Голова правління ВАТ "Кузня на Рибальському" (раніше - "Ленінська кузня", Київ) Валерій Шандра спростовує інформацію про закупівлю Державною прикордонною службою в підприємства бронемашин за завищеною ціною.

"Інформація, яка поширюється, про нібито завищені ціни постачань не відповідає дійсності. Бойові модулі, які фігурують в інформаційному полі, ми ніколи Держприкордонслужбі не постачали. Ми постачали комплекси "Тритон", які включають і бойові модулі, і системи передання інформації та зв'язку, і системи розвідки", - сказав він журналістам у понеділок у Бортничах Київської області.

Відповідаючи на запитання, чому Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) розпочало розслідування за такою інформацією, В.Шандра сказав: "Я думаю, що вони просто переплутали назву бойового модуля і бойової системи "Тритон", яка включає ці модулі".

Він пояснив, що вартість бойових комплексів візуально-технічного спостереження на базі БКМ "Тритон" Держприкордонслужба закуповувала по 14 млн 876 тис. грн, а вартість бойових модулів, встановлених на цих автомобілях (полегшеної кулеметної установки калібром 12 мм) - 3 млн 400 тис грн, що входить до цієї суми.

Як повідомлялося, 3 листопада 2017 року директор НАБУ Артем Ситник повідомив, що розслідування кримінального провадження про закупівлю за завищеною ціною Держприкордонслужбою бронемашин у заводу "Кузня на Рибальському" перебуває на початковій стадії, відкритість судового реєстру не сприяє об'єктивності розслідування.

"Не можу пояснити, що там відбувається, оскільки триває розслідування, воно на початковій стадії. Не можна робити висновків, не провівши розслідування", - сказав директор НАБУ.

Раніше Солом'янський районний суд м. Києва дозволив детективам НАБУ тимчасовий доступ до документів ВАТ "Кузня на Рибальському" (Київ) у рамках розслідування справи про закупівлю Держприкордонслужбою бронемашин за завищеною ціною.

Суд постановив надати групі детективів НАБУ тимчасовий доступ до речей і документів, що перебувають у володінні "Завод "Ленінська кузня", за адресою: Київ, вул. Електриків, 26, з можливістю ознайомитися з ними та зробити їх копії.

Зокрема, йдеться про конструкторську документацію розробника та заводу-виробника на бронеколісну машину "Тритон-0103", ремонтні роботи цієї техніки; про документи, в яких відображено собівартість і ціну однієї одиниці БКМ "Тритон", кошторис на виготовлення однієї одиниці такої техніки; відомості про постачальників, документи на придбання вузлів, агрегатів, деталей для БКМ "Тритон".

НАБУ розслідує закупівлю Держприкордонслужбою в 2015 році чотирьох "Тритон" з озброєнням на суму 59,5 млн грн

Як підрахували детективи, вартість техніки було завищено, оскільки у 2015 році для потреб Харківського прикордонного загону - одержувача цих машин - було виділено 161,5 млн грн на закупівлю 34 бойових дистанційних модулів, які, зокрема, входять до складу озброєння бронемашин "Тритон".

Вартість одного бойового дистанційного модуля мала становити 4,75 млн грн, однак фактично вартість 1 од. закупленого "Тритона" сягнула 14,876 млн грн.

У клопотанні НАБУ також зазначається, що за підсумками аудиту Держприкордонслужби ці машини було закуплено до введення їх в експлуатацію - порушуючи постанову Кабміну про порядок постачання озброєння, військової та спеціальної техніки.

У НАБУ вважають, що за рахунок бюджетних коштів було придбано недосконалу спеціальну техніку, яка в момент придбання не могла в повному обсязі виконувати функції та завдання, на які розраховувала Держприкордонслужба під час її закупівлі.

ПрАТ "Завод "Кузня на Рибальському" (раніше ПАТ "Ленінська кузня", у березні рішенням акціонерів перетворено на ЗАТ і перейменовано у зв'язку з ухваленням Верховною Радою в квітні 2015 року пакета законів про декомунізацію) - одне з відомих на ринку підприємств судпрому Україна. Основним акціонером "Кузні на Рибальському", приватизованої в 1995 році, є ПАТ "Недиверсифікований корпоративний інвестфонд "Прайм Ессетс Капітал" (раніше - Фонд Петра Порошенка, Київ).