Гендерний баланс ПриватБанку: де і як працюють жінки-інженерки
Чому жінки-інженерки обирають роботу у ПриватБанку
ПриватБанк розпочав активне залучення жінок на інженерні позиції минулого року. В цілому гендерний склад команди банку більш жіночий (65%), але до війни на інженерних позиціях традиційно працювали лише чоловіки. Зараз у команді інженерів - 4,5% жінок (з 532), а серед головних інженерів їх вже 6,9% (з 29). Чому жінки-інженерки обирають ПриватБанк, де і як працюють - у матеріалі.
“Програма залучення жінок розпочалася приблизно рік тому: ми адаптували маршрути, графіки роботи (запропонували на вибір декілька варіантів для зручності) та запропонували обслуговування обладнання з пріоритетом обслуговування POS-терміналів. Проте деякі дівчата самостійно обрали варіант комплексного обслуговування ТСО (терміналів самообслуговування), банкоматів, монтажу відео у відділеннях та встановлення курсів валют”, - повідомив В'ячеслав Смагін, керівник департаменту регіональної підтримки обладнання головного офісу ПриватБанку.
Для когось з жінок інженерні позиції це продовження розвитку їх професіональної кар’єри, для когось - кардинальна зміна спеціалізації.
Наприклад, Тетяна Головань вже рік і сім місяців працює спеціалістом з обслуговування терміналів у в управлінні регіональної підтримки обладнання в Східному регіоні у м.Дніпро. За освітою вона вчитель фізкультури, до ПриватБанку працювала і за фахом, і не за фахом, шукала себе в різних професіях. Інженерія спочатку стала її хобі, лише потім роботою.
“Я була в декретній відпустці, коли чоловік здобував вищу технічну освіту. Аби не сумувати, запропонувала йому разом вчити всі предмети. На останньому курсі, відповідно до навчального плану, чоловік готував різні проекти, де були і практичні завдання - випайка плат, програмування тощо. Мені було дуже цікаво, я хотіла все спробувати сама і ця професія мене захопила. Тому, коли до мене зателефонував керівник департаменту ПриватБанку і запропонував спробувати себе в інженерії, я погодилася”, - розповідає Тетяна.
Тетяна Головань
Вона пройшла теоретичний курс у навчальному комплексі банку “Прометей”, потім практичний курс з колегами.
“Спочатку у всіх колег був шок. Але то був стереотип у самих чоловіків, що в цій професії можуть бути лише вони. Шок швидко минув. Вони зрозуміли, що я стараюсь, намагаюсь все засвоїти. Не обійшлося, звичайно, без жартів. Бо який чоловічий колектив без жартів. Але нехай будуть певні, що я стану профі і зможу влучно відповідати”, - зазначає Головань.
З великих плюсів для молодої мами - гнучкий індивідуальний графік.
“Графік роботи в кожного інженера може бути різний, можна обирати такий, який найбільше підходить. Така опція дуже зручна для мене, як для мами. Я обрала графік 2 доби через 2 (гнучкий). Відтак маю можливість зранку на 08.00 відвезти дитину до школи і йду на роботу: табелююся, отримую завдання та їду на виконання заявок. Коли в дитини є додаткові заняття чи потрібно до лікаря, то у свій вихідний маю на то купу часу. У робочі дні допомагають рідні”, - каже вона.
Вона додала, що гнучкий формат також допоміг у більш м’якому входженню у професію і стимулює постійний розвиток. “Ми можемо частіше перетинатися з напарником на території обслуговування, і я сміливо можу звернутися до нього по допомогу чи написати у загальний чат колег “хелп”. Коли випадає складна заявка, я можу розділити виконання цього завдання з колегою. По допомогу я можу звернутися і до керівника, і до колег”, - розповідає Тетяна.
Найбільш її надихає у роботі різноплановість завдань. “Ми постійно навчаємось, розвиваємося - і це мені імпонує найбільше. Я навіть водити авто стала краще”, - каже вона.
Вона підкреслює, що не має бажання постійно боротися з упередженнями. “Я просто беру і працюю. Якщо хтось має якісь стереотипи, то вони самі мають з ними справлятися. Я не маю це робити за них”, - каже Тетяна.
Але згадує випадок, коли отримала заявку на налагодження роботи POS-терміналу у ТРЦ: “Клієнт запропонував поспілкуватися з його інженером. Ви б бачили очі клієнта, коли я почала ставити питання про касове суміщення та оперувати технічними термінами... То був шок. Дівчина, і розуміється на таких складних речах!?. А уявіть на мить картинку: торгівельний центр, купа людей, які проходять мимо термінала, який ремонтує дівчинка. Вони навіть не приховують свого здивування: дівчинка, ремонтує?”.
За її думкою, українське суспільство лише починає змінювати своє відношення до гендерної рівності, адже багато років усіх навчали мислити стереотипно, нав’язуючи терміни “жіночі” чи “чоловічі” професії.
“Світ змінився вже давно, а ми почали змінюватися швидкими кроками через війну. Ми вже бачимо жінок, які освоюють сільськогосподарську техніку. Я маю знайомих, які вимушено вийшли працювати у полі, бо чоловіки стали на захист країни. У моєму випадку, це просто моє бажання займатися тим, що мені цікаво. Якби мені запропонували змінити цю професію, я б не погодилася. Я ціную те, що тут я можу розвиватися, рухатися вперед”, - каже Тетяна.
