над посиленням його енергетичної стійкості. Зокрема, планується встановити шість сучасних когенераційних установок потужністю по 3,3 мегавати на ключових муніципальних котельнях. У сукупності вони забезпечать майже 20 мегават автономної енергії.
«Це тепло в квартирах, садках і школах. Це дуже важливо», - наголошує операторка котельні 6-го розряду, начальник зміни Людмила Буденко.
За останньою оцінкою ПРООН, прямі збитки інфраструктурі України перевищують 176 мільярдів доларів, з них понад 20 мільярдів — втрати саме енергетичного сектору. Проєкти з відновлення енергетики наразі реалізуються організацією в регіонах, які найбільше постраждали від бойових дій.
Директор зі стратегічного планування Міністерства енергетики Юлія Кіян підкреслює, що у нинішніх умовах побудова децентралізованої енергосистеми стала ключовим пріоритетом.
«Хоча ми втрачаємо багато наших генеруючих потужностей, ми розуміємо, що нам потрібно будувати нову децентралізовану генерацію. Ось чому ми приймаємо стратегію розвитку децентралізованої генерації та починаємо шукати проєкти», – заявляє вона.
Сюй, зі свого боку, акцентує на тому, що відновлення має відбуватись не просто швидко, а із врахуванням екологічних стандартів.
«Я думаю, що під час війни є речі, які ми можемо зробити не лише для відновлення, але й щоб допомогти країні досягти «зеленого» переходу. Є речі, які ми можемо зробити навіть зараз», - наголошує він.
Кореспондент агентства «Інтерфакс-Україна» поспілкувалася з Хаоляном Сюєм в Одесі незадовго до його від’їзду. Після зустрічі з представниками уряду, місцевими громадами та молоддю в.о. адміністратора ПРООН чітко сформував меседж, який він повезе з собою з України до Риму: «Український народ рішуче налаштований оговтатися від конфлікту. Вони обрали шлях сталого розвитку, тому їм потрібна міжнародна підтримка. І ця підтримка має бути сталою та надаватися у великих масштабах».
