Найбільше українці не довіряють єдиному телемарафону - 39%
Українці мало довіряють засобам масової інформації, але найбільше не довіряють (39%) єдиному телемарафону, відносно більше довіри телеграм-каналам (29%) та Youtube-каналам (24%).
Про це свідчать результати опитування, проведеного Соціологічною групою "Рейтинг" (Rating Group) 1-23 квітня 2025.
Як зазначається у звіті за підсумками дослідження, що опубліковано на сайті групи у понеділок, найбільше українці не довіряють єдиному телемарафону – 39% не довіряють або скоріше не довіряють, 24% вагаються, 19% важко відповісти. Міжнародним й українським онлайн-медіа скоріше довіряють або довіряють 16%.
Головний засіб отримання інформації про актуальні події для українців – телеграм-канали. Їх постійно читають 40% опитаних, ще 12% роблять це часто (4-5 днів на тиждень). На другому місці - відео в YouTube (32% користуються часто або постійно), Facebook (28%), спільний телемарафон "Єдині новини" (25%) та чати у Viber (25%). Далі йдуть новини та дописи у TikTok - 22%, новини та дописи Instagram - 19%.
Дослідження виявило як українці борються з дезінформацією. За даними СК "Рейтинг", майже 40% респондентів ніколи не перевіряють достовірність інформації, 18% роблять це завжди. Частіше перевіряє достовірність молодь (18—29 років), респонденти з вищою освітою, а також військові і ветерани. 35% вважають, що їм легко або скоріше легко відрізняти правдиву інформацію від неправдивої в медіа, 28% — що їм це робити важко або скоріше важко.
Найпоширеніші практики перевірки достовірності - це використання власної інтуїції та досвіду (34%) і порівняння з кількома авторитетними джерелами (25%).
Виявилося також, що 59% українців вразливі до дезінформації, як показали результати інформаційного тесту. Такі респонденти значно менше підтримують вступ України до ЄС і НАТО, а також дії чинної влади; рідше переглядають суспільно-політичні новини та менше довіряють медіа; оцінюють власну здатність відрізнити правдиву інформацію від неправдивої так само високо, як і невразливі громадяни; коли перевіряють інформацію, вони дещо частіше спираються на власний досвід та інтуїцію та рідше порівнюють інформацію з різних джерел. Зазначається, що відносно частіше це російськомовні чи двомовні респонденти, мешканці прифронтових територій, а також представники менш забезпечених і менш освічених категорій.
Соціологічна група "Рейтинг" 1-23 квітня 2025 провела дослідження медіаспоживання українців на замовлення ГО "Львівський медіафорум" і International Media Support. Теми опитування - інформаційна поведінка, медіаспоживання, довіра до ЗМІ, боротьба з дезінформацією та вразливість до неї.
Метод опитування: CAPI (Computer-Assisted Personal Interviewing – особисті інтерв'ю з використанням планшета); вибірка - 2000 респондентів, респонденти - населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, окрім тимчасово окупованих територій Херсонської, Харківської, Запорізької, Донецької, Луганської областей та АР Крим. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення (помилка - не більш 2,2% з довірчою ймовірністю 0,95)
Методика проведення інформаційного тесту: запропоновано 12 поширених медійних тверджень про політику, економіку й культуру (6 правдивих і 6 неправдивих). Далі респонденти оцінили кожне твердження за шкалою від 1 (цілковита маніпуляція) до 5 (достовірна інформація). Категорії вразливості сформовані на основі нової змінної, розрахованої як середнє значення оцінок правдивості тверджень. До категорії "вразливих" належать респонденти, середні значення відповідей яких тяжіють скоріше до дезінформації. Натомість респонденти, чиї відповіді переважно ближчі до правдивих оцінок, належать до категорії "невразливих".