Переселенка з Енергодара, яка зараз живе і працює у Чернівцях, Марина Гриніна - інженер-електрик за фахом. Вона родом з міста атомників, обоє батьків працюють у технічній сфері, з дитинства мріяла працювати на АЕС, бачила себе інженером-електриком. Закінчила технічний ВУЗ з відзнакою, але коли прийшла влаштовуватися на роботу, то отримала відмову за гендерною ознакою.
“Я не здавалася і шукала роботу за фахом. Погодилася на пропозицію працювати електроосвітлювачем у місцевому міському палаці культури. Через війну ми з чоловіком вимушені були переїхати до Чернівців. Думка знайти роботу за фахом мене не покидала. Чоловік працює інженером у ПриватБанку, тож я звернулася до нього з проханням підняти питання мого працевлаштування, мотивуючи тим, що дівчата теж можуть виконувати цю роботу. Але він був певен, що дівчат на таку складну роботу не візьмуть. Моя наполегливість змусила його звернутися до керівника, який, на його подив, запропонував спробувати. Так я потрапила до ПриватБанку”, - розказує Марина.
Марина Гриніна
Вона зазначає, що освіта та наполегливість їй дуже допомогли у швидкій адаптації у новій професії. “Все банківське обладнання відноситься до категорії електроприладів. Освіта дала мені базове розуміння принципів їх роботи - живлення, динаміки. А моя наполегливість, стресостійкість, добре розвинуті комунікативні навички, відкритість до навчання, до сприйняття чогось нового та навички водіння авто і гарна фізична форма допомагають швидкій адаптації у професії”, - каже Марина.
Вона досі згадує свій перший “підхід до банкомату”. “Я люблю все робити самостійно. Мені важливо розібрати і зібрати все власноруч. Під час практичного навчання намагалася робити все самостійно, а досвідчений інженер контролював і відразу вказував на помилки. І це супер, бо ти розумієш одразу, в чому помилка та як її не допустити. Навіть коли колега пропонує допомогу, я завжди відмовляюся, хочу дійти до істини самостійно. Це потрібно мені, щоб я була чесною перед собою і могла сказати, що я все можу. Дякую колегам, які навчали, за терпіння”, - каже Марина.
Їй дуже подобається різноплановість робочих завдань — можливість працювати з будь-яким банківським обладнанням (POS-термінали, банкомати, термінали самообслуговування), а також обирати зручний графік.
“Обслуговування POS-терміналів — це більше про спілкування з клієнтами. Ти прибіг, за 10 хвилин зробив свою роботу і більше часу приділяєш комунікації з клієнтом. Якщо людина не любить спілкування, їй важко даються нові знайомства, то для неї краще буде обслуговування банкоматів та терміналів самообслуговування. Тут ти спокійно збираєш, розбираєш обладнання, жодного спілкування. Робиш свою роботу і йдеш далі. Мені ж подобається баланс в роботі, можливість обслуговування різного обладнання: тут помовчав, попрацював руками, потім пішов поспілкувався з клієнтами. Мені дуже імпонує можливість вибору: яку заявку виконувати, який маршрут обрати. Я досвідчена водійка, тому переміщення по регіону для мене не складає труднощів”, - каже вона.
Їх дитина не сприймає мамину професію як “чоловічу”. “Їй байдуже, як хто вважає цю професію - “чоловічою” чи “жіночою”. Для неї головне - мама щаслива, бо робить роботу, яка подобається. У нашій родині немає таких стереотипів, ми не ділимо роботу, обов’язки, тож і росте вона без цих упереджень”, - розповідає Марина.
Вона зазначає, що саме успішне виконання професіональних завдань ламає стереотипи “жінка має лише борщі варити і дітей виховувати”. “Саме ми змінюємо ставлення і колег, і клієнтів до “чоловічих” професій”, - каже вона.
Інженерки радять дівчатам, які цікавляться професією, перш за все орієнтуватись на своє бажання і не боятись труднощів.
“Жінка має бути впевнена, що вона дійсно цього хоче і це їй до душі. Ніколи не слід зважати на чужу думку, що це модно чи круто, чи висока зарплата. Потрібно, щоб робота приносила задоволення. Водночас, вона має розуміти, що обов'язково виникатимуть труднощі і це буде зовсім не легко. Не слід боятися запитувати чи виглядати невігласом. Все вийде, всьому можна навчитися. Головне — не відмовлятися від бажання спробувати”, - каже Марина Гриніна.
Тетяна Головань радить ніколи не вагатися у своєму виборі, не боятися робити помилки. “Коли ми народилися, теж нічого не вміли, але всьому ж навчилися. Люди приходять у професію, маючи якісь базові знання, а потім навчаються. Головне - мати бажання навчатися, розвиватися”, - наголошує Тетяна.
ПриватБанк активно співпрацює з закладами вищої освіти по всій України, але не виділяє серед освітніх ініціатив окремих для жінок. “В рамках програм стажування були й технічні напрями, на які ми розглядали як жінок, так і чоловіків. Також нещодавно було розроблено програму "Основи програмування Java" для проходження онлайн-практики, на яку також можуть реєструватись жінки”, - розповідають у банку. Вони сподіваються побачити у колективі більше ініціативних активних жінок на раніше “стереотипно-чоловічих” професіях.
