Комітет міністрів Ради Європи закликав органи влади України вирішити проблему, яка повторюється, переповненості та нелюдських умов тримання під вартою, що є дуже негативним маркером відсутності прогресу у виконанні Україною рішень ЄСПЛ вже протягом досить тривалого періоду часу, повідомив начальник відділу Департаменту з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи (РЄ) Павло Пушкар.

"Із 2005 року ЄСПЛ ухвалив понад 110 рішень щодо різних аспектів проблеми неналежних умов тримання під вартою, і ухвалив пілотне рішення у справі "Сукачов проти України". У цьому рішенні ЄСПЛ зазначив, що органи влади мають вжити заходів, спрямованих на зменшення переповненості місць тримання під вартою, покращення матеріальних умов тримання під вартою та запровадити відповідні запобіжні та компенсаторні засоби захисту", - сказав Пушкар агентству "Інтерфакс-Україна" у п'ятницю.

Він зазначив, що кінцевою датою таких дій, зокрема ухвалення законодавства, що стосується запобіжних та компенсаторних засобів захисту, мало бути 30 листопада 2021 року.

"Цього не сталося, і у зв'язку з цим Комітет міністрів Ради Європи ухвалив проміжну резолюцію, яка є дуже негативним маркером відсутності прогресу у виконанні рішень ЄСПЛ вже досить тривалий час, і ми можемо говорити, що ця проблема існує в нагляді в Комітеті міністрів із 2005 року, тобто понад 15 років", - пояснив Пушкар.

За його словами, Комітет міністрів звертав увагу на серйозні гуманітарні наслідки невиконання цього рішення, тому що всі, хто перебувають під вартою, є потенційно потерпілими від таких порушень, зокрема порушення абсолютної заборони нелюдської і такої, що принижує, поведінки та покарання, встановленого статтею 3 Конвенції з прав людини. Також Комітет міністрів висловив глибокий жаль, що немає конкретного прогресу щодо імплементації цього пілотного рішення.

Пушкар зазначив, що пілотні рішення охоплюють цілу низку проблем системного характеру, і не так стосуються самої особи заявника і конкретної проблеми, як макрорівня визначення проблеми. Він додав, що, як правило, у таких справах як "Сукачов проти України" йдеться про цілу низку елементів, які стосуються неналежних умов тримання під вартою, включаючи перенаселення камер, відсутність належних умов гігієни.

"Але найголовніше, про що йдеться у цій справі, - це відсутність можливості у заявника оскаржити такі умови тримання під вартою, в яких він перебуває, та отримувати компенсацію або вжиття заходів превентивного характеру для того, щоб умови були змінені", - наголосив він.

Пушкар поінформував, що станом на 2 грудня 2021 року загалом на виконанні перебувають 635 рішень ЄСПЛ щодо України, з них 476 рішень перебувають на посиленому нагляді за виконанням, оскільки такі рішення стосуються проблем системного характеру, тобто можуть породжувати такі звернення, зокрема в ЄСПЛ, за схожими проблемами.

"За тією інформацією, яка є у розпорядженні Комітету міністрів, зокрема щодо проблеми "Сукачов проти України", у провадженні ЄСПЛ на сьогодні без рішень приблизно 300 заяв, які стосуються цієї проблеми", - додав він.

Пушкар наголосив, що однією з ключових проблем, пов'язаних із виконанням рішень ЄСПЛ Україною, є відсутність ефективного механізму національного реагування, тому що у процесі виконання з 635 справ понад 200 справ перебувають на контролі Комітету міністрів понад 5 років, приблизно 70 рішень перебувають на контролі 10 років.

"Тут основна проблема, яку треба вирішити, - це посилити інституційну можливість держави виконувати рішення ЄСПЛ, посилити роль координатора виконання рішень ЄСПЛ, у нас Міністерство юстиції відповідає за ці процеси, а також посилити законодавчу базу процесу координації та виконання, бо виконання стосується не лише Міністерства юстиції та органів виконавчої влади, а може стосуватися і парламенту, і судової гілки влади, тому спільна діяльність усіх гілок влади для виконання рішень ЄСПЛ є надзвичайно важливою", - вважає він.

Начальник відділу Департаменту виконання рішень ЄСПЛ додав, що найбільшою проблемою щодо місць тримання під вартою в Україні є проблема перенаселеності.

"Мені здається, що вона має бути вирішена насамперед на законодавчому рівні. Тому що наразі у нас нормативи щодо розміру камер не відповідають вимогам європейських стандартів. Наші нормативи занижені щодо вимог рішень ЄСПЛ та рекомендацій комітету щодо запобігання катуванням Ради Європи", - пояснив він.

За його словами, проблема пенітенціарної реформи полягає також у тому, що у її процесі органам влади України необхідно взяти до уваги та інкорпорувати у процес пенітенціарної реформи вимоги рішень ЄСПЛ та Комітету міністрів, проте це робиться не повністю.

Пушкар зазначив, що виходячи зі звіту уряду та спілкування з Міністерством юстиції, декларуються наміри провести реформу пенітенціарної системи та вдосконалити процес виконання рішень ЄСПЛ.

"Але для того, щоб цей процес пішов і він відбувався відповідно до європейських стандартів необхідно, щоб було загальне розуміння проблем, і це розуміння має ґрунтуватися на європейських стандартах", - повідомив він.