Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення заявляє про припинення добровільної допомоги в експертизі рекламних роликів щодо їхньої приналежності до соціальних і очікує, що певні прогалини в законі про рекламу буде врегульовано Верховною Радою.

"З огляду на те, що така допомога виробникам соціальної реклами є предметом обвинувачень і спекуляцій, а деким у медіа безпідставно трактується як чинення впливу на мовників, Національна рада припиняє проводити практику такої допомоги і не буде в подальшому здійснювати експертизу аудіовізуальної продукції щодо її відповідності соціальній рекламі", - йдеться в повідомленні на сайті Нацради в п'ятницю.

Регулятор сподівається, що законодавець швидко відреагує на його ініціативи, а медіа-ринок виоявить відповідальність перед суспільством і піклуватиметься про дотримання закону про рекламу, про підтримку соціально важливих тем.

У Нацраді нагадали, що чинний закон "Про рекламу" надає визначення соціальній рекламі - інформація будь-якого виду, поширена в будь-якій формі, що спрямована на досягнення суспільно корисних цілей, популяризацію загальнолюдських цінностей і розповсюдження якої не має на меті отримання прибутку. У статті 12 закону надано роз'яснення про зміст такої рекламної інформації та умови, за яких її можна поширювати.

"Незважачи на законодавчі визначення, виробники програм... часто сумніваються у відповідності своїх відео- і аудіоматеріалів вимогам законодавства. З іншого боку, на жаль, медіа-ринок в Україні часто залишається нечутливим до необхідності брати на себе соціальну відповідальність... і неохоче надає місце в своїх ефірах для таких неприбуткових продуктів. До того ж, телерадіокомпанії, коли до них звертаються з проханням розмістити соціальну рекламу, вимагають у виробників висновків, що аудіовізуальні матеріали мають соціальний характер", - пояснив регулятор ситуацію.

За відсутності в законі уповноваженого органу, а також процедури надання оцінки соціальних роликів виробники звертаються за висновками до Нацради з телерадіомовлення, хоча це не є функцією регулятора, однак рада погодилася надавати таку допомогу.

"Національна рада взяла на себе відповідальність щодо зарахування роликів до соціальної реклами, хоча законодавчими нормами такі повноваження не зафіксовано. Однак допомога регулятора ніколи не позиціонувалася як вимога, засіб впливу або рекомендація мовникам до розміщення продукту, тому що регулятор не втручається в господарсько-фінансову діяльність мовників", - наголошується в повідомленні.

Так, за 2017 рік регулятор проаналізував 447 аудіо- та відеороликів від різних організацій і громадських об'єднань. Співробітники Нацради по суті виконують таку роботу добровільно, на громадських засадах.

"Водночас Національна рада побачила необхідність законодавчого врегулювання цієї проблеми, зокрема тому, що частка соціальної реклами в країні все ще залишається позбавленою уваги і перспектив. Тому ще восени 2017 року Національна рада підготувала пропозиції про внесення змін до законів України "Про рекламу", "Про телебачення і радіомовлення" та "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" та передала на розгляд парламентаріїв. Національна рада очікує, що народні обранці висловлять свою думку щодо цих пропозицій і врегулюють це питання", - сподівається регулятор.

Раніше в ЗМІ з'явилася інформація про те, що генеральний прокурор України Юрій Луценко використовує своє відомство для самореклами на радіо і телебаченні. У Генеральній прокуратурі заявили, що не мають відношення до виготовлення, замовлення і поширення таких роликів і не знають, хто їх замовляв.

Пізніше громадська організація "Українська антикорупційна асоціація" (УАА) заявила, що є ініціатором створення відео- і аудіороликів, присвячених діяльності Генпрокуратури.