09:53 24.05.2017

Власник "Укрлендфармінгу" Олег Бахматюк: Я підтримую максимально ліберальну модель запуску ринку землі

Ексклюзивне інтерв'ю власника і керівника агрохолдингу "Укрлендфармінг" Олега Бахматюка агентству "Інтерфакс-Україна" (II частина)

Запитання: Чи очікуваними були для вас фінансові показники "Укрлендфармінгу" за 2016 рік?

Відповідь: В умовах війни я задоволений, що ми вижили – за такого обмеженого фінансування ми ще ніколи не працювали. В 2015-2016 роках ми використовували лише власні обігові кошти. Я сподіваюся, що 2017 рік буде трохи кращим. "Укрлендфармінг" і "Авангард" будувалися не як воєнні кораблі, а як компанії, які мають робити продуктивні речі. Так, я тішуся, що в мене є колектив, який може витримувати величезну кількість перевірок, кримінальних справ, переслідувань, піар-атак, але все має свою межу. Ми заплатили більше 2 млрд грн зарплати за 2016 рік, 3 млрд грн податків до бюджету, 3 млрд грн орендної плати – це важливий соціально-економічний елемент, не говорячи вже про продукцію, яку ми виробляємо. Якщо "Укрлендфармінг" впаде, то люди, як мінімум, втратять роботу. Хтось на цьому заробить якісь дивіденди, але це не є моя прерогатива. Якби я захотів, міг би збанкрутувати компанію ще три роки тому. Нащо мені було банкам платити $470 млн?

Зараз я іду на умови, на які раніше б ніколи не пішов, наприклад, на поступки постачальників тих чи інших матеріальних цінностей. Я не можу поки робити підтримуючу модернізацію, бо мушу обмежувати свою діяльність. Якби я будував порт, міг би заробляти додатково $80-90 млн, взявши кредит на 8-10 років, як планували до цього.

Чи я задоволений фінансовими результатами за 2016 рік? Звичайно ні, але я задоволений, що ми пройшли цей рік, бо були дуже складні ситуації. Найстрашніше - це партизанська війна, і коли тіло стікає кров'ю, бо постійно воює, воно слабшає, а ти стаєш всім байдужий. Мені багато колег кажуть: "Олеже, ми тебе любимо, але ми не хочемо частину твого негативу брати на себе". Я їх по-своєму розумію. Тому ми маємо вирішити в цьому році, що нам потрібно робити з "Укрлендфармінгом". Це розуміють кредитори, я як акціонер, цього не розуміє лише Нацбанк, бо в нього немає логіки. Якби він думав про те, як з Бахматюка отримати гроші, а не знищити, то всі б сіли за стіл переговорів.

Запитання: Які ваші очікування щодо фінансових показників за 2017 рік?

Відповідь: У 2017 році ми прогнозуємо ріст по EBITDA на 10-15 процентів. Валовий показник залежить не від нас, а від світової кон’юнктури: компанія зараз сировинна на 80%, тому все залежить від світових цін, які, ми сподіваємося, трохи виростуть.

"Авангарду" буде важче, бо пташиний грип викривив ситуацію з експортом українських яєць. Ви бачите, яка зараз ціна на яйця в Україні: 60 коп./шт за собівартості 1,4 грн/шт. Вже почали нестися кури у населення, почалися цінові гойдалки – до жовтня настає період низьких цін на промислові яйця. Паску виробники пройшли на рівні нижче собівартості. Ми думаємо, що відкриється Ізраіль і Ірак, але вони не можуть з'їсти багато. Експортна ціна на яйця зараз - $10-11 за ящик, це мізер: ціни на українські яйця на 30% нижчі за ціни інших країн-постачальників. Україна однозначно влітку вийде на рекордні обсяги експорту яєць, але ринок буде триматися внизу, бо внутрішній попит не росте.

Запитання: Як склалася ситуація з добривами для вашої компанії? Якою є заборгованість "Азотів" Дмитра Фірташа перед "Укрлендфармінгом", і коли очікуєте її погашення?

