Україна не чекає від Польщі якихось особливих кроків, а лише дзеркальних дій і конструктивного ставлення до спільного історичного минулого, Польський закон про інститут національної пам'яті повинен бути змінений, заявляє віце-прем'єр міністр України Павло Розенко.

В ефірі "5 каналу" в четвер увечері він розповів, що під час зустрічі зі своїм польським колегою запевнив, що в Україні немає антипольських настроїв, і не слід "підігрівати ситуацію і призводити до конфлікту між народами". "Не відкидаємо той факт, що в Україні відбуваються такі самі провокаційні дії... І провокації, які робляться в Польщі ... ми прекрасно розуміємо, що більшість цих випадків - це все-таки спецоперації сусідньої країни, спільного нашого ворога - РФ", - сказав віце-прем'єр.

"Ми не вимагаємо від Польщі чогось надзвичайного, ми просимо такого ж ставлення до українських пам'яток, як і у нас до польських пам'яток - шанобливого, незважаючи на їхній статус", - сказав П.Розенко.

За його словами, близько 95% польських пам'ятників в Україні є незаконно встановленими, але це не означає, що Україна за них не несе відповідальності. "Тому ми просимо польську сторону незалежно від статусу пам'ятки (українського на території Польщі - ІФ) забезпечити їх належний захист або відновлення в разі пошкодження", - підкреслив П.Розенко.

Він розповів, що Україна передала польській стороні конкретний перелік з восьми пам'ятників на території Польщі й попросила відновити два зруйнованих пам'ятника.

"Я б закликав посадових осіб Польщі припинити піаритися, а просто вжити заходів, про які ми домовилися, і відкрити дорогу до спільного вирішення питання про проведення спільних пошукових робіт... Наслідком яких можуть бути ексгумаційні роботи", - сказав віце-прем'єр.

Він також зазначив неприпустимість переслідування в контексті нового закону про польський Інститут національної пам'яті українців, які, зокрема, хочуть отримати "карту поляка". "Ми вважаємо, що такі речі неприпустимі, і це ще раз підтверджує небезпеку прийняття цього закону", - підкреслив П.Розенко.

"Закон про Інститут національної пам'яті треба змінювати. Чи буде це робитися через рішення Конституційного суду, через ініціативу влади або опозиції – нам, в принципі, все одно: це внутрішнє польське питання, але закон про Інститут національної пам'яті Польщі повинен бути змінений", - акцентував увагу віце-прем'єр України.

Він також повідомив, що по завершенню переговорів запросив свого колегу - віце-прем'єра Польщі Петра Глінського - до Києва для завершення обговорення цих питань.

"Сьогодні м'яч повністю на боці польських партнерів, і як тільки буде зроблено кроки щодо основних питань - зміна закону про Інститут національної пам'яті, початок відновлення зруйнованих українських пам'яток на території Польщі, скасування заборони на перебування в Польщі певним представникам, зокрема, державних установ України... за доброї волі польської сторони ці питання можна вирішити", - підсумував П.Розенко.

Як повідомлялося, Сенат Польщі в ніч на 1 лютого ухвалив без поправок закон про Інститут національної пам'яті, який передбачає, зокрема, покарання за "злочини українських націоналістів". Зміни до закону передбачають штрафи або тюремне ув'язнення на термін до трьох років за "приписування відповідальності польському народу або державі, зокрема за злочини, вчинені Третім рейхом". Крім того, злочином в документі називається "Волинська різанина", за заперечення "Волинської різанини" також вводиться покарання.

Президент України Петро Порошенко заявив, що він стурбований рішенням Сенату Польщі.

Верховна Рада 6 лютого ухвалила заяву, якою висловила розчарування і стурбованість через ухвалення Сеймом і Сенатом Польщі змін до закону про Інститут національної пам'яті - Комісії з розслідування злочинів проти польського народу та інших законодавчих актів, а також закликала главу Польської держави Анджея Дуду втрутитися в ситуацію.

Того ж дня, 6 лютого, президент Польщі Анджей Дуда підписав зміни до закону про Інститут національної пам'яті. Таким чином, зміни, раніше схвалені парламентом, набули чинності. При цьому глава держави підкреслив, що, можливо, на практиці буде майже неможливо карати порушників нового закону, особливо - якщо порушення відбуваються за межами Польщі.

Перед цим А.Дуда заявив, що планує звернутися в Конституційний суд Польщі з проханням дати оцінку нововведенням. Таким чином президент припускає, що в закон ще можуть бути внесені зміни.