Позачергове засідання ради Національного банку України, скликане головою НБУ на четвер 7 листопада, не відбулося, повідомив агентству "Інтерфакс-Україна" джерело в Нацбанку.

"Не змогли вибрати головуючого: голоси розподілилися 4 на 4", - сказав співрозмовник агентства.

Як повідомлялося, рада НБУ на засіданні 22 листопада в зв'язку із закінченням 26 жовтня повноважень голови ради Богдана Данилишина голосувала за продовження його повноважень терміном до чергових виборів. На думку Данилишина, таке рішення було прийнято, тоді як інші члени ради вважають інакше, вказуючи, що "за" проголосували лише чотири члени ради з восьми присутніх, а для прийняття рішення потрібна більшість.

За відсутності повноважного голови ради його обов'язки міг би виконувати заступник, проте після переходу Тимофія Милованова на роботу в Кабмін ця посада в раді також вакантна.

"Рада НБУ. 4: 4 або 4 ≠ 4 або 4 №4? Теорія оптимальних коаліцій допускає несподівані варіанти вирішення передбачуваних конфліктів між спонтанними альянсами. Але якщо альянси не спонтанні, а спроектовані для більш складної гри в чиїхось пасьянсах, виникає питання про контрольованість окремих складових альянсу", - написав у Facebook в четвер увечері член ради Віктор Козюк.

За його словами, можна змоделювати три варіанти майбутньої ради за умови обрання її голови: песимістичний, оптимістичний і проміжний. У разі песимістичного утворюється порівняно стійка більшість, в межах діяльності якої агресивна критика НБУ непомітно переходить у політичну підоснову делегітимізації позитивних змін у сфері досягнення макрофінансової стабільності та банківського регулювання, вважає Козюк.

"Режим інфляційного таргетування розмивається і декласується, оціночні судження щодо банківського регулювання і нагляду перетворюються на майданчик потурання олігархічному банкінгу, МВФ оголошується злом, на основі чого розширюються можливості уникати тиску на колишніх власників фінустанов стосовно виведених коштів, а відносини з правлінням доводяться до абсурду з метою відкриття політичного шлюзу для його заміни з поступовим поверненням в царство ручного рефінансу, валютного курсу, сліпого нагляду і підстави для чергової кризи", - описав цей сценарій член ради.

У разі оптимістичного сценарію, за його словами, утворюється порівняно стійка більшість на принципах професіоналізму, що дозволяє розширити інституційну спроможність ради забезпечувати свою роль в реалізації мандата цінової стабільності. "При цьому формується можливість приймати якісні рішення, які спираються на фундаментальну макроекономічну теорію і адекватну аналітику. Глава ради виводить її зі стану політичного флюгера, дотримання процедур стає основою роботи і довіри", - зазначив Козюк.

Проміжний сценарій, на його думку, це певна комбінація політичних ігрищ зі спробою зберегти обличчя, що призведе до спонтанних "аналітичних" вихлопів псевдонаукового характеру, які перемішуватимуть з більш-менш вербально прийнятними рішеннями.

"Оцінка монетарної політики стане чутливою до політичних розкладів, які часто невідомі широкому колу громадян, які традиційно, йдучи вулицею, дивляться на обмінний курс. І при цьому пошуки монетарної та регуляторної основи для економічного стрибка перетворяться з метафізики в щоденні дихальні вправи", - додав Козюк.

Одночасно він підкреслив, що за будь-якого варіанту залишається відданим ідеї цінової стабільності і незалежності центробанків у всьому світі.

Фінансовий комітет Ради вже відібрав кандидатуру головного експерта секретаріату ради НБУ Віталія Шапрана на місце, що звільнилося після відходу Милованова. Дев'яте місце в раді за парламентською квотою. Ця кандидатура повинна бути винесена на затвердження ВР.

Нацбанк, не чекаючи цього голосування в Раді, ініціював позачергові збори ради, щоб затвердити до 15 листопада кошторис, необхідний для затвердження держбюджету на 2020 рік.