Верховна Рада України ухвалила бюджет на 2017 рік. Законопроект підтримали 274 народних депутати. Як зазначив прем'єр-міністр України Володимир Гройсман, Кабінет Міністрів України тісно співпрацював з парламентом при підготовці державного бюджету.

Так фракції голосували за бюджет-2017. pic.twitter.com/VMvF3Xatqf

— Верховна Рада (@verkhovna_rada) 21 декабря 2016 г.

"Ми з вами почали абсолютно чесний процес формування українського бюджету на 2017 рік. Ми вчасно його подали в український парламент, ми провели з вами перше читання, ми працювали з фракціями українського парламенту для того, щоб знайти якомога краще рішення на 2017 рік", - сказав В. Гройсман на пленарному засіданні. За словами В. Гройсмана це "людиноцентристський" бюджет. "Ми забезпечимо видатки оборони, ми підтримуватимемо аграрний сектор, ми підвищимо заробітну плату вчителям на 50%, на 30% лікарям, ми виділимо кошти на ліки, ми будемо забезпечувати безкоштовними ліками хронічних хворих", - наголосив В. Гройсман. "Ви будете свідками масштабної децентралізації", – підсумував глава уряду. Згідно з підтриманими Радою пропозиціями комітету додаткова субвенція місцевим бюджетам на погашення збитків від занижених тарифів визначена в 5 млрд грн, які будуть покриті за рахунок взаємозаліку з погашення боргів компаній енергосектора з податку на прибуток і ПДВ, а також частки прибутку держкомпаній. З урахуванням раніше ухвалених законів "Бюджетного пакета" рентна плата за користування надрами для видобування нафти знижена на 1,73 млрд грн, радіочастотним ресурсом – на 1 млрд грн, трубопровідний транзит аміаку – на 1,3 млрд грн. Ці доходи будуть компенсовані збільшенням акцизів з вироблених в Україні підакцизних товарів на 3,46 млрд грн та ввезених у країну на 0,29 млрд грн, а також додатковими 0,52 млрд грн відрахуваннями з прибутку держпідприємств. Прогноз надходжень внутрішнього ПДВ знижено на 10,58 млрд грн, тоді як імпортного ПДВ збільшено на 13,36 млрд грн. Крім того, Рада відмовилася від пропозицій уряду щодо перегляду підходу до виплат студентам і збільшила видатки на академічні стипендії майже на 2 млрд грн за рахунок скорочення соціальних виплат стипендій. Щодо витрат заплановано збільшити фінансування аграріїв на 1,08 млрд грн зі спецфонду держбюджету за рахунок збільшення надходжень від конфіскації коштів і майна корупціонерів. У сфері Мінагрополітики 40 млн грн з держпідтримки тваринництва перекинуто на рибне господарство, якому також виділено 30 млн грн на селекцію. Одночасно 56,8 млн грн додано для протиепізотичних заходів. Також додатково буде виділено 160 млн грн на природоохоронні заходи, 200 млн грн - на електронний уряд і Нацпрограму інформатизації, 463,6 млн грн - на оплату контрактів, укладених у 2016 р. Нацгвардією і ЗСУ із залученням кредитів під держгарантії. Видатки на службу судової охорони збільшено на 300 млн грн, кіберзахист - на 150 млн грн, СБУ - на 300 млн грн (з них 100 млн грн - на розвиток), сили цивільного захисту - майже 710 млн грн. Як уточнив В. Гройсман, 575,6 млн з останньої суми піде на підвищення зарплати рятувальникам з 3 до 5 тис. грн". Під час другого читання також на 167 млн грн збільшено видатки на підготовку кадрів у виша, на 97,8 млн грн - на спеціалізовану медичну допомогу через відмову від передання місцевим бюджетам Спеціалізованої багатопрофільної лікарні №1 в Дніпрі. Серед нових бюджетних програм у законі з'явилися розвиток і поліпшення екологічного стану зрошувальних та осушувальних систем (30 млн грн), розселення депортованих кримських татар (35 млн грн), реконструкція Бортницької станції аерації (20 млн грн). Крім того комітет збільшив з 1,7 млрд грн до 7,54 млрд грн максимальну суму боргу за рішеннями судів, зокрема Європейського суду з прав людини, яку уряд може реструктуризувати фінансовими казначейськими векселями строком до семи років та ставкою 9,3% річних. Встановлено також, що якщо Київ зі свого бюджету в 2017 р. профінансує будівництво Подільсько-Воскресенського мостового переходу через Дніпро, то Мінфін спише йому такі видатки в обсязі до 1,14 млрд грн боргу, що утворився у міста перед центральним бюджетом через реструктуризацію столичних єврооблігацій. Будь-яких інших документів, окрім висновків комітету до другого читання, на сайті Ради наразі немає. Водночас міністр фінансів Олександр Данилюк наголосив, що під час обговорення і коригування доходів-видатків дефіцит держбюджету залишився незмінним. Як повідомлялося, уряд вчасно до 15 вересня зареєстрував у парламенті законопроект про держбюджет-2017 (№5000), розрахований на прогнозі зростання ВВП на 3% та інфляції (грудень до грудня) 8,1%. Потім Кабінет Міністрів допрацював проект до другого читання з урахуванням пропозицій народних депутатів і вніс його до Ради 3 листопада. Видатки і доходи у порівнянні з початковим варіантом були збільшені на 15,13 млрд грн, або, приблизно, на 2% - відповідно до 721,4 млрд грн і 790,39 млрд грн при дефіциті 77,55 млрд грн. Уряд уточнював, що за загальним фонду доходи і видатки були підвищені на 15,43 млрд грн – відповідно до 669,41 млрд грн і 735,38 млрд грн, а дефіцит загального фонду збережено в обсязі 62,34 млрд грн. "При доопрацюванні проекту до другого читання враховано рішення уряду про встановлення мінімальної заробітної плати (мзп) в розмірі 3,2 тис грн на місяць і посадового окладу працівника I тарифного розряду ЄТС в розмірі 1,6 тис грн. На ці цілі в законопроекті передбачені додаткові видатки в обсязі близько 28,3 млрд грн", – зазначили в уряді. Норма про таке підвищення мзп збережена і в остаточному варіанті бюджетного пакета. Порівняно з чинним законом про держбюджет-2016 уряд пропонував збільшення доходів держбюджету-2017 на 118,37 млрд грн, або 19,6%, зокрема за загальним фондом – на 98,74 млрд грн, або на 17,3%. Видатки у доопрацьованому до другого читання проекту були вищими за видатки цього року на 113,87 млрд грн, або на 16,8%, зокрема загального фонду – на 93,1 млрд грн, або на 14,5%, тоді як дефіцит держбюджету, навпаки, зменшено на 6,15 млрд грн, або на 7,3%, зокрема за загальним фондом – на 6,56 млрд грн. або на 9,5%. Зростання видатків у тій ітерації було забезпечено переглядом у бік збільшення доходів від Нацбанку України - на 4,0 млрд грн (до 45 млрд грн), дивідендів - на 1,6 млрд грн (до 18,95 млрд грн) і доходів від підвищення мінімальної заробітної плати – на 20,3 млрд грн, зокрема за державним бюджетом – на 9,4 млрд грн, місцевих бюджетів – на 10,9 млрд грн.