Верховна Рада України продовжила звітний період для річної декларації з податку на прибуток від 40 до 60 днів прийнятим у другому читанні законом про внесення змін до Податкового кодексу України (№67776-д), велика частина яких має набути чинності 1 січня 2018 року.

"За загальним правилом річна фінансова звітність подається до органів статистики протягом 60 календарних днів після останнього календарного дня звітного року. Річна фінансова звітність подається також в органи Державної фіскальної служби разом з річною декларацією з податку на прибуток у вигляді додатку. При цьому платники податків, які розраховують річну декларацію з податку на прибуток наростаючим підсумком, зобов'язані подати її (а значить, і фінансову звітність) до органів ДФС протягом 40 календарних днів після останньому його календарного дня податкового року", - пояснила в коментарі агентству "Інтерфакс-Україна" старший юрист відділу податкового та юридичного консультування" КПМГ "в Україні Анастасія Мосунова.

За її словами, збільшення граничного терміну подання річної декларації з податку на прибуток дозволить гармонізувати терміни подання звітності до різних державних органів і зменшити тиск на українські компанії щодо часу її підготовки.

Наразі більшість українських компаній змушені складати річну фінансову звітність прискореними темпами, що призводить до помилок і необхідності вносити уточнення.

Внесеними правками до Податкового кодексу депутати також визначили термін "синдикований фінансовий кредит" і ввели спеціальну норму про можливість застосування конвенцій про подвійне оподаткування з країною кожного кредитора в разі сплати процентів за такими кредитами через організатора (агента) синдикованого кредиту.

"Податкові органи неодноразово займали позицію, що іноземний банк-організатор синдикованого кредиту (нерезидент) не є "бенефіціарним", має право на проценти з джерелом їх походження з України (особою, яка фактично має право на відсотки) за таким кредитом, оскільки з нього фактично здійснюється тільки перерахування всіх або частини таких відсотків на користь учасників синдикованого кредиту. Зате "бенефіціарними" власниками таких відсотків є саме учасники синдикованого кредиту. Таким чином, застосування зниженої ставки українського податку на доходи нерезидентів на підставі конвенції про уникнення подвійного оподаткування між Україною і країною, податковим резидентом якої є банк-організатор синдикованого кредиту, є безпідставним і неправомірним. На думку податкових органів, в такому випадку повинні застосовуватися відповідні конвенції між Україною і країнами, податковими резидентами яких є учасники синдикованого кредиту ", - прокоментувала Анастасія Мосунова.

Українські суди при розгляді податкових спорів щодо оскарження платниками податків донарахувань з податку на доходи нерезидентів зазвичай ухвалювали рішення на користь платників податків, стверджуючи, що банк-організатор синдикованого кредиту є "бенефіціарним" власником процентів, враховуючи функції та ризики, які він зазвичай несе, пояснила вона.

"Запропонована законодавча ініціатива покликана, нарешті, врегулювати це спірне питання і розставити всі крапки над "і". Такий підхід узгоджується з міжнародною податкової практикою і відповідає положенням ініціатив плану BEPS, впровадження яких було неодноразово анонсовано українською владою", - додала А.Мосунова.

Як повідомлялося 7 грудня 2017 року Верховна Рада прийняла правки до Податкового кодексу щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень в 2018 році, що передбачає збільшення акцизів на тютюнові вироби на 29,7%, ставок екологічного податку - на 11,2%, рентної плати (крім видобутку корисних копалин) - на 16,8%.

Закон також передбачає ввезення електромобілів без сплати податку на додану вартість і акцизів на п'ять років і знизила до 6% і 12% ренту на газ з нових свердловин (відповідно глибинної понад 5 км і до 5 км), а також ввела 24-місячну відстрочку на сплату податку на додану вартість (ПДВ) під час імпорту обладнання.