Високий суд Лондона в середу схвалив прискорений розгляд позову РФ до України про євробонди на $3 млрд, повідомляється у рішенні суду, текст якого має агентство "Інтерфакс-Україна"

Водночас у рішенні суду відсутнє остаточне рішення по суті спору.

Крім того, у рішенні зазначено, що деякі його визначення потребують уточнення, та є багато важливих питань, з якими суд має розібратися.

При розгляді справи суддя відкинув всі аргументи української сторони, зокрема зняв з РФ обвинувачення у політичному тиску на Україну. Зокрема, у наданих у грудні 2013 року запереченнях проти позову Україна вказувала, що договір про запозичення є недійсним і не підлягає примусовому виконанню, оскільки він був укладений з порушенням внутрішнього законодавства і встановлених українськими нормативними актами процедур при випуску єврооблігацій на $3 млрд.

Суд визнав, що з позиції міжнародного законодавства України є правоздатною залучати позикові кошти, а її заперечення стосуються відсутності повноважень, а не того, що вони були використані не повною мірою. Саме на цьому наполягала Росія, вказуючи на необхідність провести слухання цієї справи в прискореному режимі.

Україна в запереченні також вказала на тиск з боку РФ протягом усього 2013 року, щоб не допустити укладання Україною Угоди про асоціацію з ЄС. Ще одна група заперечень базується на концепції контрзаходів з міжнародного публічного права. Аргумент України полягає в тому, що доки Росія не виконує свої міжнародно-правові зобов'язання щодо України, Україна має право на прийняття розмірних контрзаходів у вигляді, зокрема, призупинення виконання своїх зобов'язань за позикою.

Відносно обох заперечень суд визнав, що аргументи України не підлягають розгляду в цьому суді і він має відсторонитися від рішення.

Четверта група заперечень вказує на наявність передбачених умов випуску зазначених єврооблігацій. Україна доводить: документ про єврооблігаційну позику передбачав, що Росія не чинитиме тиску на Україну. Оскільки відбулося порушення цієї умови, Україна може не виконувати прописані в ньому умови.

Відповідні заперечення також були відхилені судом.

Окрім офіційно представлених чотирьох заперечень, Україна повідомила про наявність поважних причин, щоб розглядати справу в звичайному порядку, оскільки позов у дійсності є засобом тиску на країну, що передбачає військову окупацію, пошкодження майна, незаконну експлуатацію активів, і значні людські втрати. Україна зазначила, що ці питання мають бути розглянуті дуже детально і в публічній площині.

Суд прийняв це до відома, однак у підсумку постановив, що позов Росії стосується розрахунку за борговими цінними паперами.

Таким чином, суд задовольнив прохання позивача про прискорений розгляд справи.

Київ має намір оскаржувати рішення Високого суду Лондона. Суд дав дозвіл на подання апеляції.

Крім того, під час суду позивач відзначив стандартну структуру транзакції із випуску єврооблігацій.

Суд визнав, що транзакція є стандартною борговою операцією. Водночас він визнав, що умови її проведення були незвичайними, тому визначення цієї справи як звичайних боргових претензій є некоректним.

Раніше Мінфін РФ відмовлявся обговорювати реструктуризацію єврооблігацій на загальних умовах, наполягаючи на суверенному, а не комерційному характерові боргу.

МВФ визнав суверенний характер боргу, але зберіг можливість продовження фінансування України, незважаючи на дефолт за цим боргом.