Голова місії України при НАТО, посол Наталія Галібаренко заявляє, що позачергове засідання Ради Україна-НАТО дасть змогу перевести озвучені союзниками пропозиції та анонси в практичну площину подальшої конкретної підтримки України в її протистоянні російській агресії.

Так у середу в Брюсселі вона прокоментувала журналістам підсумки позачергового засідання Ради Україна-НАТО, яке було скликано за ініціативою Києва у зв'язку з безпрецедентними обстрілами Росією в новорічні свята України.

Зазначивши, що створена рішенням Вільнюського саміту НАТО в липні минулого року Рада є механізмом консультацій у кризових ситуаціях, голова місії сказала: "Дуже важливим є контекст цього засідання, тому що 1 лютого відбудеться саміт ЄС, у середині лютого відбудеться засідання міністрів оборони країн-членів НАТО, на полях якого завжди відбувається засідання Контактної групи з підтримки України, так званого Рамштайну. У цьому контексті це засідання дуже важливе для того, щоб на ці засідання ми вже виходили не з пропозиціями, анонсами та обіцянками, а виходили на реалізацію пропозицій, які сьогодні були озвучені. Наше завдання ми вбачаємо в тому, що ми повинні всіма наявними засобами утримувати Україну на радарі і не давати настроям про якусь втому на Заході говорити про те, що війна в Україні відходить на другий план. У цьому плані проведення такого засідання важливе і допомагає тримати в тонусі наших союзників".

За її словами, під час засідання всі країни-члени НАТО без винятку підтвердили, що й надалі продовжуватимуть підтримувати Україну, що "ніякої втоми немає". "Усі розуміють, що ця війна надовго. Тому є розуміння того, що і допомога має йти безперервно", - передала Галібаренко суть позиції союзників.

Крім того, продовжила вона, союзники відзначили ефективність протиповітряної оборони. "За рівнем збиття "шахедів" і крилатих ракет ми говоримо про більш ніж 80% ефективності. Також союзники вітали дії наступального характеру щодо витіснення російського флоту з Криму. Був сигнал про те, що такий успіх - це дуже правильна стратегія з погляду того, що найкращий захист - це напад", - додала глава місії.

Також, як повідомила Галібаренко, від деяких союзників пролунали анонси про нові пакети військової допомоги та про збільшення внесків до Комплексного пакета допомоги НАТО. "Це - інструмент, який за два роки війни дає нам змогу задовольняти першочергові потреби - купувати антидрони, паливно-мастильні матеріали, медикаменти. У майбутньому це буде інструмент, у рамках якого йтимуть проєкти з гуманітарного розмінування, відновлення інфраструктури військових об'єктів на території України. Один із таких проєктів - це побудова спільно з НАТО інтегрованої системи ППО в Україні", - повідомила вона.

Під час засідання деякі союзники наголосили на нових викликах у зв'язку з підтвердженням фактів постачань КНДР Росії балістичних ракет та їх використання в атаках проти України. "Були озвучені пропозиції про те, що НАТО і союзники повинні зіграти роль у плані санкцій і тиску недопущення продовження поставок ракет", - зазначила позицію альянсу глава місії. Також сторони обговорили стан коаліції F16.

Галібаренко повідомила, що з української сторони в засіданні взяли участь командувач Військово-повітряних сил України Микола Олещук та заступник міністра внутрішніх справ України Олексій Сергєєв. "Олещук ознайомив союзників щодо обстрілів, сказавши, що це була безпрецедентна за кількістю комбінована атака "шахедів", крилатих балістичних ракет на Україну, включно зі столицею. Він озвучив ризики і загрози, які ми очікуємо в наступні зимові місяці, наголосивши на наших основних потребах: нам потрібні не лише додаткові системи ППО, а й найголовніше, нам потрібні ракети до вже наявних ракетно-зенітних комплексів. Сергєєв розповів про наслідки атак і озвучив потреби таких служб, як прикордонна служба, Нацгвардія, щоб вони ефективно могли впоратися з наслідками російських атак на території України", - деталізувала голова місії України при НАТО.