Пацієнтські організації вимагають від Міністерства охорони здоров'я видати роз'яснення щодо здійснення закупівлі лікарських засобів за кошти місцевих бюджетів і можливості закуповувати препарати, не включені до Національного переліку основних лікарських засобів.

"Ми б хотіли отримати від МОЗ законодавчо обґрунтовану базу, - не пояснення на сайті, не інформаційне повідомлення, а законодавчу базу для головних лікарів і представників регіонів про те, спираючись на які накази, постанови, механізми, вони можуть здійснювати регіональні закупівлі лікарських засобів, що не увійшли до нацпереліку", - сказала редактор порталу onco.com.ua Лілія Гудзь на прес-конференції в агентстві "Інтерфакс-Україна" в понеділок.

Вона наголосила, що проблема пов'язана з постановою Кабінету Міністрів №180, що приписує закуповувати насамперед ліки, що увійшли до Нацпереліку, а закупівлю препаратів, що не увійшли до Нацпереліку, здійснювати за рахунок невитрачених коштів за умови 100-відсоткового забезпечення препаратами з Нацпереліку.

"Нині до Нацпереліку не увійшов жоден сучасний препарат для лікування раку, не увійшла так звана таргетна терапія", - сказала засновниця спільноти "Онкобудні" Людмила Пухляк.

За її словами, в регіонах не мають можливості закуповувати препарати таргетної терапії, тому пацієнти вимушені переривати лікування. Так, у Черкаській області з 11 пацієнток із раком молочної залози, які отримували таргетну терапію, "три вже перервали лікування, оскільки місцеві бюджети не змогли закупити ці препарати".

Член громадської спілки "Орфанні захворювання України" Оксана Александрова наголосила, що жоден препарат для лікування орфанних (рідкісних) захворювань також не увійшов до Нацпереліку, тому орфанні пацієнти позбавлені можливості отримувати лікування за кошти бюджету.

"Із 2014 року пацієнти з орфанними захворюваннями захищені законом, який зобов'язував закуповувати їм ліки за держбюджет. Але з появою постанови №180 усі закупівлі зупинені, навіть ті, яких Нацперелік не стосується, наприклад, для пацієнтів фенілкетонурією, які потребують спеціального харчування, також закупівлі зупинені", - сказала вона.

"Нацперелік не прораховано, жодна область не знає про те, яка сума буде витрачена на препарати, включені до Нацпереліку, і вони не можуть спланувати свій бюджет і виділити фінансування. Доки не буде конкретних розрахунків, скільки грошей треба на введення Нацпереліку, його дію треба призупинити", - наголосила О.Александрова.

У свою чергу виконавчий директор Всеукраїнської громадської організації "Зупинимо гепатит" Дмитро Коваль зазначив, що ціна одного з інноваційних препаратів для лікування гепатиту, вже зареєстрованого в Україні, становить близько $900 за курс, проте цей препарат не включений до Нацпереліку і не може закуповуватися за кошти бюджету. Водночас ціна схеми лікування гепатитів, що увійшла до Нацпереліку, становить $1600.

На його думку, для вирішення проблеми досить внести зміни до чинних нормативних документів.

"Це робота з документами чиновників, які є всередині МОЗ і шляхом редагування можна внести реальні позитивні зміни. Мені незрозуміло, чому в Нацпереліку немає реально інноваційних препаратів, які вже зареєстровані в Україні. Мені незрозуміло, чому МОЗ не стає ініціатором реєстрації інших препаратів, якими лікуються у світі. Формально компанії-виробники мають бути ініціаторами, але ми знаємо випадки, коли ініціаторами цих процесів були люди саме всередині МОЗ", - сказав він.

Як повідомлялося, МОЗ роз'яснило в повідомленні на своєму сайті, що лікувальні медичні заклади не повинні закуповувати 100% обсягу необхідних їм препаратів із Національного переліку основних лікарських засобів одразу на весь рік, а лікувальні заклади можуть самостійно обирати найбільш зручний для них формат закупівлі 100% лікзасобів за Національним переліком - здійснювати закупівлю щокварталу або по-іншому.

Нині Національний перелік основних лікарських засобів складається із 427 міжнародних непатентованих назв (МНН).

Медичні заклади, які частково або повністю фінансуються за кошти державного або місцевого бюджетів, мають відповідно до свого профілю спочатку забезпечити 100-відсоткову потребу в препаратах із переліку, після чого можуть закуповувати ліки, які не входять до нього.

Нацперелік основних лікарських засобів формується на основі рекомендацій Експертного комітету з відбору та використання основних лікарських засобів. Експерти, що входять до складу цього дорадчого органу МОЗ, враховують базовий перелік основних лікарських засобів Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), міжнародний досвід, потребу пацієнтів, думку громадськості та економічну доцільність застосування лікарських засобів під час формування рекомендованої версії Нацпереліку, після чого нову версію Нацпереліку затверджує МОЗ.