Відповідь: Ситуація з добривами була нам як ніж у спину. У нас застрягло близько 200 млн грн як передоплати у "Азотів". Ми втратили кошти на ціні на добрива, яка виросла в результаті дефіциту, і ми згрібали добрива з ринку за залишковим принципом. Плюс ми втратили в часі внесення цих добрив – близько 30% добрив вносимо з порушенням термінів, що теж дасть свій результат. Ми не очікували такого від українського ринку добрив, такі процеси неприпустимі: агровиробник поставлений в позу, а чиновники вирішують якісь свої питання.

Судова тяганина з цього питання триватиме 1-1,5 роки, тому ми сподіваємося, що в Ostchem прокинеться совість, і вони з нами розрахуються, бо наші партнерські відносини мають досить тривалий час. Після ситуації, що склалася, ми перейшли лише на акредитивний спосіб розрахунку. Нікому неприємно втрачати гроші, а в нашій ситуації тим більше, це був болісний удар.

Запитання: У наступному році плануєте займатися імпортом добрив?

Відповідь: Однозначно будемо, ми перейдемо на прямий імпорт, щоб не стати залежним від таких випадків. Це питання ціни. Звичайно, було б логічніше, щоб український виробник поставляв добрива. Але я - український виробник продукції АПК, який залежить від поставок мінеральних добрив. Будемо імпортувати з Росії чи Польщі – хто пропонуватиме на ринку, в того і купуватимемо.

Запитання: Відповідно до звіту за 2016 рік, ваша компанія наростила частки у більшості своїх агропідприємств. З чим це пов'язано?

Відповідь: Це було збільшення статутного капіталу – незакриті сальдо: закінчувалися будівництва елеваторів, заводів. Це потрібно було фінансово підтримувати, і лише таким чином акціонер може внести кошти.

Запитання: У 2015 році земельний банк компанії становив 654 тис. га, а 2016 року він скоротився до 605 тис. га, чому?

Відповідь: Так, частина лишилася в Криму і зоні АТО. Дуже важко проконтролювати землі за 5-6 км від лінії фронту: посіяти ми могли, але не факт, що збирали б урожай.

Крім того, ми зараз стали більш вимогливими до якості землі. На Поліссі, наприклад, вирішили відмовитися в деяких регіонах від сівби, бо результат був би по урожаю невисоким.

Ще й оптимізація, скажу чесно. Ми 10 тис. га просто віддали, бо вони не потрібні. Я кажу обирати краще, навіть взяти дорожчу оренду, але отримати при цьому хороший урожай.

Запитання: Чи отримувала ваша компанії дотації з початку 2017 року?

Відповідь: Якісь 10 млн грн наче мали отримати, сподіваємося, що "Авангард" щось отримає. Але одночасно тваринництво вимиває щорічно 400-500 млн грн з компанії. У нас є два фактори, через які ми тримаємо худобу:перший – це робочі місця і соціальна складова для наших пайовиків, другий – це робота з сільськими громадами, бо для них це важливий елемент нашого соціального життя. Держава, на жаль, цим не переймається. Поки що ми дивимося, як працюватиме механізм по дотаціях.

Запитання: З поверненням експортного ПДВ проблем немає?

Відповідь: Ми почали зараз продавати більше на внутрішньому ринку, ніж на зовнішньому. За рахунок того, що наприкінці року ринок дефіцитний, ми можемо отримати кращу ціну. Для нас важливо зараз отримати хоч 100 грн на тонні і не стояти в черзі місяць за поверненням ПДВ. Ми стали більш ефективними в економічному плані: раніше ми не віддавали свої контракти, навіть якщо ціна була на внутрішньому ринку привабливіша --ми все одно відправляли партії на Корею чи на Японію, де ми маржу зберігали протягом року, але зараз вирішили переключитися на внутрішній ринок, бо ціни привабливіші.

Запитання: Наразі активно обговорюються різні моделі запуску ринку землі. Яким має бути перший етап, на ваш думку?

Відповідь: Я вважаю, що напівміри ніколи ні до чого не призводять, тому ринок потрібно максимально лібералізувати. Мене можна назвати одним з найменш зацікавлених гравців у відкритті ринку на сьогоднішній день через складну фінансову ситуацію в компанії, але якщо уряд хоче, щоб люди отримали достойну ціну на землю, тоді треба робити вільний ліберальний ринок. Землю в людей ніхто не забере, це все казки, бо держава може ввести будь-яку регуляцію.

