Президент України Петро Порошенко підписав закон "Про спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів" (законопроект №5592-д), який вирішує постприватизаційну проблему розподілу акціонерних товариств в країні на публічні (ПАТ) і приватні (ПАТ) за формальними ознаками, йдеться на сайті глави держави в середу.

"Закон вирішує проблему тяжкого "публічного" статусу для акціонерних товариств, який багато хто з них успадкували у результаті приватизації і який не приніс ніякої доданої вартості їх бізнесу. Він надає АТ право самим обирати - бути чи не бути публічними", - пояснювала раніше Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку України (НКЦПФР), яка регулює діяльність майже 15 тис. українських АТ.

НКЦПФР вказувала, що всі ПАТ (станом на дату набрання чинності закону) будуть вважатися такими, щоне здійснювали публічну пропозицію цінних паперів. Такими, що здійснили публічне розміщення, будуть вважатися тільки ті емітенти, цінні папери яких будуть перебувати в лістингу (біржовому реєстрі) фондової біржі на дату набрання чинності закону, а також ті емітенти, які в певному Комісією порядку оприлюднять заяву, що вони здійснювали публічне пропозицію цінних паперів.

Регулятор зазначав, що до АТ, які за новим законом вважаються такими, що здійснювали публічне розміщення акцій, будуть застосовуватися вимоги закону "Про акціонерні товариства", що регулюють діяльність ПрАТ, і буде введено відмову від фіксування в найменуванні АТ його типу.

На думку НКЦПФР, це дозволить ПАТ вирішити проблему неможливості виконати вимоги, які висувають до публічних компаній, серед яких - включення акцій до біржового реєстру, мінімальна частка акцій у вільному обігу та мінімальна кількість акціонерів, а також призначення незалежних директорів у наглядові ради.

Регулятор вважає, що така "революція" в корпоративному праві створює передумови для появи в країні власних первинних публічних пропозицій (IPO) разом з відзначенням пенсійною реформою.

Підписаний закон також скасував норму про функціонування банків виключно в формі ПАТ, проте до них будуть і далі застосовуватися вимоги щодо розкриття інформації як до ПАТ і підвищені вимоги до корпоративного управління, зокрема щодо формування наглядової ради і її комітетів.

Крім того, прийнятий документ знизив поріг розкриття інформації про власників голосуючих акцій з 10% до 5%, скасував обов'язок публікувати звітність у друкованих виданнях і зменшив обсяг розкриття інформації для ПрАТ. За оцінками НКЦПФР, наразі мінімальні витрати ПАТ на розкриття інформації становлять близько 21 тис. Грн на рік, тоді як після прийняття закону вони скоротяться до 5,6 тис. Грн.

Закон також уводить новий професійний вид діяльності на фондовому ринку - агента з розкриття регульованої інформації, через які ПАТ і банки з 1 січня 2019 року буде розкривати регульовану інформацію, тоді як сьогодні і на весь 2018 рік ці функції консолідовані на базі держустанови "Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку України "(АРІФРУ).

Згідно з нормами закону, окремо підлягають авторизації такі види діяльності: з оприлюднення регульованої інформації; поширення в режимі безперервного поновлення консолідованої інформації про фінансові інструменти та/або учасників фондового ринку; з надання звітності та/або адміністративних даних Нацкомісії.

Особи, які провадять діяльність із розкриття інформації, повинні будуть мати узгоджені з НКЦПФР внутрішні правила і певні технічні засоби, що забезпечують оприлюднення такої інформації в режимі, максимально технічно наближеному до реального часу. Регульована інформація повинна бути безкоштовно доступною для будь-яких юридичних та фізичних осіб не пізніше 15 хвилин після її оприлюднення.

Крім обов'язкового розкриття регульованої інформації через відповідного оператора, публічні товариства та банки будуть зобов'язані оприлюднювати таку інформацію на сайті й подати в НКЦПФР.

До інформації, яка підлягає обов'язковому оприлюдненню ПАТ і банками, входить: регулярна річна і квартальна інформація, особлива інформація, інсайдерська інформація, інформація про власників істотних пакетів акцій, починаючи з 5%, інша інформація, до складу якої, зокрема, входить новий вид інформації - звіт менеджменту.

ПрАТ будуть зобов'язані розкривати регулярну річну інформацію, особливу інформацію, інсайдерську інформацію, а також інформацію про власників суттєвих пакетів акцій, починаючи з 5%.

Нові вимоги щодо розкриття інформації будуть діяти з 1 січня 2018 року. А звіти за 2017 рік всі емітенти подають за старими правилами.

За річним звітом НКЦПФР, у 2016 році кількість випусків акцій в обігу на фондовому ринку скоротилася з 12,216 тис. до 11,829 тис., з них до торгів на біржі було допущено 958, або 8,1%, а в біржовому реєстрі II рівня перебувало лише 8 (в реєстрі I рівня - нуль). Через жорсткі вимоги до лістингу за два роки було делістинговано 330 компаній.