Верховна Рада у четвер ухвалила в цілому закон "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо запровадження середньострокового бюджетного планування" (№8044), згідно з яким ввела трирічне бюджетне планування.

Як передає кореспондент агентства "Інтерфакс-Україна", "за" проголосували 238 народних депутатів за необхідного мінімуму в 226 голосів.

"Ми три роки працювали над тим, щоб законодавчо закріпити цивілізований підхід до бюджетного планування в державі. Це - головна реформа в сфері державних фінансів", - прокоментувала це рішення міністр фінансів Оксана Маркарова на сайті відомства.

Вона нагадала, що в пілотному режимі такий підхід успішно працював з 2017 року.

Мінфін зазначив, що ухвалений закон закріплює норму, що державний і гарантований державою борг не може перевищувати 60% ВВП, а дефіцит держбюджету - 3% ВВП. Окрім того, державні гарантії не перевищуватимуть 3% планованих доходів загального фонду держбюджету, а граничний обсяг дефіциту держбюджету в законі про держбюджет не може бути більший від обсягу дефіциту в Бюджетній декларації.

Глава Мінфіну наголосила, що трирічне бюджетне планування потрібне для забезпечення фінансовим ресурсом стратегічних пріоритетів, а також підвищення відповідальності розпорядників бюджетів.

В ухваленому документі Мінфін відповідає за складання Бюджетної декларації, що визначає бюджетну політику на наступні три роки, і щорічно спільно з іншими головними розпорядниками коштів держбюджету оновлює її і подає відповідний проект Кабміну до 15 травня. Кабмін щорічно, не пізніше 1 червня року, своєю постановою схвалює оновлену Бюджетну декларацію. Парламент, у свою чергу, до 15 липня може прийняти проект постанови про Бюджетну декларацію, згідно з яким прийняти її до відома і/або схвалити рекомендації Верховної Ради з бюджетної політики.

"Бюджетна декларація міститиме загальні граничні показники видатків та надання кредитів, граничні показники видатків та надання кредитів головних розпорядників бюджетних коштів, а також оцінку фіскальних ризиків", - зазначає Мінфін.

Інструментом середньострокового бюджетного планування на місцевому рівні будуть трирічні місцеві фінансові плани, додає фінансове відомство.

"Ухвалений закон також передбачає перехід до програмно-цільового методу, коли держава фінансує не просто сфери або напрями, а досягнення конкретних результатів у кожній бюджетній програмі", - наголосив Мінфін.

Новий порядок передбачає, що при розгляді Бюджетної декларації у Верховній Раді міністри і керівники інших органів влади представлять свої стратегічні цілі та звітуватимуть про їхні досягнення. Основною категорією оцінки ефективності бюджетних програм та діяльності розпорядника бюджетних коштів будуть державні послуги.

Глава підкомітету з питань бюджетної політики і вдосконалення положень Бюджетного кодексу Костянтин Іщейкін, представляючи документ, зазначив, що під час його доопрацювання до другого читання було вдосконалено визначення Бюджетної декларації, встановлено обов'язковість фінансово-економічного її обґрунтування та оприлюднення разом з усіма матеріалами.

За його словами, внесено також правки про необхідність підготовки прогнозів місцевих бюджетів та їхнього фінансово-економічного обґрунтування.

Крім того, депутати відмовилися від проголосованої у першому читанні заборони на надання державних (місцевих) гарантій компаніям із заборгованістю із погашення раніше отриманих позик, кредитів банку або бюджетних платежів.

Головне наукове управління Ради розкритикувало норму документа, що відбір державних інвестпроектів здійснює Міжвідомча комісія, мінімум половина якої має бути сформована з членів парламентського бюджетного комітету, оскільки це не входить до їхніх повноважень.

Інше зауваження Головного наукового управління Ради викликали погано прописані норми про встановлення адміністративної відповідальності, зокрема за "подання завідомо недостовірної інформації та за "неприйняття особами передбачених законодавством заходів у сфері управління фіскальними ризиками".