Я вважаю, що функція держави - забезпечити максимальну вартість продажу землі для своїх громадян, а потім забезпечити виробництво національного продукту для сплати максимальної кількості податків у середині країни та отримання експортної виручки. Нарізати землю по 200 га - це напівкроки. Якщо у нас умовно є 30 млн га землі, то її треба продати не по $1 тис., а по $3 тис. Так, я б не купив за такі гроші землю при сьогоднішній дохідності, але зважаючи на сьогоднішній світовий ринок, такі ціни можуть стати реальними. Перші тенденції після зняття мораторію на продаж будуть негативні. Але чим більша лібералізація відбувається у всіх напрямах, тим краще для України.

Уявіть, що Україна отримала від зовнішнього світу $100 млрд, тоді ми підскочимо в економічному плані на кілька позицій. Інша справа, що прихід великих іноземних гравців треба підсилювати зобов'язаннями, як це робиться у всьому цивілізованому світі. Уряд має сказати: якщо ти приходиш в Україну і хочеш 100 тис. га, ти зобов'язаний вкласти крім ціни ще додатково по $3 тис. в один гектар.

Але, на мою думку, нічого для ринку землі зроблено не буде в цьому році, бо за рік ми виходимо знову на пік популізму перед виборами в президенти.

Запитання: Чи продовжуються переговори з інвесторами щодо будівництва портового терміналу в порту "Южний"?

Відповідь: Поки що всі стоять в стороні і дивляться, чим закінчиться ситуація з Нацбанком. По ринку пішла чутка, що "Укрлендфармінг" начебто буде падати, а на його уламках хтось щось зможе вхопити. Ми ж говоримо не про $10 млн інвестицій в термінал, і не про $50 млн, нам потрібен інвестор на $200-250 млн. мінімум. Одна з найбільш привабливих сторін "Укрлендфармінгу" - це і є цей самий порт. Люди, які можуть зайти в капітал, зможуть не просто оптимізувати фінансові можливості, а й матимуть елемент розвитку. Ця перспектива так само важлива для акціонерів, як зембанк близько 600 тис. га і обсяги виробництва 2-2,5 млн тонн сільгосппродукції. Порт - це одна з можливостей побудувати перевалку на 15 млн тонн в рік. Ми працювали над проектним фінансування від компанії OPIC. Був також американський інвестор, який був готовий зайти на умовах отримання більше 25%, але всі ці інформаційні кризи загальмували реалізацію проекту, і він поставлений на hold.

Запитання: Чи готова ваша компанія надати в оренду одну ділянку під причал компанії Allseeds?

Відповідь: Ми з цією компанією не ведемо ніяких переговорів. Зараз з Allseeds знову знаходимося в судах. Ми виграли всі інстанції до Вищого суду, ініційовані нові судові провадження через прокуратуру Одеської області.

Запитання: Сьогодні агрохолдинги посилюють трейдингові напрями, чому, на вашу думку? На які показники експорту зерна ви плануєте вийти в 2016/2017 МР?

Відповідь: Експортуємо близько 2 млн тонн – це менше ніж минулого року, і я пояснював чому. Ми наприкінці сезону почали знижувати експортні продажі, бо нам було вигідніше торгувати на внутрішньому ринку.

Для чого агрохолдинги посилюють трейдингові відділи? Бо це є певна статусність. Трейдингом раніше займались тільки міжнародні гравці, а зараз велика компанія, наприклад "Астарта", МХП, вже сама може виробляти об’єм, який цікавий для експортного ринку. Крім того, коли у тебе є прямий контракт із зовнішніми покупцями, у тебе з`являється доступ до фінансового ресурсу. Наприклад, якщо ти вийшов на прямий контакт з Кореєю, Японією чи іншою країною, то банк може давати тобі гроші під досить низькі проценти – не під 5%, під 1,5%. Питання тільки у страховці. Це доступ до ринку капіталу, і ті компанії, які купують у тебе великі партії, в основному можуть бути інвесторами. Проте деколи дійсно вигідніше продавати на внутрішньому ринку через скорочення часу повернення відшкодування ПДВ і вищу ціну на товар.

Запитання: Пташиний грип торкнувся вашої компанії?

