10:36 10.03.2017

Гаазький арбітраж визнав зобов'язання Росії щодо захисту українських інвесторів у Криму після анексії

Гаазький арбітраж визнав зобов'язання Росії щодо захисту українських інвесторів у Криму після анексії

Росія повинна нести зобов'язання щодо захисту українських інвесторів у Криму після його анексії згідно з двосторонньою російсько-українською угодою про захист інвестицій.

Таке рішення ухвалили арбітри Міжнародного арбітражного суду в Гаазі (Permanent Court of Arbitration), пише Люк Ерік Пітерсон (Luke Eric Peterson) у виданні Investment Arbitration Reporter.

Раніше суд повідомив, що ухвалив проміжне рішення (interim award), яке стосується деяких питань юрисдикції та допустимості, за позовами Приватбанку та його колишнього власника Ігоря Коломойського проти Росії у зв'язку з анексією Криму.

"24 лютого 2017 року, після проведення обговорень, склад арбітражу одноголосно ухвалив проміжне рішення (interim award), що стосується деяких питань юрисдикції та допустимості", - йшлося в публікації арбітражу від 9 березня 2017 р.

Водночас будь-якої додаткової інформації про це рішення немає.

Арбітраж нагадує, що арбітражний розгляд за позовом І. Коломойського і ТОВ "Аеропорт «Бельбек»" проти РФ було розпочато 13 січня 2015 р. на основі регламенту UNCITRAL (United Nations Commission on International Trade Law, Комісія ООН з права міжнародної торгівлі) й угоди між урядами РФ і України від 27 листопада 1998 р. про захист інвестицій. Позивачі заявили, що РФ порушила свої зобов'язання, що випливають із зазначеного договору, шляхом вживання з лютого 2014 року заходів, які позбавили позивачів прав власності, договірних та інших прав з експлуатації пасажирського термінала для комерційних перельотів аеропорту "Бельбек" у Криму.

І. Коломойський заявляв про наявність у нього до 2020 року контракту на управління пасажирським терміналом аеропорту "Бельбек" у Севастополі, націоналізованим Росією після анексії Криму. Він зажадав від РФ компенсації втрат у вигляді можливого доходу від термінала. Йдеться про суму розміром $15 млн.

Потім, 13 квітня 2015 р., подібний арбітражний розгляд проти РФ ініціювали Приватбанк і ТОВ "Фінансова компанія «Фінілон»", оскільки анексія Росією Криму не дозволила позивачам продовжити свій банківський бізнес у Криму.

Після слухання про юрисдикцію і допустимість, яке відбулося в Женеві 12-14 липня 2016 р., склад арбітражу запросив сторони доповнити свої письмові позиції в термін до 14 жовтня 2016 р. Позивачі надали свої письмові доповнення 14 жовтня 2016 р., тоді як РФ не надала ніяких доповнень.

Членами складу арбітражу є П’єр Марі-Дюп’ї (голова складу арбітражу), Деніeл Бетлехем, KCMG, QC (призначений позивачами) і Вацлав Мікулка (призначений колишнім компетентним органом, суддею Бруно Сімма, замість РФ).

Як повідомлялося, Гаазький арбітраж розглядає ще низку подібних позовів від компаній, пов'язаних із колишніми акціонерами Приватбанку, зокрема "Укрнафти" і ТОВ "Стабіл", що втратили в Криму нафтобізнес, і екс-голови правління Приватбанку Олександра Дубілета і 18 компаній, що втратили в Криму активи у сфері нерухомості. Усі ці справи також дійшли до етапу слухань про юрисдикцію, проте рішень ще не ухвалювали.

Голова правління націоналізованого наприкінці 2016 року Приватбанку Олександр Шлапак в інтерв'ю "Економічній правді", яке вийшло в четвер, повідомив, що після націоналізації фінустанова продовжила співпрацю з адвокатами, яких було найнято раніше. "Сьогодні ми розділили кейс: нас цікавить тільки наш портфель, окремо від сукупних втрат бізнесу колишніх акціонерів", - уточнив він.

За його словами, кримські активи банку в розмірі, за сьогоднішніми оцінками, близько 14 млрд грн було конфісковано місцевою владою, а залишилися вкладники приблизно на 10 млрд грн, якщо перерахувати за сьогоднішнім курсом.

О. Шлапак пояснив, що ресурсу, щоб віддати сьогодні кошти кримських вкладників, враховуючи негативний капітал банку, немає, і джерелом може бути лише додаткова капіталізація банку державою. Він нагадав, що у випадку з іншими держбанками держава пішла на таку докапіталізацію.

Коментуючи переведення екс-менеджментом Приватбанку його кримських активів і пасивів дочірній структурі "Фінілон", новий голова правління сказав: "Поки суд не довів, не хочу захищати або критикувати цю схему. На той момент Приват був змушений ухвалити таке рішення, оскільки в банку не було можливості здійснити виплати кримським вкладникам".

РЕКЛАМА
Загрузка...
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА