Михайло Федоров, віцепрем’єр-міністр - міністр цифрової трансформації України

 

Глобальна цифровізація торкнулася всіх сфер людського життя. Відкриття і оприлюднення даних створило нову епоху в журналістських розслідуваннях. Тепер для цього навіть не обов’язково виходити з дому. 

Держава відкриває різноманітні набори даних, а бізнес на їх основі створює сервіси та продукти: чат-боти, інтерактивні візуалізації, мобільні додатки і безліч інших зручних сервісів, користуватись яким може кожен журналіст, навіть не володіючи грунтовними технічними знаннями. Саме такою має бути цифрова держава — зручною для всіх і кожного.

В журналістиці навіть існує навіть окремий напрям — журналістика даних. Людина працює з інформацією з відкритих джерел, зіставляє їх і шукає закономірності. Це дозволяє підвищити відповідальність держорганів перед людьми, їхню підзвітність та покращити якість роботи загалом. 

Згадайте сцени з зарубіжних детективів. Головний герой приходить у бібліотеку, переглядає на спеціальному апараті газетні вирізки або підшивки, щоб знайти хоч якусь зачіпку у справі. Це і є журналістика даних. Просто зараз вона стала доступнішою.
Наприклад, NY Times у 2019 році візуалізували рівень забрудненості повітря в містах у всьому світі. Із допомогою АR журналісти показали шкідливі крихітні частинки, які шкодять здоров’ю людей. Щодня цей проєкт переглядали понад мільйон користувачів — це був один із найпопулярніших матеріалів NY Times. Виглядає надзвичайно просто, але тому і вражає.

Також у США існує проєкт Taken. Він досліджує незаконну конфіскацію майна — від машин до маєтків — правоохоронними органами. Закони деяких штатів працюють таким чином, що поліцейські можуть залишати собі власність або прибуток від продажу. Інформація доповнюється в режимі реального часу. У Taken можна подивитися не тільки кожен випадок конфіскації з детальним описом, а ще й інтерактивну мапу зі штатами, в яких ці випадки трапляються найчастіше. 

Як відкриті дані працюють в Україні

Open data допомагає посилити громадський контроль та викорінювати корупцію. В Україні також існують чимало сервісів, які створені на основі відкритих даних. Можна скористатися OpenDataBot, SaveEcoBot чи YouControl, щоб знайти потрібні дані про стан рахунків компанії, податкові борги чи визначити якість повітря у своєму районі. Або ж Prozorro - системою держзакупівель, де проходять прозорі тендери, що дозволяють економити бюджету країни мільярди гривень.

Громадські організації також створюють інструменти для роботи з відкритими даними. Наприклад, рух ЧЕСНО написав чат-бота під назвою “ЧЕСНО про закони". Завдяки йому можна відслідковувати зміни у законах: за ключовими словами, профільними комітетами та прізвищами депутатів, які ці зміни внесли. Також ЧЕСНО створили інструмент під назвою "Золото партій". Він відслідковує внески на користь кожної політичної партії в Україні та показує, як ці кошти витрачаються. Завдяки “Золоту партій” виявилося, що внески на рахунки деяких політичних партій робилися людьми, які навіть про це не підозрювали. 

Проєкт “Тексти”, посилаючись на відкриті дані, створив чимало розслідувань. Журналісти проаналізували закупівлі 10 тисяч розпорядників місцевих бюджетів та по кожному склали топ-10 компаній-монополістів, що отримують підряди.  Також “Тексти” спостерігають за медичною реформою та її змінами за допомогою періодичних звітів. Візуальні матеріали також трапляються. Наприклад, інтерактивна мапа, завдяки якій можна дізнатися хто і де переміг на місцевих виборах.

Впливати може кожен

Рівень “зрілості” сфери відкритих даних  в Україні — 84%. У середньому, цей показник в країнах Європи складає 78%. В Україні дані оприлюднюють на Єдиному порталі відкритих даних. Це швидко та зручно. Раніше треба було надсилати запит на необхідну інформацію та чекати декілька днів, щоб отримати відповідь. Зараз це можна зробити за лічені секунди.

Наприклад, минулого тижня Мінцифра та ДПС зробили відкритим ще один набір даних — фінзвітність компаній. Відтепер кожен може ознайомитись з реальним фінансовим становищем компаній та розміром сплачених ними податків до бюджету. Для бізнесу відкриті дані також несуть користь: можна легко скласти оцінку розвитку компанії відносно конкурентів, угоди з підрядниками стануть прозорішими, а ризики співпраці з компаніями-одноденками можна буде звести до нуля. Для України це теж великий плюс, бо прозора фінзвітність сприятиме приходу іноземних інвестицій.

Ми запускаємо конкурс для журналістів та громадських організацій на проведення розслідування на основі відкритих даних під назвою DataUp. Його мета — популяризувати open data як інструмент для створення журналістських розслідувань. Ознайомитись з критеріям конкурсу. Крайній строк публікації — 30 червня.

Цього року в DataUp є спеціальна номінація “Фінансова звітність компаній”. Обов’язкова умова участі в номінації — використання цього набору даних.

Оприлюднення даних — важливе. Однак набагато важливіше, щоб ці дані опрацьовували, інтерпретували, візуалізували та допомагали донести до людей. І саме тут на допомогу приходить журналістика даних. Це люди, які знаходять сенс у нудних нескінченних таблицях, поєднують їх з іншими наборами даних та створюють з цього новини. Сухі цифри незрозумілі та нікому нецікаві. Однак вони відкривають величезне поле можливостей для створення інтерактивних сервісів, які будуть корисні кожному.