Гірничо-металургійна група "Метінвест" зможе значно наростити відправку морем залізорудної продукції своїх гірничо-збагачувальних комбінатів (ГЗК) у разі стабільної роботи морського коридору в Чорному морі.

"Якщо коридор працюватиме стабільно, то існує ймовірність до кінця першого кварталу 2024 року збільшити завантаженість ГЗК на рівні 75-80% проти 35-40% у 2022-му", - сказав генеральний директор "Метінвесту" Юрій Риженков в інтерв'ю "Форбс-Україна".

За його словами, після початку війни групі вдалося побудувати нові логістичні ланцюжки і знайти альтернативні джерела постачання сировини для виробництва. Наприклад, раніше кокс виробляли, зокрема, на Авдіївському коксохімі, зараз його купують у Польщі, є постачальники в Угорщині, Італії... Це дало змогу стабілізувати виробництво на заводах.

Топменеджер додав, що загальний борг групи станом на 30 червня 2023 року - близько $1,9 млрд. Найближче погашення облігацій - 2025 року, насамперед увагу сфокусовано на цьому. Виплата дивідендів наразі не пріоритет - потрібно обслуговувати борги.

Стосовно ситуації з імпортом, Риженков пояснив, що "Метінвест" був найбільшим імпортером зі США до України, оскільки там розташовані вугільні шахти компанії, в яких закуповувалося коксівне вугілля. Водночас група була найбільшим експортером з України до США - туди поставлявся чавун. Зараз пропорція не сильно змінилася, оскільки загальні потреби в імпорті суттєво скоротилися через втрату операційного контролю над "Азовсталлю", ММК ім. Ілліча і зупинку Авдіївського КХЗ (АКХЗ), який навряд чи потрібно буде відбудовувати в тому вигляді, в якому він був. Найбільшими споживачами коксу АКХЗ були "Азовсталь" і ММК ім. Ілліча, про відновлення яких у найближчому майбутньому не йдеться. "Ми хочемо відновити ту саму "Азовсталь", але це буде вже зовсім інший завод", - сказав гендиректор, зазначивши, що металургія залишиться частиною Маріуполя, але вже не буде його основою.

Стосовно ж питання про новий вуглецевий податок CBAM, який повноцінно запрацює з 2026 року, СЕО пояснив, що для заводів "Метінвесту" в ЄС якихось змін не очікується, але для українських заводів це виклик.

"До 2026-го перебудувати наші заводи ми не встигнемо через війну. Тому є два варіанти - прискорений вступ України до ЄС і приєднання до європейської системи торгівлі викидами (EU ETS) або відтермінування для України вимог CBAM. Якби не війна, ми б встигли підготуватися. Ми планували перебудувати наші заводи під виробництво низьковуглецевої сталі. Ми розглядали можливість побудови електроплавильних печей на "Запоріжсталі" замість мартена. Також у планах була модернізація "Каметсталі", ММК ім. Ілліча", - констатував Риженков.

На його думку, є об'єктивна причина просити відстрочку - війна в країні. Усі металурги в ЄС почали зелену трансформацію одночасно, але компанії в Україні втратили щонайменше два роки. "Зараз ми не можемо інвестувати в масштабні проєкти в Україні, тому що інвестори не можуть надати фінансування під нормальні відсотки", - сказав гендиректор.

"Якщо підсумувати інвестиції в "зелену" трансформацію наших українських активів - ГЗК, "Каметсталі" і "Запоріжсталі", то загальна сума приблизно $9 млрд. Це реально зробити, і ми плануємо це після війни. Це інвестиційна програма на 5-10 років", - сказав він.

І нагадав, що компанія планує будувати новий прокатний завод в Італії потужністю приблизно 3 млн тонн сталі. Він зможе підвищити завантаженість ГЗК в Україні та стимулюватиме їхню модернізацію під виробництво високоякісних окатишів. "Якщо все буде йти за планом, то зможемо розпочати будівництво наступного року і через три-чотири роки зможемо побудувати. Вартість заводу порівнянна з реконструкцією "Запоріжсталі"... Для себе ми його так і називаємо: "Пілотний проєкт реконструкції "Запоріжсталі", - зазначив Риженков.

Щодо нереалізованих планів з купівлі угорського заводу Dunaferr, СЕО сказав: "На моє переконання, це був непрозорий конкурс, у процесі якого нас викинули з бюрократичних причин: не встигли надати якийсь папірець. (...) Ми не стали детально розбиратися в цій історії. Моя думка: могли бути й політичні причини. Політичне рішення - не пускати в Угорщину українську компанію".

У результаті угорський завод стоїть, і це було передбачувано.

Щодо інших заводів у ЄС стосовно закупівель топменеджер зазначив, що не може розголошувати переговори.

Щодо питання модернізації свого болгарського заводу Promet Steel під завантаження українських ГЗК, Риженков пояснив, що було дві опції: модернізація, а фактично будівництво нового заводу в Болгарії, або новий завод в Італії. Обрано другий варіант, хоча проєкт будівництва на майданчику в Болгарії під сировину з Кривого Рогу - це проєкт ще

Обрано другий варіант, хоча проект будівництва на майданчику в Болгарії під сировину з Кривого Рогу - це проект ще 80-х років. Однак зараз у Болгарії немає ринку збуту, довелося б везти продукцію цього заводу в Італію. Тому краще будувати одразу в Італії.

Щодо завантаження потужностей: на сьогодні метзаводи "Метінвесту" в Україні завантажені на 65-75%. Дві доменні печі, одна на "Запоріжсталі", одна на "Каметсталі", були в капремонті на момент початку війни і зараз не в змозі ними користуватися для зростання завантаження.

Вплив на ГЗК істотніший. До відкриття морського коридору у групи було два ринки для руди: внутрішньогрупове споживання в Україні та Східна Європа. Це давало змогу завантажувати ГЗК на 35-40%. Зараз група розширює географію - Південна Європа, Італія, Туреччина, Єгипет, проте левова частка - Китай.

Нині понад 50% експорту йде через порти Одеси. До відкриття цього коридору майже 100% експортувалося залізницею.

"Розраховуємо, що до кінця першого кварталу 2024 року експорт руди морем досягне свого максимуму - 2-3 млн тонн на місяць для всіх українських виробників. До війни лише "Метінвест" відправляв максимум 2 млн тонн руди на місяць. Проте залишається потенціал для розширення на інші види продукції українських експортерів - метали, вугілля, цемент", - вважає СЕО.

"Метінвест" є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані переважно в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях.

Основними акціонерами холдингу є група "СКМ" (71,24%) і "Смарт-холдинг" (23,76%), які спільно керують ним.

ТОВ "Метінвест Холдинг" - керуюча компанія групи "Метінвест".