Міністерство охорони здоров'я України очікує ухвалення постанови Кабінету Міністрів, яка дасть старт закупівлям лікарських засобів і виробів медпризначення (ВМП) за кошти держбюджету 2017 року.

Як повідомила агентству "Інтерфакс-Україна" в. о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун, постанова має затвердити номенклатуру закупівель.

"Сьогодні має бути голосування (в Кабміні - ІФ). 23 номенклатури готові, щоб розпочати закупівлі. Ми спілкувалися з міжнародними організаціями, чекаємо лише на ухвалення постанови, щоб оголосити закупівлі", - сказала вона.

У.Супрун зазначила, що затвердити номенклатуру закупівель раніше уряд не зміг через те, що комп'ютерна система МОЗ постраждала від атаки вірусу.

"Коли був вірус, лягла система (комп'ютерна - ІФ), уряд не зміг проголосувати", - сказала вона.

Крім того, У.Супрун повідомила, що через кібератаку вірусу постраждала система держзакупівель лікарських засобів і ВМП.

Затрималися, зокрема, постачання в Україну закуплених за кошти держбюджету 2016 року стентів - британське закупівельне агентство Crown Agents поставило ці медвироби в Україну, проте їх не змогли розмитнити, оскільки комп'ютерна система митниці не працювала, і стенти було відправлено назад.

"Цей комп'ютерний вірус у нашому міністерстві – це не просто комп'ютерна проблема, це життя людей", - наголосила У.Супрун.

Як повідомлялося, в 2017 році міжнародна організація Crown Agents закупить близько 11 тис. стент-систем і витратних матеріалів до них. Кабмін 21 лютого ухвалив рішення виділити субвенцію місцевим бюджетам у розмірі 150 млн грн на закупівлю ангіографічного обладнання для створення в Україні мережі кардіологічних центрів.

Нині в країні функціонує мережа 44 кардіоцентрів, здатних здійснювати невідкладне стентування, проте ця мережа не покриває потреб країни.

Наприкінці червня Нацполіція отримала понад 3 тис. повідомлень про інфікування комп'ютерних мереж вірусом-шифрувальником, зокрема офіційно було подано більше ніж 1,5 тис. заяв, з яких 200 - від держсектора країни, а решта - від приватного сектора. За підсумками звернень порушено понад 800 кримінальних проваджень за ст.361 КК України (несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин, автоматизованих систем, комп'ютерних мереж або мереж електрозв'язку). За даними Національного банку, жертвами атаки стала третина українських банків. Експерти додавали, що постраждали комп'ютерні мережі, які працюють переважно під операційними системами виробництва Microsoft.