Озвучена Пекіном публічно в 2016 році пропозиція Києву про початок діалогу щодо створення ЗВТ між Україною та Китаєм вимагає всебічного аналізу ризиків та наслідків, першочерговим пріоритетом двосторонніх відносин сьогодні розглядається врегулювання Києвом ситуації з кредитними зобов'язаннями попередньої влади перед КНР, зазначають українські експерти-китаєзнавці.

"Перш ніж починати діалог (про створення ЗВТ з КНР - ІФ), Україні необхідно провести всебічний аналіз ризиків і наслідків", - сказав на приуроченій до 25-річчя з дня встановлення дипломатичних відносин між Україною і КНР прес-конференції в агентстві "Інтерфакс-Україна" у вівторок старший науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД) Андрій Гончарук.

Відповідаючи на запитання агентства про можливий вплив на ініціативу Пекіна поточної зміни ситуації в Азіатському регіоні у зв'язку з виходом США з Транстихоокеанскього партнерства (ТТП), експерт-китаєзнавець висловив впевненість: в українсько-китайських відносинах питання початку діалогу щодо створення ЗВТ на цьому етапі не є першочерговим.

"Є більш актуальні питання: з 2015 року у нас "висить" проведення третього засідання міжурядової комісії з торговельно-економічного співробітництва - ІФ), що мало відбутися у Києві", - сказав він, зауваживши: для України більш важливо і актуально "все-таки провести це засідання".

За словами Гончарука, сьогодні українському керівництву вкрай важливо вирішити питання з тими кредитами та кредитними угодами, які були підписані з КНР попередньою владою.

"Кредити дійсні, гроші є. І якщо Міністерство аграрної політики та міністр виявляють увагу до цих питань і більш-менш "розрулили" ситуацію навколо "Продовольчо-зернової корпорації", то щодо енергетичних проектів, а це кредити на $3,6 млрд, існує дуже багато запитань саме до українського уряду", - сказав він.

Як повідомлялося, у 2012 році ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація україни" (ДПЗКУ) підписало 15-річний кредитний договір з Експортно-імпортним банком Китаю про відкриття кредитної лінії на $1,5 млрд на закупівлю зерна для подальшого експорту за торговельними угодами з КНР. Оператором з китайської сторони за контрактом виступила Китайська національна корпорація машинної промисловості і генеральних підрядів (ССЕС). Надалі китайська сторона планувала виділити ще $1,5 млрд на проекти зрошення та розвитку зернової логістики. У грудні 2012 року "Нафтогазом України" підписано кредитну угоду з Державним банком розвитку Китаю про відкриття строком на 19 років під держгарантії кредитної лінії на $3,656 млрд для реалізації проектів заміщення газу вугіллям, зокрема й проекти із газифікації вугілля та переведення теплоелектростанцій на вугільне паливо. Кредитні кошти у рамках кредитної лінії, що передбачає 5-річний пільговий період із виплати тіла кредиту, ще не вибиралися у зв'язку з подіями на Донбасі. В нових умовах українська сторона запропонувала банку переглянути початковий перелік проектів, Міненерговугілля також наполягає на створенні підконтрольній установі спеціальної проектної компанії для управління кредитними ресурсами.

У квітні 2016 року під час участі у панельній дискусії щодо перспектив участі України в новій стратегії уряду КНР "Економічний пояс "Шовковий шлях" в рамках II Національного форуму з підтримки експорту в Києві, на той момент посол КНР в Україні Чжан Сіюнь заявив, що Києву і Пекіну час починати діалог про створення ЗВТ між країнами.