Українці проти відділення підконтрольних "ДНР"/"ЛНР" територій, але також проти компромісу за всяку ціну - опитування

Українці вбачають компроміс шляхом подолання конфлікту на Донбасі, але не згодні на поступки за всяку ціну, а жителі Донбасу менше за всіх хочуть від'єднання "ЛНР" і "ДНР" заради миру.

Такі результати дослідження, проведеного фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології, які оприлюднено на прес-конференції в п'ятницю.

Політичний аналітик фонду "Демініціатив" Марія Золкіна розповіла, що згідно з опитуванням 75% українців орієнтуються на компроміс як шлях подолання збройного конфлікту на Донбасі. Водночас на мир "за всяку ціну, компроміс із ким завгодно і про що завгодно" згоден лише 21% опитаних, тоді як 54% вважають, що слід погоджуватися не на всі компроміси. Прибічників військового шляху розв'язання конфлікту, згідно з опитуванням, 14% респондентів.

Щодо рамок компромісу думки розділилися в регіональному розрізі.

Так, єдиним регіоном, в якому абсолютна більшість готова йти на будь-які компроміси заради миру, є Донбас - 59,5%. Окрім цього, 30% жителів Донецької та Луганської областей загалом підтримують досягнення домовленостей, але не всі пропозиції заради миру вважають для себе прийнятними.

Що ж до інших регіонів, то мир за всяку ціну підтримують на заході України 9% респондентів, вибірковий підхід до компромісів - 59%. У центральній частині України думки розділилися відповідно 17% та 56%, а на півдні - 30,5% та 46%, на сході - 25% та 56% респондентів.

Стосовно конкретних рішень, які необхідні для відновлення миру, то українці схиляються більше до необхідності примусу Росії вийти з конфлікту шляхом міжнародних санкцій і міжнародного тиску (за таку думку висловилися 35% респондентів), а також успішного відновлення нормального життя на підконтрольній Україні частини Донбасу (29%).

Щодо умов, за яких вибори на окупованій частині Донбасу стануть можливими, українці вважають проведення цих виборів у повній відповідності з українським законодавством (39% респондентів).

Ідею введення міжнародного миротворчого контингенту на Донбасі українці загалом підтримують (53%), негативно налаштовані щодо цього 27% опитаних.

Крім того, згідно з опитуванням, близько половини населення України (49% опитаних) схильне вважати, що політичне майбутнє "ДНР" і "ЛНР" має бути в їх поверненні до складу Донецької та Луганської областей на тих самих умовах, що й до конфлікту. Втім 22%, за даними опитування, згодні, щоб окуповані території повернулися під юрисдикцію України, але отримали більший обсяг незалежності від центральної влади.

Політичне майбутнє не підконтрольних нині Україні територій має регіональні відмінності. Так, позиція, що ці території мають повернутися до складу України на тих самих умовах, домінує в громадській думці на заході - 71%, у центрі - 48% і на півдні - 41%.

Відповідаючи на запитання про те, яке рішення слід ухвалити, щоб на Донбасі відновився мир, за пункт необхідності відділення територій, зайнятих "ДНР" і "ЛНР", від України менше за всіх висловилися жителі самого Донбасу. Так, на заході країни 7,8% опитаних вважають, що від'єднання територій дасть мир у центрі - 8,6%, на півдні - 8,8%, на сході - 9,7, на самому ж Донбасі - 2,4%.

Коментуючи результати дослідження, М.Золкіна наголосила: "На звільненій території Донбасу відбуваються певні рухи... з'явилося розчарування в ідеї тісних союзів із РФ. відбулися зміни в сприйнятті населенням самих себе".

Керівник проекту "Сильні громади Донеччини" Валентин Краснопьоров акцентував увагу на тому, що в питанні від'єднання "ЛНР" і "ДНР" заради миру саме Донбас висловив найбільш негативне ставлення.

Загальнонаціональне дослідження громадської думки населення України було проведене фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 9 по 19 жовтня 2015 року. Опитування проводилося в 110 населених пунктах в усіх областях України, окрім Криму та не підконтрольних Україні територій у Донецькій і Луганській областей. Загалом було опитано 2 400 респондентів. Похибка вибірки становить 2,3%.