Національний банк України ухвалив рішення про зниження облікової ставки з 16% до 15% з 15 грудня, як і очікувала більшість учасників ринку.

"Це рішення узгоджується зі сповільненням інфляції та поліпшенням інфляційних очікувань, що сприятиме збереженню привабливості гривневих інструментів для заощаджень", - ідеться в пресрелізі банку в четвер.

Згідно з ним, водночас на 1 в.п. знижено і ставки з розміщення депозитних сертифікатів овернайт - до 15%, за тримісячними депозитними сертифікатами - до 19% і за кредитами рефінансування - до 21%.

Нацбанк нагадав, що інфляція в листопаді знизилася до 5,1%, навіть дещо швидше, ніж очікувалося. На його думку, цьому сприяло і розширення пропозиції продуктів харчування з нового врожаю, і поліпшення очікувань на тлі міцнішого курсу гривні. Останнє зумовило і дещо швидше, ніж очікував НБУ, зниження базової інфляції.

"За оцінками НБУ, показники інфляції в грудні залишатимуться близькими до поточних рівнів. Водночас зберігаються ризики пришвидшення інфляції через логістичні труднощі на західних кордонах та швидше вичерпання ефектів від значних урожаїв, передусім овочів", - зазначив центробанк.

Він наголосив, що адаптація до режиму керованої гнучкості обмінного курсу відбулася успішно, валютний ринок залишився стійким після запровадження нового курсового режиму.

Новий курсовий режим помітно пожвавив роботу міжбанківського ринку, зокрема суттєво зріс обсяг операцій між банками без участі НБУ. Збільшення глибини валютного ринку є важливим для зниження його чутливості до ситуативних чинників і підвищення курсової стійкості, зазначив центробанк.

"Крім того, посилився зв’язок між готівковим та безготівковим сегментами валютного ринку. Скасування обмежень для банків та небанківських фінансових установ на продаж ними готівкової іноземної валюти населенню сприяло подальшій мінімізації різниці між курсом на готівковому ринку та офіційним курсом", - додав НБУ.

Центробанк наголосив, що зберігатиме активну присутність на валютному ринку для задоволення структурного попиту та згладжування курсових коливань. За його прогнозами, структурний дефіцит валюти залишатиметься й надалі з огляду на наслідки війни, що вимагатиме від НБУ активної участі на валютному ринку - і для задоволення структурного попиту на валюту, і для згладжування значних курсових коливань.

"У міру формування належних макроекономічних передумов НБУ поступово збільшуватиме гнучкість курсу та посилюватиме його роль як засобу адаптації економіки до зовнішніх та внутрішніх шоків", - повторив у релізі Нацбанк свою позицію.

Він наголосив, що й надалі вживатиме заходів для підтримання привабливості гривневих інструментів для заощаджень: депозитів і ОВДП, що обмежуватиме попит на валюту та разом із валютними інтервенціями сприятиме підтриманню курсової стійкості. Така політика дасть змогу утримати інфляцію на помірному рівні й наступного року, вважає центробанк.

Ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку НБУ, як і раніше, назвав перебіг повномасштабної війни, водночас відзначивши посилення ризиків у частині міжнародної допомоги.

"Високий рівень невизначеності щодо тривалості та інтенсивності повномасштабної війни зберігається. Як і раніше, НБУ припускає, що відчутне зниження безпекових ризиків відбудеться не раніше ніж 2025 року. В разі тривалішого періоду активних бойових дій очікуються додаткові втрати економіки та суттєвіший інфляційний тиск", - наголошується в релізі.

Нацбанк констатує, що також частково реалізувалися ризики ритмічності надходження зовнішньої фінансової допомоги. Водночас НБУ очікує відновлення ритмічності зовнішнього фінансування найближчим часом. На його думку, фундаментом для цього, зокрема, є успішне завершення МВФ другого перегляду програми розширеного фінансування EFF для України та відповідні запевнення міжнародних партнерів, що є невід'ємною частиною цієї програми.

НБУ також враховує високу адаптивність українського бізнесу та громадян до викликів воєнного часу, що значною мірою нівелює негативні ефекти реалізації окремих ризиків.

"Подальша динаміка облікової ставки залежатиме від розвитку інфляційних процесів, стану валютного ринку, ритмічності надходження та достатності обсягів міжнародної допомоги, ситуації з безпековими ризиками та інших чинників", - зазначив насамкінець Нацбанк, який раніше прогнозував її стабільність на рівні 15% упродовж усього 2024 року.