Медична реформа змусить замислитися про ефективне використання об'єктів інфраструктури, зокрема приміщень закладів охорони здоров'я, а також підвищить відповідальність медиків, вважає голова правління Фонду публічно-приватного партнерства в охороні здоров'я Сергій Козін.

"Говорячи про медреформу, я можу говорити про створення умов для державно-приватного партнерства (ДПП) і про підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів системи охорони здоров'я, зокрема будівель закладів охорони здоров'я", - сказав він, коментуючи агентству "Інтерфакс-Україна" наслідки ухвалення законопроекту №6327.

С.Козін наголосив, що закладений у реформуванні принцип "гроші йдуть за пацієнтом" розділяє поняття утримання будівель медзакладів і медпослуг.

"Згідно з цим принципом, утримання будівлі лягає на орган місцевого самоврядування або держави, тобто створюються умови для розвитку публічно-приватного партнерства, застосування якого дасть змогу оптимізувати витрати на утримання будівлі. Це добре" - вважає експерт.

Він зазначив, що ухвалений законопроект дає "юридичну можливість для участі бізнесу в поліпшенні якості медпослуг".

"Але це може бути не лише медичний бізнес, який ґрунтується на наданні медпослуг, це буде бізнес, який перебуває в іншій сфері, наприклад, бізнес, готовий будувати, начиняти будівлі медобладнанням і управляти ними", - сказав він.

На думку експерта, прийнята реформа стане стимулом для розвитку практики "лікарів-візитерів", які надаватимуть медичні послуги в орендованих для цього приміщеннях, зокрема для проведення оперативних втручань.

"Наприклад, є операційна, яка повністю оснащена. Лікар приходить і орендує її на якийсь час, надає медпослугу своєму пацієнту. Якщо приватний інвестор побудує повністю готову лікарню, оснастить її сучасним обладнання, то лікарі, які мають індивідуальні ліцензії, зможуть орендувати такі операційні та кабінети. Така форма роботи дасть змогу створити оборот і гарантії повернення інвестицій", - сказав він.

Експерт вважає, що при цьому зростає прозорість використання фінансових ресурсів, які обертаються в системі охорони здоров'я.

"У лікарнях досі було по кілька благодійних фондів і плюс лікарняна каса, публічних звітів цих "збирачів платежів від хворих" фактично не було. Гроші в такі лікарні йшли і від пацієнта, і від бюджету, і не було зрозуміло, за які гроші були сплачені ліки і послуги. Куди пішли гроші пацієнта, що сплатив послугу на рахунок благодійного фонду лікарні? А за що ж тоді надійшли гроші з бюджету? При реформі гроші почнуть працювати всередині системи, підлягатимуть обліку, і можна буде працювати зі статтями доходу неприбуткового комунального або державного підприємства", - сказав він.

Крім того, експерт прогнозує, що медреформа сприятиме підвищенню відповідальності медиків, зокрема, на первинному рівні завдяки підписанню договорів між сімейними лікарями і пацієнтами, чіткішій системі обліку того, який конкретно лікар надав ту чи ту послугу.

"Раніше у нас фактично не було поняття відповідальності лікаря за лікарські помилки. Але якщо сімейний лікар підписує договір із пацієнтом, то у лікаря з'являється відповідальність", - сказав він.

Водночас С.Козін зазначив, що "ніхто не готовий нести відповідальність, цьому буде спротив".

"Це боротьба системи. Ходить сумний жарт. "Найбільш обізнаний щодо пацієнта лікар - патологоанатом". Нині у нас з'явився шанс, що лікарі будуть відповідальніші перед пацієнтом", - сказав він.

Експерт упевнений, що під час реформи доведеться вирішити питання неформальних платежів.

"Треба унеможливити платіж пацієнта безпосередньо лікарю. На жаль, картина, яку ми спостерігаємо в лікарнях, дуже сумна: пацієнт, потрапляючи до лікарні, вимушений платити іноді під безневинним приводом - за шприц, за пластир, за здачу спеціального аналізу. Питання в тому, як боротися з тими, хто бере гроші, особливо в умовах дефіциту медперсоналу", - сказав він.

Коментуючи впровадження страхової медицини, С.Козін наголосив, що нині "страхові компанії максимально уникають індивідуального медичного страхування".

"Наша людина під час купівлі медстраховки намагається її "відбити" - заплатити 1000 грн, а взяти послуг на 1,5 тис. Це збитки для страхових компаній", - сказав він, зазначивши, що медреформа створить умови для розвитку страхового ринку і змусить громадян піклуватися про своє здоров'я.

При цьому, на думку С.Козіна, для досягнення успіху медичної реформи потрібні позитивні приклади і роз'яснювальна робота серед медиків.

"Як тільки з'являться позитивні приклади, всі налаштуються на реформу", - сказав він.

Як повідомлялося, Верховна Рада 19 жовтня підтримала в другому читанні та в цілому законопроект про державні фінансові гарантії надання медичних послуг і лікарських засобів (№6327), який дає старт медичній реформі, зокрема, змінам у системі фінансування медичних послуг.