Ухвалений Верховною Радою і підписаний президентом України Віктором Януковичем закон про усунення негативних наслідків і недопущення переслідувань учасників акцій протесту не передбачає можливостей його реалізації і може залишитися декларацією, вважає голова Апеляційного суду АР Крим Валерій Чорнобук.

Як повідомляє прес-служба Апеляційного суду Криму, на думку В.Чорнобука, аналіз положень цього закону свідчить про відсутність чітких і об’єктивних підстав, а отже - й можливостей для належного застосування закону на практиці. Це, насамперед, зумовлено тим, що в ухваленому законі не врегульовано головне питання – механізм його практичної реалізації, через відсутність якого закон залишиться лише декларацією.

Голова Апеляційного суду Криму пояснив, що закон не визначає чіткого кола осіб, на яких поширювалася б його дія. Зокрема, не розкрито зміст поняття "учасник акції протесту та масових заходів" (тобто хто і за яких умов набуває такого статусу), не зрозуміло, про які саме акції протесту та масові заходи йдеться, оскільки їх не конкретизовано за темою та місцем проведення.

У законі не зазначено, за які саме дії та правопорушення особи мають бути звільнені від відповідальності. У такому разі є загроза того, що від відповідальності може бути звільнено особу, яка хоч і була учасником відповідного протесту чи масового заходу, але вчинила інший тяжкий злочин, коментує В.Чорнобук.

Крім того, за його словами, закон не дає відповіді на запитання щодо видів юридичної відповідальності, від яких зазначені особи мають бути звільнені. За таких умов цілком реально може порушуватися питання щодо звільнення від цивільно-правової відповідальності особи, яка завдала майнової шкоди іншій особі.

Важливим із точки зору легітимності правозастосування закону також є питання співвідношення його положень з іншими законодавчими актами, які на сьогодні регулюють порядок притягнення до кримінальної та адміністративної відповідальності, а також звільнення від такої відповідальності.

В.Чорнобук також наголосив, що положення закону щодо заборони відкриття нових кримінальних проваджень стосовно подій, визначених статтею 1 цього закону, не узгоджуються з нормами Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до яких досудове розслідування розпочинається автоматично після внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань і не допускається можливість невнесення чи виключення відомостей, або зупинення процесу досудового розслідування з формальних підстав, запропонованих зазначеним законом.

З урахуванням цих нюансів Верховна Рада має повернутися до розгляду питання щодо внесення до цього закону відповідних техніко-юридичних змін, які забезпечили б ефективну реалізацію його положень на практиці й узгодженість із чинними законодавчими актами, переконаний голова Апеляційного суду Криму.

Як повідомлялося, 19 грудня Верховна Рада ухвалила закон про усунення негативних наслідків і недопущення переслідувань і покарання осіб щодо подій, які відбулися під час проведення мирних зборів.

Закон звільняє від відповідальності осіб, які були учасниками акцій протесту з 21 листопада до дня набуття чинності закону. Закон також визначає, що всі кримінальні провадження проти учасників акцій, відкриті з 21 листопада, підлягають закриттю, а особи - звільненню. Крім того, ці люди вважаються несудимими.

Нові кримінальні провадження і провадження стосовно вчинення адміністративних правопорушень не можуть бути відкриті стосовно акцій протесту та масових заходів у період з 21 листопада і до дня набуття чинності цього закону.

Юридично закон набуде чинності після підписання його президентом і опублікування.

Президент України В.Янукович підписав цей закон 23 грудня.