Відповідь: Однозначно, торкнувся перевірками: у нас разів п’ять була комісія через те, що у домашньому господарстві поряд знайшли пташиний грип. Ми пройшли комісію, є висновок про те, що наше поголів'я здорове. У нас 5 млн птиці на фабриці в Херсонській області , тому ми самі зацікавлені, щоб не було ніякого пташиного грипу.

Запитання: Коли, на вашу думку, Україна може отримати доступ на ринок Ізраїлю по яйцю?

Відповідь: Україна сама закрила свій ринок після повідомлення Ізраїлю про випадок з сальмонелою. Для нас це був прецедент. Ізраїль досі не надав підтвердження і жодного зразка щодо сальмонели. Нас змусили вибити половину птиці, ми тоді знову оновили стадо. Це такий нонсенс: адмінметодами, ветеринарними перевірками нас підвели до того, що ми були змушені оновити стадо, на що витратили близько 200 млн грн. Та птиця могла жити ще 400 днів, але ми замінили її. Репутаційно для нас архіважливо бути в супер чистому сегменті. Хоча ні комісії, ні експертиз з боку Ізраїля не було. Ми перший раз з таким зіткнулися, щоб Україна так не вміла обороняти свого виробника, втратила експортної виручки на $80-90 млн в рік.

Думаю, що Ірак і Ізраїль також скоро відкриються. Ми по ціні нижче на світовому ринку на 40%, архіліквідні. Та сама Туреччина, яка є основним постачальником яєць в Ірак, має ціну ящика зараз $18, або на 80% дорожча за Україну. А різниця у транспорті до Іраку нехай $3 становить. До нас по яйця зараз черга буде стояти. Влітку буде великий об’єм експорту, але він не натягне ціну, можливо, під осінь вона вирівняється.

Запитання: В 2016 році - на початку цього року ми бачимо, що ряд агрокомпаній провели злиття і поглинання, ринок угод активізувався, АМКУ постійно видає якісь рішення, це свідчить про покращання економічної ситуації в секторі?

Відповідь: Нічого не можу сказати. Єдиний, хто росте – це "Кернел". У них зараз 560 тис. га землі, а після злиття з УАІ вони матимуть більше 700 тис. га землі. За розмірами земельного банку вони стануть п‘ятою чи шостою компанією у світі.

Запитання: Чи може агрохолдинг таких розмірів ефективно управлятися?

Відповідь: Однозначно. І "Кернел", і МХП, і "Укрлендфармінг", і "Астарта" можуть керувати тими об’ємами, які виробляють, і грошовими потоками, що в них є.

Запитання: Наскільки ви можете делегувати свої повноваження на місця?

Відповідь: Зараз буду ще більше делегувати, але не всі готові їх брати.

Запитання: Ви відчуваєте децентралізацію на місцях?

Відповідь: Децентралізація – це дуже хороша річ, яку ще місцева громада до кінця не розуміє. Громада і села ще не розуміють, що у них є. Ми ще не відчуваємо, що реформа дає результат, але переконані, що вона має йти знизу. Якщо громада зацікавлена в процесі роботи на результат, то ти наче знаходиш спільників. Хто до тебе прийде, що побудує, який вид податків залишиться – залежить від місцевої влади. Мені здається, що ця реформа почне давати результат через 3-4 роки. Впевнений, що потік коштів в місцеві бюджети збільшиться в рази. Децентралізація – це дуже правильне рішення для України в цілому.

Запитання: На чому побудована стратегія захисту вашого бізнесу, можливо, у планах є купівля медіа чи політична кар’єра?

Відповідь: Медіа навряд чи ми зараз прикупимо, активно співпрацюємо з політичними силами, наскільки це можливо. Але це невдячна справа, бо ти для них наче піддослідний. Наша стратегія захисту будується на наших реаліях. Ми намагаємось до когось достукатись, йдемо до суду і сподіваємось на логічне завершення процесу. У суспільстві, політичному і економічному бомонді по-різному ставляться до мене як до акціонера і власника, але логіка всім підказує, що бажано вийти на якийсь діалог. Ми використовуємо всі наші можливості, комунікації, наскільки це дозволяє мені, як акціонеру, і нам, як компанії, впливати на поліпшення її роботи.

РЕКЛАМА
Загрузка...
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины.

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА