Громадяни, яких раніше визнали обмежено придатними до військової служби, незгодні з висновками ВЛК після перегляду свого статусу, скористаються правом оскаржувати ці висновки в судах, прогнозує старша юристка судової практики юрфірми GOLAW Анастасія Клян.

Коментуючи проєкт змін до законодавства України з окремих питань військової служби, мобілізації та військового обліку (законопроєкт № 10449), юристка нагадала, що законопроєкт передбачає скасування статусу "обмежено придатного для військової служби", а в разі ухвалення такого нововведення, громадяни України, яких раніше визнали обмежено придатними для військової служби, мають пройти ВЛК, щоб визначити їхню придатність для військової служби.

"З огляду на той факт, що результати військово-лікарської медичної комісії можуть бути оскаржені в суді, логічно припустити, що велика кількість громадян, які не погодяться з результатами ЛКК, скористаються їхнім правом на апеляцію в суді і звертатимуться за захистом до національних судів України", - сказала вона агентству "Інтерфакс-Україна".

Юристка нагадала, що законопроєкт, зокрема, пропонує застосовувати до військовозобов'язаних і резервістів за зверненням ТЦК тимчасові обмеження на виїзд за кордон, а також обмежувати права керувати транспортними засобами і накладати арешт на кошти та інші цінності громадянина.

Водночас Клян нагадала, що "згідно з інформацією, доступною у відкритих джерелах, нещодавно було внесено поправку, яка виключає можливість накладання таких адміністративних стягнень.

"У разі, якщо така поправка в кінцевому підсумку не буде врахована, очікується, що велика кількість адміністративних судів будуть застосовувати таку адміністративну відповідальність, однак такі рішення будуть оскаржені по апеляції", - сказала вона.

Клян зазначила, що законопроєкт пропонує дозволити бронювання не тільки співробітників критично важливих підприємств, а й їхніх кінцевих бенефіціарних власників, але водночас не охоплює питання бронювання ФОП.

Також юристка наголосила, що законопроєкт залишає чинну норму щодо мобілізації жінок: мобілізація жінок проводитиметься добровільно, за винятком жінок-медиків і фармацевтів.

"Ще не відомо про будь-який випадок примусової мобілізації жінок", - зазначила юристка.

Своєю чергою партнерка юрфірми "Василь Кісіль і Партнери" Валерія Безпала зазначила, що деякі поправки до законопроєкту пропонують, зокрема, дати можливість бронювати не лише військовозобов'язаних, а й призовників та резервістів незалежно від їхнього віку, військового звання та військової спеціальності, бо наразі бронювання працівників, які мають дефіцитні військові спеціальності, можливе лише у виняткових випадках.

Крім того, законопроєкт пропонує розширити перелік компаній, які отримають право на бронювання співробітників, зокрема, таку можливість отримають компанії, які виробляють товари та надають послуги не лише для потреб ЗСУ, а й для потреб Нацгвардії, СБУ, Держприкордонслужби, а також підприємств, які будують фортифікаційні споруди, ведуть будівельні роботи на об'єктах критичної інфраструктури або реконструюють житло для ВПО.

Підприємства, які не мають статусу критично важливих, зможуть бронювати 10% своїх співробітників.

Водночас, Безпала зазначила, що законопроєкт має і низку "досить екзотичних пропозицій". Зокрема, йдеться про право бронювати співробітників тими підприємствами, які придбали мобілізаційні облігації на суму еквівалентну 30 мінімальним зарплатам на одного заброньованого, що на сьогодні становить 213 тис. грн.

Як повідомлялося, у п'ятницю парламентський комітет із нацбезпеки розглянув чергові 300 поправок до законопроєкту №10449 до другого читання.