Член делегації Естонії Андрес Херкель отримав доручення на осінній сесії Парламентської асамблеї Ради Європи скласти терміновий рапорт щодо закону України про освіту.

Питання на пленарному засіданні було порушено за пропозицією Угорщини та Румунії, повідомили у вівторок "Інтерфаксу" в прес-службі парламенту Естонії.

"Проблема в тому, як за три роки на державну мову навчання будуть переведені школи, де викладання ведеться угорською, румунською, російською, польською та іншими мовами, і чи буде збережено якість освіти. Розглядається також питання про права національних меншин на свою культуру", - сказав А.Херкель.

За його оцінкою, перехід потребуватиме більше часу, і необхідна гнучка модель, де частина предметів може викладатися рідною для учнів мовою. "Якщо, незважаючи на гостру реакцію Угорщини та Румунії, ми зможемо розпочати пошук компромісів, то ми на правильному шляху", - сказав А.Херкель.

Терміновий рапорт означає, що комітет з культури має скласти його за лічені дні, щоб у четвер його можна було обговорити на пленарному засіданні. Водночас закон оцінює Венеціанська комісія. За її попередньою оцінкою, освіті українською мовою необхідно було надати більш високого статусу.

У вересні Верховна Рада України ухвалила закон про освіту, згідно з яким протягом трьох років всі школи, які викладають мовами національних меншин, мають повністю перейти на українську мову навчання. Президент Петро Порошенко підписав закон 27 вересня.

Закон, серед іншого, визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова, але, відповідно до освітньої програми можуть викладатися одна або кілька дисциплін двома і більше мовами - державною, англійською, іншими офіційними мовами Європейського Союзу.

Глави МЗС Болгарії, Угорщини, Греції та Румунії написали листа міністру закордонних справ України, в якому висловили занепокоєння відповідністю нового закону дотриманню прав меншин і освіти рідною мовою.