Голодомор 1932-1933 років на території України був геноцидом, переконаний завідувач відділу демографічного моделювання та прогнозування Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Олександр Гладун.

"Річ у тому, що перебіг голоду в кожній республіці СРСР був особливим. В Україні дійсно здійснювався геноцид, йшла цілеспрямована політика на штучно організований голод, тому що, хоча був певний неврожай, але хліба для того, що запобігти такому катастрофічному голоду, було достатньо. Водночас, наприклад, у 1932-му і 1933 роках був експорт хліба за кордон, у 1932 році вивезли 1,7 млн тонн, у 1933 році - 1,68 млн тонн", - сказав він на прес-конференції в Києві в четвер.

Крім того, О.Гладун зазначив, що до України та деяких районів Росії застосовувався підхід, коли райони та колгоспи, які не виконували хлібозаготівлі, вивішували на так звані чорні дошки. "Після цього район або колгосп оточували військові загони. Люди не могли звідти виїхати, у них забирали всю їжу, яка була, і сільгоспінвентар, цим районам заборонялася будь-яка торгівля. Практично чверть районів України була на цих "чорних дошках". Вони були і в Росії, особливо на Кубані, де на той час також переважало українське населення", - зазначив він.

Науковець звернув увагу, що в Казахстані був на той час дуже великий падіж худоби, але місцеві партійні органи зверталися до Москви, і там дозволяли людям приїжджати з північних районів Казахстану в південні райони та області Росії, також багато казахів виїхало до Китаю. "Тобто у них перебіг голоду був зовсім інший. Був це геноцид чи ні - мають вирішувати самі казахи на підставі аналізу тих документів, які у них є", - вважає О.Гладун.