Інцидент із відмовою військового представництва Міністерства оборони прийняти в підконтрольну експлуатацію Збройних сил України нові БТР-4, виготовлені на потужностях держконцерну "Укроборонпром" із бронесталі стандарту НАТО, ставить під загрозу всі нові розробки ОВТ національного ОПК і свідчить про невідкладність реформи галузевої системи стандартизації, а також системи держоборонзамовлення (ДОЗ).

Як нагадує прес-служба "Укроборонпрому", виготовлена ХКБМ ім. Морозова чергова партія БТР-4 з фінської сталі MiiLux Protection, яка успішно пройшла повний цикл випробувань, включно з відстрілами, що довели високу якість броні та всієї машини, не допущена в експлуатацію в армії.

"Військове представництво Міноборони відмовилося приймати виготовлену продукцію, доки підприємство не підтвердить хімічного складу фінської броні на її відповідність чинним в українському ОПК стандартам. Це, як відомо, - застарілі радянські ГОСТи, затверджені ще 30-40 років тому... Наявність сертифікатів якості ЄС і Фінляндії, підтвердження відповідності стандартам ISO, STANAG та ін. для військового представництва нічого не варті, адже вони не відповідають ГОСТу часів СРСР", - пояснюють у держконцерні.

Унаслідок цього армія залишається без нової військової техніки, із заводу стягують штрафи, а отримані збитки в подальшому, серед іншого, можуть викликати проблеми з виплатою зарплати працівникам, уточнює прес-служба.

В "Укроборонпромі" наголошують, що така ситуація є "абсолютним абсурдом" і серйозним прецедентом, який може мати критичні негативні наслідки для всієї оборонної промисловості, враховуючи, що все нове озброєння, яке створює на сьогодні національний ОПК, включно з приватними виробниками, конструюють відповідно до сучасних стандартів, а не радянських ГОСТів. "Ситуація, що склалася довкола корпусів БТР-4, може повторитися і з іншими новими зразками озброєння і військової техніки", - наголошують у дежконцерні.

Як зазначають в "Укроборонпромі", інцидент із БТР-4 викрив проблему невідкладної реформи інституту військового представництва МОУ, що є не лише радянським рудиментом, а й ключовою ланкою нинішньої системи виконання державного оборонного замовлення: практично від волі однієї людини в особі керівника військового представництва на оборонному підприємстві, залежить робота всього заводу, а також обороноздатність української армії", - зазначає прес-служба.

"Розмови про це точаться вже кілька років, і не лише на підприємствах ОПК, а й у всіх органах влади. При цьому на сьогодні питання прозорості ДОЗ, заміни радянських підходів на ринкові під час його формування, а також проблема диктату з боку військового держзамовника лишаються відкритими", - констатують у дежконцерні.

Врегулювання проблеми залежить від скоординованих дій Верховної Ради та низки держорганів, резюмує прес-служба.