Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе вважає, що ухвалення Україною закону у відповідь на новий польський закон про Інститут національної пам'яті, який передбачає, зокрема, покарання за "злочини українських націоналістів", було б контрпродуктивним.

"Це примітивно, це недостойно ... Такими діями ми заженемо ситуацію в кут", - сказала І.Климпуш-Цинцадзе в ефірі "5 каналу" в п'ятницю ввечері.

Водночас вона зазначила, що українська сторона "досить жорстко, чітко, наполегливо вимагатиме того, щоб максимально отримати зміни до такого закону, який ухвалила Польща".

При цьому віце-прем'єр зазначає, що розраховувати на непідписання цього закону президентом Польщі Анджеєм Дудою не варто. "Висловлюється така дуже обережна надія на те, що, можливо, його все-таки не буде підписано, хоча я не тішила б себе такими сподіваннями", - сказала І.Климпуш-Цинцадзе.

Заступник голови українського уряду зазначає, що Київ у цьому питанні "тільки починає висловлювати свою позицію". "Я думаю, що наша позиція лунатиме з точки зору незадоволення, неприйняття, незгоди ... І водночас ми продовжуватимемо виходити зі своєї позиції, як ми це робили протягом останніх років, коли розпочалися постійні політичні інтерпретації історичних подій з боку наших польських колег, як на мене, безвідповідальні інтерпретації історичних подій", - сказала вона.

За словами віце-прем'єра, Україна постійно наголошує на необхідності вести діалог між істориками й експертами, а також проводити спільні дослідження "сторінок історії, які, на жаль, є складними і для українців, і для поляків". "І саме такий "дорослий" підхід міг би створити набагато потужнішу та якіснішу основу для наших подальших відносин. А якщо в такий спосіб закривати рота тим, хто має іншу думку, ніж теперішня інтерпретація історії польськими політиками, то це нічого хорошого, на жаль, не дасть - не конкретно для двосторонніх відносин, а саме для Польщі", - вважає вона.

"Намагатимемося все-таки повертати наші відносини в русло стратегічного партнерства, яке, ми вважаємо, було б виграшним і для нас, і для самої Польщі", - резюмувала І.Климпуш-Цинцадзе.

Як повідомлялося, сенат Польщі в ніч на 1 лютого ухвалив без поправок закон про Інститут національної пам'яті, який передбачає, зокрема, покарання за "злочини українських націоналістів". За ухвалення законопроекту проголосували 57 сенаторів, переважно правлячої партії "Право та справедливість" (PiS), 23 висловилися проти і двоє утрималися.

Зміни до закону передбачають штрафи або ув'язнення терміном до трьох років за "приписування відповідальності польському народу або державі, зокрема, за злочини, скоєні Третім Рейхом". Крім того, злочином у документі називається "Волинська різня", за заперечення "Волинської різні" також вводиться покарання Окрім цього, покарання загрожує за вживання виразу "польські табори смерті" стосовно таборів, які були розташовані в Польщі під час Другої світової війни.

Закон набуде чинності після підписання президентом Польщі Анджеєм Дудою.

Президент України Петро Порошенко заявив, що він занепокоєний рішенням сенату Польщі.

Голова Верховної Ради Андрій Парубій доручив комітету у закордонних справах розглянути ситуацію з ухваленням у Польщі закону про Інститут національної пам'яті та підготувати позицію для розгляду українським парламентом.

Ініціатива польських законодавців також викликала негативну реакцію і в Ізраїлі. Прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху заявив, що його країна "не миритиметься зі спотворенням правди, переписуванням історії або запереченням голокосту". Більшість депутатів кнесету підтримали ізраїльський законопроект, запропонований 31 січня, згідно з яким схвалений сенаторами Польщі документ визнається незаконним запереченням голокосту.

Представник Держдепу США Гізер Нойєрт висловила побоювання, що закон може зашкодити свободі слова в Польщі, зазначивши, що формулювання "польські табори смерті" справді є неточним і таким, що вводить в оману.