Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина заявляє, що проект закону №3739 щодо внесення змін до закону України "Про державні закупівлі" суперечить міжнародним зобов'язанням України, а його ухвалення послабить позицію України в переговорах з оновлення Угоди про асоціацію.

"І уряд, і парламент, і президент підтримують заходи з локалізації та підтримки національного виробника, але є деякі процедури, як це має виглядати в цивілізованих країнах... На жаль, на мою думку, в тій редакції, яка запропонована в законопроекті, не враховано міжнародні зобов'язання і створено преференції тільки для однієї окремої галузі", - сказала Стефанішина в коментарі агентству "Інтерфакс-Україна" у вівторок.

Вона зазначила, що до законопроекту до другого читання подано дуже багато поправок, і, на її думку, необхідно доопрацювати законопроект, або на базі профільного комітету сформувати підхід, який відповідатиме міжнародним зобов'язанням України.

"Якби цей законопроект був ухвалений у такій редакції і набув чинності в такій редакції, то це б створило політичну напругу - це був би прямий торговельний подразник. На мою думку, набуття чинності таким законом було б свідченням усвідомленого вибору. Оскільки я знаю, що всі депутати розуміють, що цей законопроект суперечить міжнародним зобов'язанням, що він створює напругу", - сказала віце-прем'єр.

"Відповідно, його ухвалення призведе до применшення позиції України в переговорах з оновлення Угоди про асоціацію, а також фактично до знецінення позиції України з торговельних бар'єрів, які вводитимуться з боку ЄС щодо України", - додала віце-прем'єр.

Стефанішина висловила сподівання, що всі розуміють ситуацію, яка склалася, а "депутати оберуть європейську інтеграцію".

Як повідомлялося, 21 липня Верховна Рада ухвалила за основу законопроект про локалізацію, спрямований на розвиток машинобудування, він передбачає преференції під час державних закупівель із вимогою локалізації 25-40% із 2021 року із подальшим підвищенням ще на 15 п.п. з 2024 року.

Водночас голова представництва ЄС в Україні Матті Маасікас скерував на адресу прем'єр-міністра Дениса Шмигаля і спікера ВР Дмитра Разумкова лист, в якому висловив занепокоєння ініціативами уряду і парламенту про преференції українському машинобудуванню під час держзакупівель, які суперечать взятим Україною зобов'язанням у рамках СОТ. Крім того, ЄС вважає, що законопроект порушує принципи недискримінації, а з урахуванням пропонованого рівня локалізації до 60% фактично позбавляє іноземну продукцію можливості участі в держзакупівлі.

Пізніше Денис Шмигаль заявив, що законопроект про локалізацію в чинній редакції не відповідає деяким параметрам Угоди про асоціацію Україна-ЄС, а також запевнив міжнародних партнерів у тому, що українське законодавство, зокрема, проголосований у першому читанні законопроект про локалізацію, відповідатиме Угоді про асоціацію Україна-ЄС.

Комітет з питань економічного розвитку Верховної Ради вніс поправки і підтримав для ухвалення у другому читанні проект закону №3739 з внесення змін до закону України "Про державні закупівлі" щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості.

У доопрацьованому документі, зокрема, зменшено початкові та фінальні відсотки - у редакції першого читання вимога локалізації на першому етапі становила 25-45% з подальшим збільшенням із 2024 року, нова редакція фіксує для першого року вимогу 10% локалізації для всіх видів продукції, зі щорічним збільшенням на 5%. Зростання вимоги зупиниться на позначці 40% і таким залишатиметься до кінця 10-річного терміну.

3 лютого голова представництва ЄС в Україні Матті Маасікас заявив, що у Євросоюзі очікують, що Україна відмовиться від ініціативи забезпечувати локалізацію під час здійснення державних закупівель, яка суперечить Угоді про асоціацію Україна-ЄС.