Москва порушила Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Росією, окупувавши Крим і частину Донбасу, але його денонсація не звільнить Кремль від відповідальності за порушення територіальної цілісності, пояснює юрист комітету Верховної Ради із закордонних справах Олег Василенко.

"Своїми діями, тимчасовою окупацією частини території України - Автономної Республіки Крим та м. Севастополь, продовжуючи здійснення збройної агресії і фінансування терористичних організацій в окремих районах Донецької та Луганської областей України, продовжуючи втручання у внутрішні справи України, РФ грубо порушує умови Договору", - сказав він агентству "Інтерфакс-Україна" у середу.

Як зазначає юрист, в зв'язку з цим можна простежити логіку РФ щодо денонсації Договору і розцінювати такі дії Москви як спробу уникнути відповідальності.

За словами О.Василенка, міжнародне право та Віденська конвенція говорять про те, що припинення дії Договору не впливає на права, обов'язки і юридичне становище учасників, які виникли в результаті його виконання або невиконання до припинення дії такого договору.

"Усі незаконні дії РФ щодо зазіхань на територіальну цілісність і суверенітет України були розпочаті під час дії Договору, тому кроки РФ щодо припинення дії Договору не матимуть значного впливу на позицію України в міжнародних судових установах, тим більше, що більшість позовів вже подано і вони перебувають на різних стадіях розгляду", - сказав О.Василенко.

За його словами, якщо РФ прийме рішення про припинення дії Договору, вона має виконати узяті на себе зобов'язання процедурного характеру і попередньо провести консультації або переговори, відповідно до Віденської конвенції та положень самого Договору.

Як повідомлялося, 14 січня російські ЗМІ поширили слова першого заступника голови комітету Держдуми РФ у справах СНД Костянтина Затуліна, який запропонував піддати ревізії Договір про дружбу і співробітництво між Росією і Україною. Зокрема, депутат від "Єдиної Росії" вважає, що частина договору, в якій йдеться про визнання країнами територіальних кордонів, "односторонньо вигідна" Україні.

К.Затулін наголошує, що при ратифікації договору в 1999 році Росія підтвердила приналежність Криму і Севастополя Україні. "Наше трактування договору полягає в тому, що визнання кордонів взаємопов'язане з дружбою, співпрацею і партнерством. Тобто - немає дружби, виникає привід всі питання вирішувати з початку, зокрема і питання щодо кордонів", - сказав депутат.

МЗС РФ у заяві з нагоди 20-річчя великого договору в червні 2017 року зазначило, що "саме існування цього документа є запорукою наявності фундаменту для відродження двосторонніх відносин".

Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією було підписано 31 травня 1997 року строком на 10 років (з подальшою автоматичною пролонгацією документа, якщо сторони не висловляться проти). Верховна Рада ратифікувала договір 14 січня 1998 року, Держдума - 25 грудня 1998 року. Договір набув чинності 1 квітня 1999 року (з моменту обміну ратифікаційними грамотами).

Згідно зі статтею 40 договору, його укладено строком на десять років. Дія договору автоматично продовжується на наступні десятирічні періоди, якщо жодна зі сторін не заявить про своє бажання припинити його дію не менше ніж за шість місяців до закінчення чергового десятирічного періоду. Термін відліку першого десятирічного періоду починався з дати набуття договором чинності (з 1 квітня 1999 роки) і закінчувався 1 квітня 2009 року. Тоді жодна зі сторін не виявила бажання припинити дію договору до 1 жовтня 2008 року, тому його дія автоматично продовжилося на наступний десятирічний період.

Згідно з Угодою про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією і Україною, закріплювався принцип стратегічного партнерства, визнання непорушності кордонів, поваги територіальної цілісності та взаємного зобов'язання не використовувати свою територію на шкоду безпеці кожної зі сторін.