Генеральний директор Світової організації торгівлі (СОТ) 6 червня сформував панель арбітрів для розгляду претензій України до Російської Федерації за позовом про транзитні обмеження.

Як зазначено в повідомленні організації, згідно з процедурою її глава прийняв це рішення у відповідь на поданий 22 травня червня запит від України, так як сформувати узгоджену панель арбітрів в рамках прийнятого 21 березня рішення Органу з вирішення спорів (DSB) про її скликання не вдалося.

Згідно з документом, головою панелі арбітрів став Жорж Аби-Сааб (Georges Abi-Saab), а ще двома членами - Ічіро Аракі (Ichiro Araki) і Мохаммад Саїд (Mohammad Saeed).

СОТ також уточнює, що США, ЄС, Китай, Японія, Корея, Туреччина, Індія, Молдова, Канада, Австралія, Норвегія, Бразилія, Болівія, Чилі, Парагвай, Саудівська Аравія і Сінгапур зарезервували за собою права брати участь в панельному розгляді як треті особи .

Як повідомлялося, Україна в середині вересня 2016 року направила запит про консультації з Росією в СОТ з обмежень транзиту українських товарів через територію РФ, але консультації, які пройшли в листопаді, до консенсусу не призвели.

Подача запиту на консультації є першим етапом подачі позову, провал консультацій протягом 60 днів дає можливість ініціювати створення панелі арбітрів, чим в середині лютого скористалася Україна, але РФ тоді заблокувала скликання панелі. У разі повторної заявки рішення про скликання групи експертів приймається автоматично.

Президент РФ Володимир Путін на початку липня 2016 року вніс зміни в указ від 1 січня 2016 року N1 "Про заходи щодо забезпечення економічної безпеки і національних інтересів Російської Федерації при здійсненні міжнародних транзитних перевезень вантажів з території України на територію республіки Казахстан через територію Російської Федерації". Згідно зі змінами, правила ввезення вантажів з території України через Росію поширюються не тільки на Казахстан, а й на Киргизію.

Указ президента РФ від 1 січня 2016 встановлював, що міжнародні транзитні автомобільні та залізничні перевезення вантажів з території України на територію Казахстану через російську територію здійснюються тільки з території Білорусії "за умови застосування до вантажних приміщень (відсіків) транспортних засобів та залізничного рухомого складу, приміщень, ємностей і інших місць, в яких знаходяться або можуть знаходитися товари, засобів ідентифікації (пломб), в тому числі які функціонують на основі технології глобальної навігаційної супутникової системи "ГЛОНАСС", а також при наявності у водіїв транспортних засобів, що здійснюють автомобільні перевезення, облікових талонів".

У своїй скарзі до СОТ Україна оцінила скорочення експорту українських товарів на ринки країн Центральної, Середньої Азії та Кавказу в першому півріччі 2016 року через дії РФ в 35,1%, в тому числі в Казахстан - на 45,5%.

"В цілому втрати експорту товарів до Казахстану (річні) та Киргизстану (за другу половину року) оцінюються в обсязі близько $ 0,4 млрд, що сформує додаткові втрати ВВП в розмірі 0,3%", - відзначає українська сторона.