В АП проводять паралелі між історіями з двигунами для КНДР і "Кольчугами"
Оприлюднені виданням The New York Times припущення про нібито причетність ДП "Південний машинобудівний завод ім. Макарова" ( "Південмаш", Дніпро) до передачі ракетних технологій КНДР нагадує провокацію з комплексами "Кольчуга", відзначає керівник відділу департаменту інформаційної політики адміністрації президента України Володимир Горковенко.
"Історія з двигунами з "Південмашу" нагадує провокацію на кшталт продажу Україною Іраку комплексів радіотехнічної розвідки "Кольчуга". Теж говорили і писали багато, але фактів досі немає", - написав він на сторінці в Фейсбуці в понеділок.
Він дивується, як можна "тихо і непомітно" провезти в КНДР "величезний двигун для міжконтинентальної балістичної ракети, ще й куплений на "чорному ринку".
Раніше на сайті американської щоденної газети "The New York Times" була опублікована стаття із заголовком "Північнокорейський ракетний успіх пов'язаний з українським заводом, кажуть дослідники". У даній статті з посиланням на дослідження фахівця з ракетних питань в Міжнародному інституті стратегічних досліджень (International Institute for Strategic Studies, IISS) Майкла Еллемана (англ. Michael Elleman) йдеться, що останні успіхи КНДР у випробуваннях міжконтинентальної балістичної ракети "стали можливі завдяки покупкам потужних ракетних двигунів на чорному ринку, ймовірно, з українського заводу, що має історичні зв'язки з російською ракетною програмою".
У статті наголошується, що дослідники, які аналізували північнокорейські фотографії, на яких лідер КНДР Кім Чен Ин оглядає ракетні двигуни, дійшли висновку, що вони "ґрунтуються на проектах, схожих на тих, на яких колись базувався ракетний флот СРСР". Виробництво таких двигунів здійснювалося лише на кількох заводах на території колишнього СРСР. Урядові слідчі і експерти США зосередили свою увагу на заводі "Південмаш" в Україні.
У статті наводиться оприлюднене минулого місяця "Південмашем" спростування повідомлення про те, що завод переживає важкі часи і продає технології за кордон, зокрема в Китай. На сайті компанії зазначається, що вона не передавала небезпечні технології за межі України і не буде цього робити. Разом з тим, американські слідчі не вірять цим запевненням. При цьому, йдеться в опублікованому матеріалі, немає ніяких доказів, що президент України Петро Порошенко знав про можливий витік технологій з заводу, а те, "як двигуни РД-250 потрапили в КНДР, до сих пір залишається загадкою".
Також М.Еллеман "не зміг виключити можливість того, що велике російське ракетне підприємство "Енергомаш", що має міцні зв'язки з українським комплексом, зіграло свою роль в передачі технології двигунів РД-250 в Північну Корею. Він сказав, що двигуни РД-250, які залишилися, також можуть зберігатися на російських складах".
Секретар РНБО України Олександр Турчинов заявив, що український оборонний і авіакосмічний комплекси не поставляли зброї і військових технологій в Північну Корею, а поширювана деякими іноземними ЗМІ неправдива інформація про нібито передачу "Південмашем" ракетних технологій КНДР, швидше за все, спровокована російськими спецслужбами.
У самому ДП "Південмаш" спростовують озвучені в виданні The New York Times припущення про причетність підприємства до ракетної програми КНДР і розцінюють їх як спробу дискредитувати підприємство і Україну.